Протягом наступних 5—7 років Крим планує залучити до туристичної сфери $1,5 млрд. за мінімальних потреб у $2 млрд. Передбачається інвестувати їх у дев’яти територіальних зонах у 80 проектах. Ялтинська курортна зона є однієї з пріоритетних. На її туристичну значимість звернули особливу увагу іспанські бізнесмени з двох провінцій — Каталонії і Таррагони. Вони разом з українською фірмою «САМ» мають намір вкласти в туристичну інфраструктуру півострова $5—6 млн. Партнери домовилися про реставрацію готелю «Таврида» (у центрі Ялти), що постраждав від пожежі на початку 90-х років.
Планується за 2—3 роки створити тут фешенебельний комплекс de luxe на 100 місць. Згодом він ввіллється в одну з найвідоміших міжнародних готельних мереж. «Таврида» — відомий готельний комплекс, побудований ще в 1874 році. У ньому відпочивали письменники, музиканти та художники Росії і колишнього СРСР.
Іспанці не випадково обрані партнерами у сфері модерні- зації готельного господарства України. Держава на Піренеях — визнаний лідер у плануванні і будівництві морських курортів. Іспанська делегація, до складу якої входили керівники банків з Каталонії, Таррагони, а також з Андорри, представники торгово-промислових палат двох провінцій і готельного бізнесу, президент будівельної компанії «Лар Реус», зустрічалася з віце-губернаторами областей, мала переговори в Президії Верховної Ради Криму. Високу оцінку ініціативі української фірми дав міністр туризму і курортів Криму А.Таряник. «САМ» зацікавлений у розширенні готельної бази, оскільки щорічно збільшує прийом іноземних туристів. Зокрема, у 1999 році було обслуговано 2 тис. туристів із США, Великобританії, Японії, Голландії. Іноземців цікавлять спеціалізовані тури — для пілігримів, аматорів спорту, риболовлі і полювання, а також круїзи по Дніпру і Чорному морю. Великою популярністю серед іноземних гостей користуються екскурсії, що знайомлять з історією та етнографією України. Кількість іноземців, що відвідують нашу країну, може різко зрости, але за умови створення сучасної туристичної інфраструктури, а також змін у державній політиці в сфері туризму. На це звернув увагу генеральний директор фірми «САМ» Сергій Дудка.
Український туризм перебуває в зародковому стані. Він розвивається завдяки зусиллям окремих турфірм, а також державних чиновників, що розуміють роль та господарську значимість цієї галузі для країни. Сьогодні місткість турринку в Україні незначна. А від нього залежить обсяг наданих послуг, прибуток турструктур, сплата податків. На жаль, держава не створює сприятливого клімату для розвитку туризму. У червні 2000 р. Верховна Рада прийняла закон про відрахування 10% податку з прибутку на збереження культурної спадщини. Його прийняття розходяться з президентською програмою зменшення податкового гніту на суб’єктів підприємництва. Чи сплачуватимуть турфірми цей податок? Великим туроператорам доведеться сплачувати, а невеликі турструктури приховуватимуть отриманий прибуток. В Україні, на жаль, туризм відносять до сфери відпочинку, розваг і культури, а не до економічного блоку, як у розвинутих країнах Заходу. Туризм повинен і може давати значний прибуток, забезпечувати робітникам місця в країні.
— Що необхідно зробити, щоб наші громадяни відпочивали не за кордоном, а вдома?
— Зверніть увагу на Росію. Торік вона скасувала ПДВ на путівки, зменшила вартість залізничних квитків, і росіяни швидко переорієнтувалися з Криму на Сочі. А хіба Україна не може встановити пільговий проїзд для тих, хто їде відпочивати або лікуватися по путівках у літній період? Це зменшило б вартість путівки. Необхідно підвищити рівень обслуговування відпочиваючих у наших державних відомчих санаторіях і пансіонатах, щоб вони відповідали міжнародним стандартам. Повірте мені, іноземці цікавляться можливостями українських санаторіїв, розташованих у Криму, оскільки в Україні, по-перше, вартість оздоровлення і лікування нижча, ніж на відомих закордонних курортах. Хоча у деяких санаторіях встановлено сучасне медичне устаткування, а вітчизняні медики мають високу кваліфікацію.
Слід в найменші терміни модернізувати готельну базу, побудувати комфортабельні готельні комплекси, різноманітити систему розважальних заходів. Я гадаю, наш перший спільний проект з іспанцями — це лише перша ластівка.
— Що, на вашу думку, варто зробити, щоб підвищити відповідальність турфірм за результати діяльності?
— Необхідно створити умови, за яких фірми клали б гроші не собі в кишеню, а в касу фірми і сплачували обов’язкові податки. Для цього потрібно ввести спецпатенти, як це зроблено в багатьох країнах світу. Туристичні оператори мають придбати річний патент — приблизно $50—100 тис. Якщо фірма сплатила такі гроші, то можна бути впевненим, що клієнт не буде обдуреним. На депозитах українських турфірм повинна стояти сума не в 1000 доларів (до речі, $1000 ніхто не тримає на рахунку), як сьогодні, а більш істотна. У цивілізованих країнах, наприклад, ліцензія, придбана для роботи з прийому туристів за $150 тис., є достатнім гарантом їхньої фінансової відповідальності.
Щодо турагентів, то вони повинні сплачувати за отримання патенту в 10 разів менше. Тоді система в турбізнесі впорядкується і кожен займатиметься своєю справою.
ІІ