9 лютого в Києві відбулося третє спільне засідання змішаної українсько-французької міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Українську делегацію очолював міністр економіки та з питань європейської інтеграції Микола Деркач, французьку — міністр-делегат із питань зовнішньої торгівлі Міністерства економіки, фінансів і промисловості Франсуа Лоос. До складу французької делегації, як повідомив на брифінгу за результатами засідання спільної комісії пан Лоос, входили представники тридцяти провідних компаній Франції, чимало з яких уже не перший рік співробітничають з українськими партнерами. І попри те, що за результатами 2003 року Франція посіла шосте місце серед держав Європи за обсягами торгівлі товарами з Україною (після Німеччини, Польщі, Італії, Угорщини, Нідерландів і Великобританії), учасники міжурядової комісії вважають, що співробітництво двох держав має величезний потенціал.
Зокрема, на думку Ф.Лооса, українсько-французьке співробітництво в сфері високих технологій могло б одержати імпульс для розвитку за рахунок більш широкої присутності в Україні французьких компаній. Міністр закликав українських партнерів при виконанні завдання забезпечення економічного зростання використовувати знання й технології французьких компаній, що мають уже солідний досвід участі в великих інвестиційних проектах, які, до речі, сьогодні розглядає Україна. Йдеться про спільні проекти в літакобудуванні, де Францію представляє відома компанія «Ербас», тепловій і ядерній енергетиці, телекомунікаційних проектах. До речі, 10 лютого харківська телекомунікаційна компанія підписала договір про співробітництво з французькою «Алкател». Тож українсько-французьке співробітництво вже вочевидь приносить свої плоди.
Утім, плоди співробітництва дозрівають постійно, адже в Україні працює понад півтори сотні компаній за участю французького капіталу, зокрема й 89 спільних підприємств. Обсяг французьких інвестицій в українську економіку за останні роки постійно збільшувався й до початку жовтня минулого року (тобто за результатами трьох кварталів) становив 53,8 млн. доларів. Хоча, звісно, інвестиційна частка французького бізнесу в Україні, за великим рахунком, залишає бажати кращого (сьогодні це 0,9% від загального обсягу інвестицій в економіку України).
За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, за січень—жовтень 2003 року товарообіг у торгівлі товарами між Україною і Францією збільшився на 39% порівняно з аналогічним періодом 2002 року і становить 576 млн. доларів. При цьому обсяг експорту товарів з України у Францію збільшився на чверть (на 26 млн. доларів) і становить 127 млн. доларів. А імпорт товарів із Франції збільшився на 43% (тобто на 135 млн. доларів) і виражається сумою 449 млн. доларів. Як відзначив заступник міністра економіки та з питань євроінтеграції України Андрій Березний, товарообіг між нашими країнами щороку збільшується на 15—20%.
А стосовно структури експортного товаропотоку до Франції, то тут вочевидь домінує текстиль (на його частку припадає 30,6%). Примітно, що раніше експорт української текстильної продукції, переважно одягу, стримувався існуючими в Європі квотами на торгівлю цим товаром. Після скасування цих квот Мінекономіки та з питань євроінтеграції України прогнозує збільшення експортного потоку вищезгаданої продукції з України в Європу, зокрема до Франції.
Майже 11% експортного товаропотоку з України до Франції припадає на насіння та плоди олійних культур; 9,4% — на продукцію неорганічної хімії; 7,8% — на жири й олії. На продукцію машинобудування в обсязі українського експорту припадає трішки більше 6%, а на трикотажний одяг — 5,4%.
Структура імпорту в Україну з Франції виглядає так: 15,5% припадає на казани, машини, апарати й механічні пристрої; 12,9% — на наземні транспортні засоби (крім залізничних); 12,8% — на фармацевтичну продукцію; 7,9% — на електромашини й устаткування; 5,9% — на продукцію хімічної промисловості. Особлива, ароматна, стаття імпорту — ефірні олії та косметика (4,7%). На це українці за три квартали минулого року не пошкодували 21,1 млн. доларів.
