Політики б’ються, а в підприємців чуби тріщать, — так, перефразовуючи давнє прислів’я, можна сказати про сучасний стан справ у сфері бізнесу. Хоча навіть не так. Дозволю собі припустити, що нині держава переживає кризу, схожу на ту, яку переживала рік тому, під час президентських виборів, — повернулася мало не революційна напруга у вищих ешелонах влади. Уряд пробує впевнено стати на борт політичного човна, президент за всяку ціну показує, хто тут капітан, опозиція (якій усе, вибачте, «паралельно») гризе дно, а народові, як завжди, залишається веслувати. Якщо вірити дослідженням, проведеним фахівцями Світового банку, такі умови ведення бізнесу найгірші для підприємців. Бо лихоманка «нагорі» трясе всіх — і «малих», і «середніх», і «великих».
Нещодавно Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація (МФК) оприлюднили результати своїх досліджень про особливості ведення бізнесу по-українськи. Представники банку визначали плюси і мінуси бізнесового середовища нашої країни на тлі решти країн світу, а МФК — проблеми вітчизняних підприємців та їхнє бачення ідеальних умов ведення власної справи.
Упродовж трьох місяців (лютий—квітень 2005) працівники Міжнародної фінансової корпорації провели чергове щорічне національне дослідження підприємницького середовища у країні. Це дослідження, підготовлене на основі даних опитування трьох тисяч керівників різнокаліберних підприємств, мало дати іноземним інвесторам та нашим чиновникам уявлення про умови для ведення бізнесу України в 2004 році. І найбільшою торішньою проблемою стала політична нестабільність у країні.
Політикам приписують створення зайвих проблем на рівному місці 75% опитаних керівників, здебільшого мікро- (від одного до десяти співробітників) та малих (від 11 до 50 співробітників) підприємств. Як зазначають дослідники з МФК, під політичною нестабільністю більшість підприємців розуміють перипетії з останніми президентськими виборами. Бо адміністративно-командні методи управління економікою, передвиборні обіцянки і непоодинокі популістські кроки аж ніяк не сприяли поліпшенню клімату. До речі, нині у різних ЗМІ лунають заяви, що президент та прем’єр, якщо не скресне крига «нагорі», знову можуть повернутися до практики ручного управління економікою. Самі високопосадовці це заперечують, мовляв — «та ви що!», «в жодному разі!», хоча заяви від цього не вщухають.
Політична нестабільність стала найбільш несприятливим фактором, на 11% випередивши корупцію та загальну макроекономічну ситуацію в Україні. Звідси напрошується висновок, що якби політики воду не баламутили, то підприємці знайшли б собі чисте русло. А в даній ситуації ніхто не знає, чого очікувати й на кого розраховувати, тому доводиться сповільнювати діяльність, щоб перечекати часи нестабільності з якомога меншими втратами. Те ж саме стосується й іноземних підприємців: ну хто ж вкладатиме інвестиції, коли немає гарантії на подальше отримання прибутків?
Дослідники з МФК зазначають, що Грузія, яка останнім часом стала мало не найбільшим стратегічним партнером України у східноєвропейському регіоні, посіла перше місце серед країн СНД і друге місце у світі за темпами проведення реформ. Бо Михайло Саакашвілі все ж таки зміг встановити стабільний клімат для ведення бізнесу, на відміну від Віктора Ющенка. На цих двох прикладах можна побачити різницю між роботою команди і КУМанди.
Якщо ж говорити загалом, то за оцінкою простоти ведення бізнесу фахівці зі Світового банку поставили Україну на 124 місце з-поміж 155 країн, які були розглянуті у цьому дослідженні. Цікаво, що такі члени колишнього соцтабору, як Литва, Естонія та Латвія, вже входять до заповітної «тридцятки» країн, у яких ведення власної справи є простим, зручним і приємним процесом.
Половина опитаних керівників вважають, що політики створюють їм труднощі не тільки своїми амбіціями, а й рішеннями. За весь 2004 рік до законів було внесено 38 змін, майже 500 роз’яснень та інструкцій дала ДПАУ, тому проблеми із розрахунками суми податків виникли у 63% підприємств України. Зважаючи на таку активність народних обранців, на кожному підприємстві повинен існувати відділ законодавчого моніторингу. Як сказала одна із респондентів, «за такого безладу я не можу бути певна, що ми правильно сплатили всі податки».
До речі, кілька слів про Державну податкову адміністрацію. Її робота, а також робота митниці та МВС, на думку підприємців, була найгіршою серед усіх органів влади. Понад 70% респондентів дали їй негативну оцінку. Понад те, кожен п’ятий підприємець відзначав, що діяльність цих держорганів погіршилася, порівняно з 2003 роком. Зокрема й тому, що інтерпретація законодавства представниками митної та податкової служб є непослідовною. Одна з головних причин цього — велика кількість суперечностей у законодавстві, яке регулює господарську діяльність підприємств. Система оподаткування заохочує підприємства переходити в тінь.
З метою подолання регулятивних перешкод Міжнародна фінансова корпорація надає державним установам свої розробки, які стосуються удосконалення законодавства, спрощення системи регуляцій та поліпшення співпраці з приватним сектором. Зокрема в Україні МФК допомогла урядові у розробці закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», схваленого Верховною Радою 6 вересня 2005 року. Новий закон покликаний істотно зменшити кількість дозволів, необхідних для ведення підприємницької діяльності в Україні, обмежити державним установам та органам місцевої влади можливість запроваджувати нові дозволи, а також істотно спростити процедури отримання дозволів на ведення підприємницької діяльності, які регулюють діяльність, пов’язану з підвищеною небезпекою для суспільства та довкілля. Якщо, звичайно, така діяльність не ведеться.
Крім того, МФК у співпраці з Радою підприємств, створеною при Кабінеті міністрів, підготувала проект закону про захист прав підприємців під час перевірок. На початку вересня цей законопроект уже пройшов процедуру громадського слухання.
«Незважаючи на всі труднощі ведення бізнесу в Україні, результати нашого дослідження свідчать, що більшість підприємств дивляться у майбутнє з оптимізмом і очікують від уряду поліпшення бізнес-середовища впродовж найближчих місяців», — наголосила Олена Волошина, керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації в Україні. Але ці райдужні заяви ризикують залишитися популістськими (як це тепер модно казати) на невизначений термін. Бо уряд на даний момент повноцінно не існує й не функціонує. І коли нарешті міністри візьмуться «поліпшувати бізнес-середовище», не знає, мабуть, в Україні ніхто. Навіть президент. Можна припустити, що це станеться після того, як він наведе лад у своєму середовищі.
Проте не можна однозначно говорити, що все кепсько в нашому домі. У 2004 році Україна спростила процедури, необхідні для започаткування бізнесу. Зокрема витрати на започаткування власної справи зменшилися. Хоча це поліпшення, на думку дослідників зі Світового банку, не стане істотним без подальшого спрощення основних вимог для започаткування бізнесу і прискорення процесу реєстрації. Це тільки невеликий проблиск у кінці довгого заплутаного тунелю.
Україна також забезпечила кращий доступ до кредитів завдяки вдосконаленню регулювання на кредитних ринках і прийняття нового закону про заставу. Цей закон дає змогу підприємцям використовувати як заставу широкий перелік активів, а кредиторам — реалізувати предмет застави, уникнувши тривалих судових процесів. Тепер кредитори мають першочергове право на одержання застави у випадку, якщо позичальники не виконують своїх зобов’язань.