Недавно контролюючі органи України cтворили справжню сенсацію - гучно відрапортували, що в результаті перевірок за перше півріччя 2014 р. до державного бюджету надійде майже 2,4 млрд грн. від фінансових санкцій. Сума рекордна. Нагадаємо: за аналогічний період минулого року було накладено фінансових санкцій лише 1 млрд 200 тис. Але що за цим стоїть?..
І як після такого результату Арсенію Яценюку говорити про якесь скорочення чисельності контролюючих органів? Це те ж саме що різати курку, яка несе золоті яйця. Інша річ, що держава навряд чи дочекається цих мільярдів. Але хто через кілька місяців про це пам'ятатиме?
Правда, як позитив також можна було б відзначити той факт, що за цей період не сильно, але зменшилися кількість перевірок (-9,2%) і вдвічі - кількість фінансових санкцій. Зате ледь не втричі зросла кількість притягнень до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств - із 230 тис до 561 тис. При цьому бізнесу довелося сплатити майже 38 млн грн адміністративних санкцій.
Ще одна негативна тенденція - значно побільшало позапланових перевірок за дорученням правоохоронних органів. За перше півріччя нинішнього року за такими дорученнями проведено 11 тис. 996 перевірок. Для порівняння, перевіряльники кабінету В. Януковича за аналогічний період за цією ж підставою провели тільки 4 тис. 530.
Загалом, як повідомили у Федерації роботодавців, найбільше перевіряли бізнес Держслужба з надзвичайних ситуацій (105 тис.138 перевірок), Державна санітарно-епідеміологічна служба, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, Пенсійний фонд. В останнього, до речі, питома вага перевірок, проведених у зв'язку з ліквідацією підприємств, становить 83%. У Федерації роботодавців України відзначають це як тривожну тенденцію, що намітилася вперше і свідчить про серйозний сигнал - вихід із бізнесу. Це певною мірою пояснює і тенденцію до зменшення кількості перевірок контролюючими органами, що спостерігалася впродовж перших 6 місяців 2014 р.
Перевірки вже дали свої "плоди". Лише за 4 місяці нинішнього року - з травня по вересень - підприємств у реальному секторі економіки поменшало на 5 тис., а обсяг їх операцій на території України зменшився на 18 млрд грн. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав колишній голова міністерства доходів і зборів О. Клименко.
"Звісно, можна все списати на війну, - пише екс-міністр, - але, якщо вірити нинішньому голові Державної фіскальної служби Білоусу, то в Донецькій і Луганській областях станом на вересень з початку АТО було знищено близько 600 підприємств. Решта, 4тис. 400 підприємств в Україні, мабуть, не витримали різкого поліпшення інвестиційного клімату і значного підвищення якості податкового адміністрування".
Як повідомили у Федерації роботодавців України, від реформ в Україні бізнесмени очікували зниження втручання у свою господарську діяльність, зменшення сум фінансових і адміністративних штрафів. Натомість отримали 4 мегаконтрольних органи, які набувають мегаповноважень у відповідній сфері нагляду.
Ось, для прикладу, як були трансформовані деякі з контролюючих органів.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів, Державна санітарно-епідеміологічна служба України).
Державна служба України з безпеки на транспорті (Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті).
Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Державна служба України з лікарських засобів, Державна служба з контролю за наркотиками).
Державна служба України з питань праці (Державна інспекція України з питань праці, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України).
На думку заступника голови Федерації роботодавців України Олексія Мірошниченка, створення контролюючих органів відбулось у спосіб, який порушує ідеологію побудови системи центральних органів виконавчої влади. Так, усі новостворені органи мали бути утворені як інспекції, більшість функцій яких становлять контрольно-наглядові. Натомість було створено служби, які, за законом, мають утворюватись у разі наявності у складі відповідного органу більшості функцій з надання адміністративних послуг. А головне - не відбулося реального зменшення обсягу контрольно-наглядових функцій. Адже функції органів, що припиняються, автоматично передані новоствореним органам або ж були перерозподілені між наявними, ще й міністерствам залишені та частково передані контрольні функції. До речі, варто замислитись над встановленням відповідальності міністрів за стан контрольно-наглядової діяльності підпорядкованих їм відомств. До прикладу, органи, що перебувають у сфері підпорядкування Міністерства соціальної політики, сукупно здійснили 178 тис. перевірок.