Та повернімося до роботи змішаної українсько-французької міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Створено її в результаті домовленостей, досягнутих під час візиту у Францію Президента Л.Кучми в останні дні січня 1997 року. Відтоді проведено два засідання комісії: у Києві (1998 рік) і в Парижі (2000 рік). Третє засідання відбулося знову в Києві (як уже говорилося, 9 лютого 2004 року). На ньому обговорювалися стан і перспективи двостороннього співробітництва в галузі стандартизації та сертифікації продукції, енергетики, транспорту, промислового співробітництва, аграрної та продуктової промисловостей, туризму, а також підтримки малого й середнього бізнесу, захисту інтелектуальної та банківсько-фінансової власності.
У пана Лооса я поцікавилася: чому за сім років із моменту створення комісії відбулося лише три засідання? На що міністр відповів у принципі однозначно: навіщо дарма «засідати», адже питання та проблеми в двосторонніх відносинах вирішуються в міру їх надходження. «У своїй роботі комісія не прагне прив’язуватися до часових параметрів». Французи прагнуть бути ненав’язливими (про це свідчить досвід спілкування з багатьма представництвами французьких компаній в Україні). Але при цьому неодмінно — конкурентоспроможними. Про це свідчить присутність на українському ринку таких відомих компаній, як «Лафарж», «Газ де франс» й інших.
А загалом у торговельно-економічних відносинах двох країн особливу увагу приділяють пошуку можливостей збільшення експорту до Франції української продукції, як заведено говорити, із більшою часткою доданої вартості (іншими словами — більш високотехнологічної, а не сировинної продукції), розміщенню замовлень французьких компаній на українських машинобудівних підприємствах, спроможних виготовляти устаткування й комплектуючі, яких потребують французькі підприємства. Важливе значення надають і залученню прямих і портфельних інвестицій в економіку України, передусім для створення спільних підприємств у пріоритетних для української економіки галузях.
Як відзначив пан Лоос, французька сторона вітає європейську скерованість України і співробітництво з ЄС. Франція вважає, що Україна буде гідним членом СОТ, хоча спочатку їй доведеться докласти чимало зусиль, зокрема для одержання статусу держави з ринковою економікою. І, на жаль, підтримки Франції для вирішення цього питання замало. Зате стане у пригоді досвід французьких компаній для теплової енергетики України. До речі, питання добудування енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС, функціонування газотранспортного консорціуму, співробітництва в сфері реконструкції українських теплових електростанцій були в центрі уваги зустрічі віце-прем’єра України Андрія Клюєва з делегацією ділових кіл Франції на чолі з паном Лоосом, про що він і розповів у бліцінтерв’ю «ДТ».
Віце-прем’єр А.Клюєв під час зустрічі з французькою делегацією повідомив, що є всі підстави розраховувати, що нинішнього року обидва енергоблоки — другий РАЕС і четвертий ХАЕС — буде введено в експлуатацію. Для таких сподівань є вагомі підстави — будівництво блоків «відбувається інтенсивними темпами». Під час зустрічі обговорювали також стан виконання проектів на Чорнобильській АЕС.
Торкаючись проблеми ядерної безпеки, А.Клюєв наголосив, що «це — дуже болюче питання для України». Віце-прем’єр сказав, що «і для України, і для Європи на чільному місці стоїть питання радіаційної та екологічної безпеки». «Український уряд розцінює питання безпеки як проблему №1. Адже кому, як не нам, українцям, знати, що таке наслідки аварії на ЧАЕС, це величезна трагедія нашого народу, яка може даватися взнаки протягом десятиліть», — підкреслив А.Клюєв.
Член делегації, представник компанії «Карбонаж де Франс Інженере», повідомив про намір його компанії брати участь у реконструкції українських теплових електростанцій. Віце-прем’єр поінформував, що в Україні існує програма реконструкції теплових електростанцій. За його словами, якщо на вітчизняних машинобудівних заводах виготовлятимуть устаткування за французькими технологіями, таке співробітництво одержить підтримку.
Крім того, як сказав Ф.Лоос, Франція дуже позитивно оцінила рішення українського парламенту про ратифікацію Кіотського протоколу, й запропонував співробітництво в реалізації цього документа. А.Клюєв охарактеризував приєднання до Кіотського протоколу як «дуже важливий крок України». «Ми готові розпочати діалог із цього питання», — наголосив віце-прем’єр. Франція, у свою чергу, дедалі більше знайомиться з Україною та її економічним потенціалом.