Якщо до світової економічної кризи вітчизняний бізнес, судячи з усього, вже адаптувався, то епідемія й карантин, несподівано оголошені в Україні, не просто заскочили його зненацька, а й б’ють по кишені значно сильніше. І з цим нічого не вдієш, адже перший інформаційний «дзвіночок» повергнув населення (читай — кінцевого споживача товарів і послуг) у шоковий стан. Так, за оцінками фахівців, продажі у сфері розваг у Західному регіоні знизилися приблизно на 80%, а продовольчі ринки втратили близько 70% прибутку. Що робити?
«Карантин у зв’язку з епідемією, як і будь-який масштабний вплив на поведінку соціуму, незмінно викликає зміни у структурі споживання, — стверджує управляючий партнер Advertising & Marketing Group Роман Колядюк. — Тому слід активізувати залучення споживачів або чекати, доки політики, які вміло використовують страх як спосіб привернути до себе увагу, після етапу нагнітання покажуть себе ефективними борцями з епідемією.
Важко не погодитися з практикуючими маркетологами, але, перш ніж починати активний бізнес-наступ на епідемію, все-таки спробуймо оцінити, до яких наслідків вона вже призвела і чого від неї чекати в найближчій перспективі. Йдеться насамперед про бізнес, який безпосередньо пов’язаний із великими потоками населення чи масовими його скупченнями: супермаркети, ресторани, торговельно-розважальні центри.... Для цього «ДТ» запропонувало своїм респондентам відповісти на два простих запитання:
— Як вплинула епідемія на бізнес?
— Чого очікуєте в зв’язку з цим у найближчому майбутньому?
Володимир ДЕМЧАК, президент Української торговельно-промислової конфедерації:
— Можна констатувати, що, по-перше, на 10—15% зменшилася кількість відвідувань супермаркетів. По-друге, у їхньому асортименті спостерігається нестача товарів медичного призначення, безпосередньо пов’язаних із епідемією. Адже при супермаркетах діють мережі аптек, які їм і належать. Відповідно, вони сьогодні теж шукають ті ж таки ватно-марлеві пов’язки. Вчора саме для них ми знайшли всього 10 тис. пов’язок, тоді як розрахована потреба — 150 тис. штук.
Зате жодних збоїв у товарообігу звичайного асортименту супермаркетів не бачимо. Торгівля працює ритмічно. Я зараз не готовий точно сказати, наскільки змінився середній касовий чек. Проте, знаючи традиції ажіотажу, майже переконаний, що купують і про запас. Можу сказати, що відзначається певний феномен у торгівлі сигаретами на заході України. Наприклад, у магазинах Чернівецької області в перші дні епідемії втричі знизилася торгівля сигаретами. Але потім раптом посипалася маса замовлень із доставкою додому. Такі послуги надавали спеціалізовані точки, які торгують тютюновими виробами.
Погодьтеся, досвід цікавий. Думаю, над цією підказкою з нашої реальності є сенс помізкувати великим продуктовим мережам.
Чого очікуємо? Думаю, оскільки наявний психологічний чинник, то ситуація має стабілізуватися, і тоді ми зрозуміємо, наскільки серйозні реальні наслідки епідемії. Зазначу тільки, що епідемія ніколи не впливала на обсяги продажів товарів масового споживання. Швидше, навпаки. Тим більше що зараз — період сезонного збільшення продажів і підвищеного попиту. Восени традиційно продається більше. І ближче до Нового року продажі тільки зростають, закінчуючись лише в лютому, після чого настає спад. Гадаю, епідемія тут нічого не змінить. А якщо і вплине, то неістотно.
Максим КУРГАНСЬКИЙ, директор ТОВ «Ресторанний консалтинг»:
— Інститут Oxford Economics, на замовлення Всесвітньої ради з туризму, провів дослідження і дійшов висновку, що внаслідок епідемії грипу A/H1N1 найбільше постраждають авіаперевізники, готельний та ресторанний бізнес. Збитки на суму 2,2 млрд. дол. США очікуються у світі до кінця нинішнього року. Візьмімо для прикладу Мексику: на початку травня 2009 р. усі ресторани й кав’ярні в Мехіко було закрито у зв’язку зі спалахом свинячого грипу. Тоді це рішення влади зачепило інтереси понад 450 тисяч працівників ресторанів і завдало шкоди 900 тисячам чоловік, пов’язаних із ресторанним бізнесом. Адже в мексиканській столиці — понад 35 тисяч ресторанів і кав’ярень.
