На початку лютого Міністерство транспорту України ухвалило рішення про створення державного об’єднання «Укрморпорт». До нього увійшли всі 19 портів державної форми власності, державна адміністрація Дніпро-Бузького порту, Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів і держпідприємство «Укрспецобладнання». Результати майже піврічної діяльності об’єднання свідчать, що крок цей цілком виправдав себе.
ДО «Укрморпорт» було створене для консолідації зусиль вітчизняних портів у протистоянні наростаючій конкуренції з боку портів іноземних, зокрема, російських, румунських і болгарських. Перед ним висунули завдання з координації господарської діяльності портів, узгодження розвитку їхньої матеріально-технічної бази. Представляючи новоутворену структуру, міністр транспорту особливо підкреслив: у жодному разі не йдеться про втручання в поточну господарську діяльність підприємств, які ввійшли до об’єднання. Воно лише поліпшуватиме взаємодію між портами, аби захистити їх від непотрібної внутрішньої конкуренції, що веде до надмірного зниження ставок за перевалку вантажів.
Було б перебільшенням вважати, що «Укрморпорт» — українське ноу-хау. Приміром, у Латвії стратегічно важливі питання розвитку портів, залучення інвесторів обговорює очолювана держсекретарем уряду спостережна рада, у складі якої — міністри фінансів, транспорту й інші. А в нас ці питання досі одноосібно вирішував начальник кожного окремого порту. Нині начальники всіх морських портів входять до ради ДО «Укрморпорт». Вони колегіально обговорюють і приймають стратегічно важливі для розвитку своїх підприємств рішення з будівництва нових об’єктів, залучення інвесторів тощо.
Критикуючи роботу низки підприємств спільної діяльності в окремих портах, зокрема Одеському, Г.Кирпа підкреслює, що «Укрморпорт» має налагодити контроль над наданням знижок, ефективністю співпраці з інвесторами.
— Ми не проти спільної діяльності з приватними компаніями, — каже міністр. — Але вона повинна бути чесною, прозорою, під цілковитим контролем із боку портів.
Нагадаємо: спільна діяльність — це форма співпраці державного порту й приватного капіталу, коли отриманий прибуток ділиться між партнерами пропорційно до інвестованих ними засобів. Часткою порту вважалися його основні фонди, тоді як пошук клієнтів, договірна робота й надання послуг здійснювалися в рамках спільної діяльності. Найбільшого поширення така практика набула в Одеському морському порту. Не дивно, що проти жорсткості контролю Мінтрансу над роботою приватних структур у сфері морських перевезень, зокрема нових правил роботи в портах, найактивніше виступають саме одесити. Так, екс-начальник Одеського порту, народний депутат Микола Павлюк у своєму інтерв’ю агентству ділової інформації «Контекст» стверджує, що принципи, на яких створено «Укрморпорт», суперечать ринковим умовам роботи. За його словами, функції розподілу й координування вантажопотоку, узяті на себе держоб’єднанням, не сприятимуть нормальному розвитку морської галузі, бо тепер чиновник, а не хазяїн вантажу вирішує, з яким портом працювати.
І, нарешті, третє, із чим не згодний колишній начальник порту, — це фінансування об’єднання за рахунок портових зборів. По суті, вважає він, це цільові збори, які повинні спрямовуватися на підтримку в нормальному стані технічних портових споруд, причалів, на забезпечення необхідних для безпечного проходження судами глибин. Лише розв’язавши ці суперечності, запевняє пан Павлюк, можна розраховувати на успішну роботу об’єднання.
Проте умови, в яких власники підприємств мають змогу організувати роботу так, аби одержувати максимальну вигоду, — і є ринкові! Адже йдеться про морські порти, які є державною власністю. І якщо власник, виявивши, що низка його підприємств, збільшуючи обсяги роботи, різко знижує прибутковість, уживає заходів для зміни ситуації, хіба можна вбачати в цьому суперечність ринковим умовам лише на тій підставі, що власник — держава?
Стосовно розвитку галузі, то вже нині департамент морського та річкового транспорту Мінтрансу України прогнозує в поточному році збільшення рівня доходів держпідприємств морського та річкового транспорту до 857,3 млн. дол., що на 5% перевищує торішній. При цьому основну частку доходів принесуть морські порти — 607,9 млн. дол. (приріст — 4,9%). Ще 50 млн. дол. надходжень очікується від судноремонтних підприємств (плюс 5,2%). Об’єднанням створено державну страхову компанію «Укрморпорт», яка страхуватиме майно, що перебуває в портах. Досі це було справою понад 30 страхових компаній, діяльність яких найчастіше виявлялася неефективною. Відкрито представництво «Укрморпорту» в Росії, звідки в українські порти йде основний транзитний вантажопотік. Переговори, проведені в Москві, дозволили збільшити обсяги транзитних вантажів. У січні-травні обсяг портової вантажоперевалки зріс на 8,1%. При цьому на морські порти припало 52, 47 млн. тонн транзитних вантажів.
Сформовано й фінансову базу об’єднання «Укрморпорт». Кошти акумулюються в трьох фондах: статутному, фонді розвитку й фонді утримання апарату управління. У найближчих планах — фінансування кранобудування для морських портів України й організацій, що входять до об’єднання, в обсязі 50 млн. дол. Уже проведені переговори з керівництвом Новокраматорського машинобудівного заводу й компанії Kranbau Eberswalde HG (Німеччина), під час яких узгоджено питання виготовлення вітчизняної серійної моделі портального крана. Це лише дещиця зробленого. Вона, проте, наочно демонструє: в об’єднання «Укрморпорт» — серйозні наміри кардинально змінити на краще ситуацію на вітчизняному морському транспорті.