Як відомо, з серпня по грудень 2014 р. уряд запровадив мораторій на перевірки контролюючими органами. Тобто в цей період усі перевіряльники, крім фіскальних служб, мають здійснювати свою контрольно-наглядову діяльність виключно з дозволу Кабміну або за заявкою суб'єкта господарювання. Чи дотримаються перевіряльники цього мораторію?
За повідомленням Федерації, вже сьогодні можна говорити про вади цієї постанови:
4 мегаконтрольні органи залишилися поза сферою дії постанови, а також органи місцевого самоврядування, органи прокуратури. Контролюючі органи роблять усе можливе, щоб обійти мораторій. Так, розпочалася масова розробка проектів розпоряджень, за яким урядом надається дозвіл на перевірки. Наприклад, Держслужба з надзвичайних ситуацій підготувала вже 3 таких проекти. На місцях прокурори запрошують пожежників, екологів і всі разом перевіряють.
Наскільки зменшилась кількість перевірок за час дії мораторію, Федерація роботодавців обіцяє повідомити на початку наступного року.
Коментар
Андрій Антонюк,
голова правління Київської міської організації роботодавців:
- Контролюючі органи добре знають ситуацію на кожному підприємстві. Тому за одну й ту ж "провину" вони можуть виписати різні штрафи. "На цій фірмі гарний офіс, можна штрафувати по максимуму, а цей скромніший - тут обійдемось по мінімуму". Буває й таке, що за результатами однієї перевірки "перевіряльники" виносять два рішення: штраф за несплату податку на прибуток і штраф за недоплату ПДВ.
Підприємство йде до суду. Пояснює, що обґрунтування для обох штрафів одне. Але в суді один суддя може стати на бік підприємства, інший - на бік держави.
У 99% випадків податкова влаштовує перевірки і накладає штрафні санкції на бізнес із надуманих причин. Податківці приходять на підприємство і кажуть, що нібито один із його контрагентів має ознаки нікчемності (фіктивного підприємства). На цій підставі податкові органи знімають з підприємства всі відносини з контрагентом, який їм не сподобався, складають акт, виписують шалені штрафи і пеню. Якщо, звісно, керівник підприємства не готовий заплатити хабар податківцям у розмірі 25-30% від суми накладеного штрафу. Більшість підприємств сьогодні відмовляються платити штрафи, бо вже просто нічим. Підприємства йдуть до суду, але й там на справедливість поки що марно розраховувати. У суді першої інстанції свої тарифи - 15-20% від суми штрафу. Але й це ще не все. Після того, як податківці подають апеляцію, справу передають до апеляційного суду. Тут також свої розцінки - 10-15% від суми штрафних санкцій.
Здавалося б, контролюючі органи, які виписали штрафів на майже два з половиною мільярди, молодці. Вони перевиконали план, за що отримали премії, почесні грамоти. До цього контролюючі органи підштовхує закон про люстрацію. Тепер їх можуть звільнити з роботи лише за те, що працювали в уряді В. Януковича. Інша річ, що державний бюджет ніколи не отримає цих 2,4 млрд грн. Це - фікція! У кращому разі, назбирають 50 млн грн.
Більше того, нова влада вже пообіцяла, що після виборів до Верховної Ради України вона влаштує бізнесу податковий компроміс. Тобто пробачить йому всі штрафи за 10% реально сплаченого штрафу. Можливо, тому контролюючі органи так поспішили нарахувати вдвічі більше штрафів, щоб потім було з кого їх здерти. Отож схоже, що нова влада свідомо дала команду контролюючим органам нарахувати якомога більше штрафних санкцій, щоб через 4 місяця взяти 10% не з одного мільярда, а з трьох!
Однак коли порахувати, що на проведення лише однієї перевірки підприємства було витрачено кілька тисяч гривень, а отримані штрафи навіть не покриють цієї суми, - то ККД таких перевірок від'ємний. Єдине, що бізнесу точно доведеться витратитися на хабарі суддям, прокурорам, міліціонерам… Доходить до смішного: в Одесі один із прокурорів з екрану телебачення розповідав про те, як прокуратура перевірила всіх продавців… шаурми! Краще б бандитів ловили.
А все це відбувається в України з тієї причини, що влада робить популістські заяви, а реальних реформ як не було, так і немає.