У нас немає такого рівня захворювань, який був у Мексиці, і влада не закриває закладів громадського харчування. Проте в ресторанах Києва у минулі вихідні візуально спостерігалося приблизно на одну третину менше відвідувачів, ніж зазвичай. Гадаю, буде ще менше, доки офіційно не скасують карантин, а потім попит відновиться.
Михайло ШУРАНОВ, керівник департаменту державних і громадських зв’язків «МакДональдз Юкрейн»:
— Ми підсилили заходи із забезпечення високого рівня санітарії в ресторанах. Усі працівники носять маски, стежимо за регулярною їх заміною (одноразові — один раз на чотири години). Збільшено частоту прибирань усіх приміщень: столики протираються засобами із вмістом хлору. Збільшено частоту миття рук (двічі на годину, спеціальним засобом із дезинфікуючим ефектом). У різних містах до нас уже навідувалися з перевірками співробітники СЕС і відзначали високий рівень санітарії. Гадаю, від нас очікують найвищого рівня санітарії, і ми його демонструємо.
Також ми скасували проведення дитячих свят у ресторанах. Всім співробітникам надано рекомендації ВООЗ і МЗ України з питань профілактики захворювання. Діє програма «вітамін».
Людей на вулицях поменшало, природно — стало менше їх і в ресторанах. Зате послуга замовлення на драйві стабільна. Гадаю, психологічно люди почуваються найбезпечніше, роблячи замовлення й отримуючи продукцію, не виходячи з машини.
Людмила ЛЕВЧЕНКО, директор ресторану «Помодоро», м.Київ:
— Не можу сказати точно, наскільки зменшилася кількість відвідувачів у ресторанах — удвічі ти втричі, але зменшення відвідувань більш виражене, ніж, скажімо, у сфері фітнес-індустрії, адже люди приходять сюди попоїсти. Відповідно, остерігаються, що можуть заразитися через недосить продезінфікований посуд. Цей чинник — головний у впливі на психіку клієнтів. Коли скасують карантин, попит відновиться до попереднього рівня.
Лариса ГУЖВИНСЬКА, директор із маркетингу девелоперської компанії VK Development:
— Усього 20% від «доепідемічної» кількості квитків продано цими вихідними (31жовтня—1листопада) на льодову ковзанку в торговельно-розважальному центрі «Екватор» у м. Рівне. При цьому загальна кількість відвідувачів зазначеного ТРЦ знизилася тільки на 20%, — люди намагаються проводити в торговельному центрі мінімальний час, необхідний лише для купівлі товарів FMCG групи і продуктів харчування. Тим часом у торговельно-розважальних центрах «Екватор», розміщених у Черкасах і Полтаві, де паніка виражена не так сильно, зменшення відвідувань менш відчутне. Загалом, починаючи з «чорної» п’ятниці 30 жовтня, продажі послуг розважальних компонентів ТРЦ знизилися на 50%.
Прогнози операторів оптимістичні. Не секрет, що тритижневі канікули для молоді, основної аудиторії розваг, — хороший шанс відновити продажі послуг. Наскільки він буде реалізований, залежить від розвитку епідеміологічної ситуації.
Тетяна КРАСНОЩЕЧЕНКО, директор Кіровоградського кінотеатру «Зоряний»:
— За кілька днів епідемії наше ЗАТ зазнало колосальних збитків, оскільки в умовах кризи нашим основним кіноглядачем були діти. Йдеться про організовані кіноперегляди для шкіл, а також про дітей, які приходять із батьками. 29 жовтня в кінотеатрах України стартував перший російський фільм, знятий спільно з компанією «Уолт Дісней», — «Книга Майстрів». Але минулої суботи-неділі дітей у нашому кінотеатрі вже не було. Ми в один момент втратили всю дитячу аудиторію, що, за нашими підрахунками, становить близько 50% доходу від прокату фільмів. Ще раніше внаслідок кризи ми втратили близько 20% відвідувань, але це стосувалося переважно дорослої аудиторії. Нині становище склалося просто критичне...
Величезних втрат зазнають дистрибуторські компанії, які вкладають кошти у прокат фільмів в Україні. Так, відома компанія «Бі Енд Ейч» вклала великі гроші у прокат «Книги Майстрів». Було випущено багато копій кінострічки, викуплено права показу в Україні, — проте внаслідок епідемії все це вилилося в колосальні збитки...
Ми підтримуємо контакти з колегами із Хмельницького, який уже ввійшов у зону ризику. Там кінотеатри сьогодні ще працюють, але людей практично немає, за минулу добу хмельницький кінотеатр відвідало 34 чоловіки. Тому в цьому місті стоїть питання закриття кінозалів.
У нас у Кіровограді в звичайний вихідний день кінотеатр відвідують близько 200—300 глядачів. Вчора «Зоряний» відвідало всього 68 чоловік. З таким обігом коштів оплатити навіть тепло, яке обходиться до 1000 гривень на добу, нереально, адже ціна квитка в кінотеатр у нашому місті всього 10—20 гривень, — це не столиця.
Постає питання: за чий рахунок посилати колектив у відпустку? З 1 листопада набрала чинності постанова про підвищення мінімальної заробітної плати. Це позначиться на сумі відпускних.
Якщо місцева влада все-таки прийме рішення про закриття кінотеатрів, нам доведеться вирішувати це питання на зборах акціонерів. Проте опалення в кінотеатрі на цей період однозначно буде відключене...
Тетяна БРАГІНА, виконуюча обов’язки директора кінотеатру ім. О.Довженка, м. Біла Церква:
— Відділ культури міської ради вручив нам розпорядження про закриття кінотеатру на три тижні. Проте ми не отримуємо жодного фінансування, працюючи на госпрозрахунку. Якщо кінотеатр буде закрито, хто оплатить людям відпустку? Як розрахуємося за комунальні послуги?
Останніми днями кінотеатр відвідує дуже мало людей. Попри всі запобіжні заходи, обробку приміщення, «масковий» режим, — кількість кіноглядачів тане на очах. Повне закриття кінотеатру — це катастрофа для нашого колективу...
Галина БУРГУ, директор Маріупольського кінотеатру «Перемога»:
— Хоч епідемії в нашому регіоні нині немає, сеанси практично не збирають людей. Відвідуваність упала на 70%, люди телефонують і запитують: «Ви вже закрилися?»
Звідки ця паніка? Ні в Донецьку, ні в інших містах регіону немає масової захворюваності, місцева влада не приймала рішення про закриття кінотеатрів.
Персонал нашого ВАТ систематично проводить санітарну обробку приміщення, працюємо в масках. Очевидно, річ у психологічному чиннику. Характерно, що в період фінансової кризи відвідування кінотеатрів у регіоні не знизилося, оскільки наше населення забезпечене роботою, це металурги. А тепер, внаслідок паніки, кількість кіноглядачів різко зменшилася, що не може не позначитися на прибутковості цього виду підприємницької діяльності...
Ігор ДРОТЯК,
голова правління ТзОВ «Привокзальний ринок», м. Львів:
— Від минулої п’ятниці кількість продавців на ринку зменшилася більш ніж удвічі, значно поменшало й покупців. Тепер вони переважно розкуповують часник, цибулю та інші продукти, які допомагають боротися з грипом. Скільки триватиме епідемія грипу, ніхто не знає, але вже зрозуміло, що економіка підприємства значно постраждає.
Богдан РИБАК, директор ринку «Галицьке перехрестя», м. Львів:
— З минулої п’ятниці на нашому ринку майже вдвічі зменшилася кількість продавців, а покупців практично немає зовсім. Незважаючи на те, що мешканці мали б поспішити на ринок по чоботи, одяг та інші вироби, такі потрібні в холодну пору року. Звісно, про закриття поки що не йдеться, але на прибутки цієї осені вже не розраховуємо.
Вардкес АРЗУМАНЯН,
заступник голови Гільдії рестораторів Львова:
— Ще з понеділка більшість ресторанів та кав’ярень припинили свою роботу. Ситуація в закладах громадського харчування нині складна. Адже якщо економічна криза урізала наші прибутки десь на 30%, то пандемія грипу — більш ніж на 70%. Це істотні втрати, проте нарікати ні на кого. У місті майже зовсім немає туристів.
