Особа, яка претендує на митну пільгу, має бути відсутньою в країні в'їзду не менше ніж 24 години. Бізнес та експерти вважають неприйнятним скасування норми "24 години". Ця вимога здорожчує контрабандні схеми і робить їх невигідними. Проте є й ті, хто проти запобіжника від подрібнення товарних партій.
Минулого тижня жителі прикордонних територій вийшли на акцію протесту, перекривши пункти пропуску на кордоні України у Львівській та Волинській областях. Їхня вимога - скасувати нові правила безмитного ввезення товарів для власного вжитку, які почали діяти з січня 2018 р. Протестувальники обіцяють повністю перекрити кордон, якщо Верховна Рада до 23 січня не скасує нові правила. Народні обранці "почули" контрабандистів і розглядають можливість скасувати норму про перебування за кордоном 24 години для отримання права ввозити речі для власного вжитку на 500 євро.
Що змінилося з 1 січня
Президент підписав Закон №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", ухвалений ВР 7 грудня 2017 р. Серед іншого закон передбачає зміну правил оподаткування товарів, що ввозяться фізичними особами на митну територію України в ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через автомобільні та залізничні пункти пропуску.
Так, з 1 січня фактично запроваджуються часові обмеження, тоді як "неоподатковуваний" поріг у 500 євро залишається без змін. Не обкладаються податком на додану вартість увезені товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалента 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години і яка в'їжджає в Україну не частіше ніж один раз протягом 72 годин. Якщо часових обмежень не дотримано, неоподатковуваний поріг становить 50 євро.
Відпрацьована схема краща за будь-які реформи
До 2018 р. українці мали змогу хоч щодня, повертаючись з-за кордону, завозити речі на 500 євро, тобто приблизно на 15000 тис. євро/місяць на одну особу. За новими правилами гранична місячна сума зменшилася приблизно до 5000 євро. Учасники акції протесту на західному кордоні, яку вже охрестили "бунтом "човників" наголошують, що нові норми створюють незручності, вимагають додаткових витрат у разі подорожі до тієї ж таки Польщі для придбання якісних європейських продуктів і взагалі обмежують їхні конституційні права.
Захищати невдоволених узявся уродженець Львівщини, член депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенко" народний депутат України Андрій Антонищак. Нардеп запропонував вилучити норму про 24 години і подав до ВР законопроект, що змінює п. 196.1.18 Податкового кодексу, яким встановлюються нові правила безмитного ввезення на територію України товарів фізичною особою для власного вжитку. У пояснювальній записці зазначається, що метою законопроекту є забезпечення реалізації конституційного права законослухняних осіб повертатися в Україну без встановлення часового обмеження їх перебування за межами України. Хоча закон зовсім не вимагає від українців перебувати за кордоном 24 години, а лише запроваджує сплату податків, якщо людина була за кордоном менше за визначений час і тільки на суму, що перевищує встановлений ліміт (50 євро). Для тих, хто перетинає кордон не частіше ніж один раз на 72 години і перебуває за кордоном понад 24 години, "неоподатковуваний" поріг залишається 500 євро.
Ще один член партії президента Ніна Южаніна вважає: "Ми повинні реагувати на те, що відбувалося в ці дні на деяких пунктах пропуску на Львівській митниці щодо прийнятих нами змін до Податкового кодексу. Тому при розгляді правок до Митного кодексу, в разі необхідності, після узгодження з урядом, ми могли б ці зміни підкорегувати".
Дивно, а чому за весь час незалежності ці поважні особи не реагували на події на кордоні: на величезні черги, що забирають по 6-7 годин дорогоцінного часу довгоочікуваної відпустки; на ввезення в країну комерційних партій товару без сплати жодних податків, на "маленькі" будиночки й "скромні" авто пересічних митників? Запитання, здається, риторичні. Можливо, збереження контрабандних схем напередодні виборів важливіше за державний бюджет та розв'язання соціальних проблем пересічних українців.
