Цього тижня стало відомо, що Печерський районний суд м.Києва виніс постанову про відмову у виконанні рішення Арбітражного трибуналу м.Нью-Йорк, який у серпні ц.р. визнав дочірнє підприємство Altimo — «Сторм» — порушником акціонерної угоди українського ЗАТ «Київстар».
Нагадаємо: на початку 2006 року Telenor звернувся до Нью-Йоркського арбітражу, оскільки вважав, що його партнер по «Київстару» — компанія «Сторм» — порушила акціонерну угоду, укладену на початку 2004 року. Незважаючи на те що в грудні 2006 року Голосіївський районний суд прямо заборонив акціонерам «Київстару» з’ясовувати стосунки де-небудь, окрім українських судів, Telenor продовжив розгляди в американському суді, тоді як «Сторм» та Altimo розпорядження українського суду виконали.
У своєму рішенні американський арбітраж зобов’язав «Сторм» забезпечити присутність своїх представників на всіх майбутніх засіданнях ради директорів та участь в управлінні й керівництві господарською діяльністю «Київстару». Також протягом 120 днів або «Сторм» мав продати свої акції в «Київстарі» особі, не пов’язаній з «Альфа-Груп», або Altimo мала продати свої акції в компаніях Turkcell та «Українські новітні технології» понад 5% від загальної кількості акцій кожної з цих компаній. Що, на думку Telenor, мало забезпечити нормальну конкуренцію на ринку безпровідного зв’язку в Україні.
Проте 5 жовтня 2007 року Печерський районний суд Києва ухвалив, що арбітражне рішення стосовно компанії «Сторм», прийняте Арбітражним трибуналом м.Нью-Йорк, не може бути ратифіковане й виконане. В рішенні суду, зокрема, говориться, що виконання арбітражного рішення «суперечить публічному порядку України», а саме — «імперативній нормі про недоторканність права власності». Це, власне, і стало головною підставою для визнання арбітражного рішення нездійсненним в Україні відповідно як до українського національного законодавства, так і до міжнародної Нью-Йоркської конвенції з ратифікації та виконання рішень закордонних арбітражних судів.
У мотивувальній частині рішення український суд також зазначив, що ТОВ «Сторм» дотримувалося заборони українського суду на участь в арбітражному розгляді в Нью-Йорку, що призвело до порушення процедури самим Нью-Йоркським трибуналом.
— Нью-Йоркська конвенція передбачає ряд випадків, коли можлива відмова у визнанні рішення іноземного арбітражу, — каже старший партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Михайло Ілляшев, який приніс «Сторму» перемогу в суді. — Що стосується рішення, ухваленого арбітрами в Нью-Йорку щодо суперечки між компаніями «Сторм» і Telenor, то до нього застосовні відразу кілька таких підстав. Дане рішення арбітрів суперечить публічному порядку України, оскільки воно забороняє «Сторму» звертатися до судів і продовжувати судові процеси. Крім того, воно прямо суперечить рішенням українських судів щодо тієї самої суперечки. А також порушує принцип недоторканності власності, посягаючи на належні «Сторму» акції «Київстару». Саме з урахуванням цих обставин український суд і прийняв обгрунтоване рішення про відмову у визнанні в Україні рішення арбітрів, винесеного в Нью-Йорку.
На думку юристів, дану ситуацію можна охарактеризувати як конфлікт юрисдикцій. «Сторм» — компанія українська і має підпорядковуватися насамперед законам України й рішенням українських судів. Українську прописку має і «Київстар», а тому це правило поширюється і на нього. Telenor же позиціонує себе як міжнародний інвестор і прагне вирішувати суперечки в закордонних судових інстанціях.
У Telenor нагадують, що Україна є учасницею Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL), а також підписала Нью-Йоркську конвенцію 1958 року про взаємне виконання судових рішень. Що робить рішення арбітражного суду дійсним і виконуваним в Україні. Проте це теоретично. На практиці арбітражне рішення повинне відповідати українському законодавству і пройти процедуру визнання в українських судових інстанціях.