Оксана ВОРОЖКО,
директор туристичної фірми «Екватор», м. Львів:
— Люди хочуть кудись їхати і їдуть. Ті, котрі мають візи, роблять це самостійно. А хто не має — звертаються до нас. Кажуть: «Ми не хочемо сидіти у Львові й чекати, коли захворіємо». Їдуть за кордон лише ті, хто має гроші. Їдуть переважно до Єгипту, Арабських Еміратів. Вільних квитків у бізнес-клас на літаки немає. Ще кілька тижнів тому їх можна було замовити більш-менш спокійно. А почалася епідемія — і ця справа стала проблематичною. Особисто в мене проблем через епідемію немає. Далеких подорожей зараз не обирають, бо ніхто не хоче їхати поїздом до Києва, — адже саме звідти вирушають тури за такими маршрутами. Гадаю, в державі значно перебільшений ажіотаж із грипом. Аналогічна статистика була й торік. Але тоді на цьому чомусь ніхто не робив політики.
Олександра ГАГАРІНА, начальник відділу продажів та маркетингу ВАТ «Торгово-готельний комплекс «Дністер», м. Львів:
— Зараз у готелі мешкає близько двох десятків осіб, тоді як зазвичай їх кількість сягає 200—250. Через паніку ми повністю поховали туризм і всі конференції. Доводиться максимально заощаджувати на всьому, на чому тільки можна. Ще тиждень тому ми планували повне завантаження готелю, всі номери було заброньовано. Зокрема на суботу чекали чотири великі групи. Не приїхала жодна, всі замовлення анульовано. З понеділка було розплановано ряд конференцій. Жодна з них не відбувається. Така ж ситуація у Трускавці та інших курортних зонах. Тобто на наш бізнес це настільки негативно вплинуло, що навіть важко собі увити.
Очікуємо зваженої інформації у пресі. Якщо буде повідомлення, наприклад, про тривалий інкубаційний період грипу, ми поховаємо ще й увесь зимовий період. Дезінформація повна. Чомусь у сусідній Польщі, яка від нас на відстані 60—70 км, ні масових захворювань, ні паніки. Ще чекаємо, що, можливо, 7 листопада відбудеться матч футбольної команди «Карпати». А решта масових заходів — поховані. Якщо у пресі буде об’єктивна інформація про ситуацію з грипом, то, можливо, продамо місця на Новий рік.
Наталя СЛОБОДЯН, заступник головного лікаря
з медичних питань санаторію «Лаванда», м. Моршин:
— Минулого тижня, коли почалася паніка з приводу епідемії грипу, з нашого санаторію виїхало майже 30 осіб. Зараз у санаторії перебуває 250 відпочивальників. Зважаючи на те, що місць у нас 380, як на пізню осінь — це непогано. Часткові втрати будуть із тієї причини, що люди, котрі планували лікуватися в нас власним коштом, почувши про епідемію грипу, повідомили про перенесення приїзду, наприклад, із 6 на 16 листопада. А загалом, станом на сьогодні ситуація стабілізувалася. Ті хворі, які відразу не виїхали, продовжують лікування. Можливо, вони переконалися в тому, що адміністрація готелю робить усе необхідне для недопущення появи й поширення грипу в оздоровниці. Зокрема ми посилили санітарний контроль, встановили ультрафіолетові лампи в кабінеті фізіотерапії, у місцях найбільшого скупчення хворих. Вважаю, що в нас спокійніша ситуація, ніж в інших регіонах.
Мирослав ГУМЕГА, директор санаторію «Кришталевий палац»,
м. Трускавець:
— На 4 листопада в санаторії «Кришталевий палац» не було жодного ліжкового хворого. Вже видужала навіть пацієнтка, яка приїхала з Харкова з температурою. У неї було звичайне ГРЗ. На жаль, багато пацієнтів виїхали минулої п’ятниці, суботи та неділі. Після оголошення епідемії грипу нові пацієнти не приїжджають. Але ситуація, вважаю, є нормальною. Зі 188 місць заповнені 150. Днями приїхала жіноча збірна з вільної боротьби ще за літньою домовленістю. Проте кількість відпочивальників день у день зменшується. І це попри те, що Трускавець не досяг епідеміологічного порогу.