Левко Прокіпчук, керівник Львівської митниці ДФС, вважає, що нові норми не є перешкодою для звичайних людей: "Середня заробітна плата в жовтні у Львівській області становила 6617 грн (для прикордонних районів ця сума ще нижча), тобто для того, щоб людина із середньою заробітною платою могла придбати товар вартістю 500 євро (16500 грн), вона повинна відкладати кошти майже 3 місяці. То чи так часто ця людина поїде за кордон на закупівлі. Мабуть, що ні. В кращому разі - раз на рік. Уявімо, що сім'я з 4 осіб на один день поїхала на закупи до Польщі. Згідно з новими правилами така сім'я без ночівлі в Польщі може скористатися можливістю ввезти без сплати податків товарів загальною вартістю 200 (4х50) євро. Відтак значна частина людей, що проживають у прикордонних районах, матимуть і надалі можливість купити харчові продукти чи медикаменти вартістю до 50 євро (1650 грн) на особу, незважаючи на додаткові умови, встановлені законопроектом".
Схеми уникнення оподаткування: "піджаки" або "човники"
Всю схему й приблизні обсяги човникового бізнесу пояснив у розслідуванні журналіст Євгеній Плінський.
Журналіст також стверджує, що 70% українців, які перетинають кордон з Польщею, - це контрабандисти. За даними Держприкордонслужби, за 6 місяців 4 703 000 українців заїхали на територію України з Польщі. З них 1 200 000 осіб заїхали в автобусах (34 500 автобусів), 90% з яких - це алко-сигаретні контрабанді рейси. 190 автобусів на добу. З тих 3 500 000 осіб, що залишились, 1 438 963 (округлюємо до 1 500 000) увезли в Україну товар за схемою TAX FREE на 540 000 000 євро без сплати мита і ПДВ.
За даними Міністерства фінансів Республіки Польща, з системи "Повернення ПДВ для туристів" за період з 2013 р. по I кв. 2017-го (або 52 місяці), за документами TAX FREE, в Україну було ввезено без сплати податків товарів на суму понад 3,5 млрд євро.
3,5 млрд євро - це 115 млрд 500 млн грн (при курсі 33 грн за євро). Якщо б з цієї суми було сплачено принаймні ПДВ у розмірі 20%, то держава отримала б 23 млрд 100 млн грн. Тобто держбюджет втрачає 444 млн 321 тис. грн на місяць. Якщо навіть припустити, що тільки 50% з цієї суми - це нелегальний імпорт, то сума несплачених податків становить 222 млн 115 тис. грн на місяць або 2 млрд 665 млн 384 тис. грн на рік. Це значна сума, яка могла б піти, приміром, на додаткове фінансування важкохворих українців, які потребують лікування за кордоном, бо власна держава не спроможна їм надати необхідне лікування.
Так, торік під стінами ВР родичі важкохворих просили забезпечити фінансування громадян, які чекали на порятунок. "Нарешті почали видавати інформаційні (гарантійні) листи тим, на кого вистачило виділених державою 238 млн грн. Цих коштів вистачило лише на 84 людини. Зі 160... Ми просили дофінансувати програму щонайменше до 400 мільйонів, щоб вистачило на всіх пацієнтів. Держава виділила всього 238... Отже, 76 людей будуть чекати наступного бюджетного року", - писав Юрій Андрєєв, учасник Національного руху "За трансплантацію". Як знадобилися б тут 2 млрд з митних схем "піджаків"!
Що не так з нормою "24 години"
Нові правила ще не попрацювали в країні й місяця, а вже лунають заклики їх скасувати через неефективність та створення незручностей і перешкод жителям прикордонних територій. Оцінити переваги від змін, порахувати додаткові надходження до держбюджету - не цікаво? Народні обранці захищають простих людей чи все ж таки схеми?