За словами Руслани Музичко, партнера юридичної компанії «Александров та партнери», в Україні є закон, який регулює порядок визнання іноземних судових рішень, відповідно до якого на території України примусове виконання будь-якого закордонного суду здійснюється лише за рішенням внутрішнього українського суду. Відповідно, наш закон встановлює випадки, коли суд має право відмовити у визнанні міжнародного судового рішення. «Процесуально суд виніс рішення про те, що, згідно з наданими суду документами, таке рішення за нашим законодавством не може бути виконане на території України», — пояснила вона.
Рішення Печерського суду можна зрозуміти, з огляду на неприкриту зарозумілість Telenor стосовно української судової системи. Як уже писало «ДТ» (№ 36 за 23 вересня 2006 року), норвезька компанія звинуватила українські суди в незрілості й ухваленні односторонніх рішень, чим і виправдувала свій намір позиватися в судах міжнародних.
От і цього разу в Telenor висловили подив щодо даного рішення суду. Так, за словами юридичного радника Telenor в Україні Олексія Дідковського, внаслідок неінформування «Стормом» норвезької компанії про рішення Печерського райсуду від 5 жовтня та втратила можливість його оскаржити.
— Риторика опонентів залишається незмінною. Будь-яке рішення українського суду, яке не влаштовує Telenor, оголошується незаконним, — каже Михайло Ілляшев. — Викликає подив і заява Telenor про те, що вони не були сповіщені про розгляд. Вони були стороною процесу і були сповіщені про нього судом, причому не раз. Цей факт встановлено судом і відбито в рішенні. Ніхто також не позбавляв їх права оскаржити дане рішення. Але це вже буде не першим випадком, коли Telenor відмовляється оскаржити рішення українських судів, критикуючи їх. Така позиція дуже цікава: говорити, що рішення незаконне, але не намагатися довести це у вищих судових інстанціях. Ми вважаємо рішення Печерського суду абсолютно обгрунтованим і законним і впевнено оцінюємо подальші перспективи цієї справи у вищих судових інстанціях, якщо Telenor, звісно ж, ризикне його оскаржити.
— Наша компанія завжди виконувала і виконуватиме надалі рішення судів усіх юрисдикцій, подобаються вони нам чи ні, — каже віце-президент Altimo Кирило Бабаєв. — Для нас не існує подвійних стандартів у законодавстві, коли воно трактується так, як у даний момент потрібно тій або іншій особі. І ми хотіли б бачити такий самий підхід до справи в нашого партнера по мобільному бізнесу в Україні.
Якими можуть бути подальші події в розвитку цього конфлікту — одного із найбільш довготривалих у вітчизняному й світовому телекомі? Швидше за все, Telenor оскаржить рішення Печерського суду в апеляційній інстанції. Проте зробити це буде нелегко: на думку численних вітчизняних юристів, жоден український суд не зможе зобов’язати «Сторм» продати свої акції. Зробити це компанія може тільки добровільно.
Стисла передісторія конфлікту. Як уже писало «ДТ», суперечка розгорілася через те, що «Альфа-Груп» вважала свої права акціонера «Київстару» штучно урізаними на користь Telenor. Так, у норвезької компанії контрольний пакет українського оператора, але й «Альфу» не можна назвати міноритарним акціонером: 43% акцій дають їй право на так званий структурний контроль.
Зокрема афільована з Altimo компанія «Сторм» не погодилася з тим, що Telenor міг висувати п’ять із дев’яти членів ради директорів «Київстару», а також пропонувати кандидатуру гендиректора. Altimo заявила, що таке положення статуту «Київстару» не відповідає законодавству України, ініціювала ряд справ у державних судах України й виграла більшість із них. Так, навесні 2006 року суд визнав незначними (а отже, такою, що не має й ніколи не мала чинності) акціонерну угоду між Telenor і «Стормом», а також арбітражне застереження, згідно з яким усі суперечки мали розглядатися арбітражем у Нью-Йорку.
22 грудня 2005 року Господарський суд України анулював положення статуту ЗАТ «Київстар», яким регулюється порядок формування правління компанії та призначення її президента. 25 квітня 2006-го Господарський суд Києва вирішив, що статут «Київстару» не має законної сили, включаючи пункт, котрий встановлює юрисдикцію міжнародного арбітражу у разі виникнення спорів. А 1 грудня 2006 року Голосіївський районний суд Києва ухвалив рішення, що забороняє як «Сторму», так і Telenor брати участь у засіданнях арбітражного суду в Нью-Йорку.