Зовсім не здивований протестами проти норми "24 години" Борис Кушнірук, головний експерт-аналітик Українського аналітичного центру: "Законодавча ініціатива стосовно "24 годин" є природною і необхідною реакцією на широкомасштабне поширення контрабанди. Якщо порівнювати статистичну інформацію щодо експорту та імпорту, наприклад, Польщі та України, то неозброєним оком можна помітити невідповідність у 2 млрд дол. - приблизно таким є обсяг контрабандних товарів, які щорічно нелегально ввозяться в Україну. Як наслідок - економіка країни втрачає мільярди гривень. І це не лише втрати бюджету від недоотриманих товарів, а й втрати, спричинені викривленням конкурентної ситуації (адже контрабандисти, не сплачуючи ПДВ та мита, перебувають у набагато вигідніших умовах, ніж підприємці, які ввозять товари легально). Як наслідок - умови ведення бізнесу в країні загалом погіршуються. Настає парадоксальна ситуація, коли держава своєю бездіяльністю заохочує до порушення законодавства та використання схем, "караючи" підприємців, які працюють чесно. На мою думку, запропоновані обмеження щодо часу перебування громадян за кордоном, є достатньо слабкими. Вони не здатні зруйнувати бізнес-процеси, що склалися у прикордонних регіонах. Проте можуть стати суттєвою проблемою у здійсненні контрабанди. Тому не дивно, що саме ця норма законопроекту викликає особливий спротив серед парламентарів".
Сама норма про 24 години перебування за кордоном - це зобов'язання, які взяла на себе Україна, приєднавшись ще 2011 року до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.
"Обмеження для ввезення товарів громадянами без сплати податків - це не ноу-хау української влади, а рекомендації Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур. Зокрема, в ній передбачено "правило 24 годин". Тобто особа, яка претендує на пільгу, має бути відсутньою в країні в'їзду не менше ніж 24 години. Це означає, що міжнародна спільнота вже давно стикнулася с проблемою "піджаків" і виробила спосіб протидії. Наприклад, у США, якщо особа була за кордоном частіше ніж раз на місяць і не перебувала за межами країни понад 48 годин, то пільга зменшується до 200 дол.", - каже Андрій Саварець, експерт з правових питань центру CASE Україна. На його думку, перебування за кордоном впродовж якогось часу - це не "мучилка" для громадян, а запобіжник від подрібнення товарних партій. Скасування норми про 24 години лише призведе до ротації груп "човників", які "перекидають" товари через кордон. Зважаючи на й так високу конкуренцію серед цих угруповань, до реального зниження рівня зловживань пільгою безмитного ввезення це не призведе.
Ключове в нормах безмитного ввезення - товар некомерційного характеру. Про це забувають народні обранці, які намагаються підіграти бунтівникам і схемникам податкової мінімізації. При скасуванні норми про перебування за кордоном 24 години народні депутати фактично повернуть право жителям прикордонних територій використовувати норму Митного кодексу в комерційних цілях. Це поглиблюватиме стагнацію економіки. Адже люди, як заробляють напівлегальними схемами, не сплачують податків, але отримують субсидії від держави, фактично вимагають собі комфортного життя за рахунок людей, що працюють легально. В результаті матимемо ще більше навантаження на пенсійний і соціальні фонди. Легальний бізнес, не витримуючи конкуренції з "сірим" товаром, буде змушений скорочувати свою діяльність, а відповідно, й відрахування до бюджету. А коли в державі не вистачає коштів, вона збільшує податки, що в нашій ситуації - вже критично.
Недавнє минуле України вже наочно продемонструвало, до чого призводять "маленькі бунти" невдоволених. Коли задля забезпечення державних інтересів на східний кордон були відправлені військові, жителі сходу, захищаючи власний уклад, свою матрицю поведінки, блокували військову техніку, підкріплюючи протест гаслами та іконами. Що з того вийшло, ми всі відчуваємо вже п'ятий рік.
P.S. Шпаргалка для реформованої поліції
Для запобігання блокуванню державного кордону України можна задіяти регулювальників дорожнього руху, яких так часто застосовують під час проїзду кортежів з високопоставленими посадовцями. За непокору пішоходів сигналам регулювальника передбачено адміністративну відповідальність - ч. 1 ст. 127 КУпАП. Порушення, передбачені ч. 1, що спричинили створення аварійної обстановки, караються штрафом у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двадцяти до сорока годин.
За блокування ж транспортних комунікацій передбачено кримінальну відповідальність відповідно до ст. 279 Кримінального кодексу України. Зокрема, ч. 3 цієї статті передбачає від 5 до 12 років позбавлення волі. Окрім цього, кримінальна відповідальність настає також за хуліганство, групове порушення громадського порядку, масові заворушення, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку.