За даними Державної податкової служби, дефіцит держбюджету за січень-серпень 2012 року скоротився до 16,7 млрд. грн. Але, незважаючи на позитивну бюджетну динаміку, доволі складна ситуація на зовнішніх ринках (зокрема, падіння світових цін на метал) може створити ризики для доходів держбюджету в 2013 р.
Аби не повторити сценарій кризи 2008-2009 рр., державі варто вже тепер виробити стратегію, спрямовану на пом’якшення впливу ризиків-2013 - як на держбюджет, так і на реальний сектор економіки. Відповідна законодавча ініціатива, яка поєднала посилення і фіскальної, і стимулюючої ролі податків, була розроблена фахівцями Головної податкової служби.
Щодо стимулювання, то тут ідеться про зниження ставок єдиного податку для окремих груп спрощеної системи оподаткування. У липні 2012 р. цю систему було фактично поширено і на середній бізнес, адже граничну межу для річного доходу юридичних осіб підвищено до 20 млн. грн. (для фізичних - до 5 млн.). Зараз по цих двох нових групах «спрощенців» заплановано зниження ставок єдиного податку і скасування обмежень щодо персоналу.
Щодо фіскальної частини, то тут заплановані зміни в конструкції системи акцизів на тютюнову продукцію. Зберігається трикомпонентна змішана система акцизу - адвалерна (відсоткова) частина, специфічна (фіксована) частина і мінімальне акцизне податкове зобов’язання (мінімум, нижчим від якого не може бути сплачена сума акцизного податку з однієї пачки сигарет). Але уряд разом із податківцями запропонували зробити упор на останні два компоненти, різко підвищивши «специфіку» і «акцизний мінімум».
Експерти з питань охорони здоров’я вже позитивно оцінили законопроект як такий, що підвищує ціни в основному на найдешевші сигарети, які є найбільш доступними - передовсім для підлітків.
Крім того, автори законопроекту планують отримати в держбюджет додатково понад 3 млрд. грн.
Протягом останніх років частка акцизів у податкових надходженнях держбюджету вже істотно зросла - з 9% в 2007 р. до 13% в 2012 р. На відміну від ПДВ і податку на прибуток, показники яких через світову економічну кризу можуть у майбутньому навіть знизитися, акцизи залишатимуться стабільним джерелом податкових надходжень. Адже підакцизні товари мають доволі низьку еластичність попиту. Головний ризик тут - перехід на нелегальну продукцію, про що податківці теж потурбувалися, пропонуючи збільшення штрафів за фальсифікат і запровадження за це відповідальності виробників та продавців.
Аби підтримати ефективність акцизної політики, необхідно вирішити деякі питання, про які і йдеться в законопроекті. Перше - це пільгові ставки, які, зокрема, досі є на акцизну продукцію «сигарети без фільтру». Наразі акцизне навантаження у твердих ставках на них у 2,5 разу нижче, ніж на сигарети з фільтром. Тому й обсяг виробництва цієї «пільгової» продукції щороку зростає приблизно на третину.
Друге питання - це адвалерна частина, яка є найбільш сприятливою для різного роду «оптимізацій». Так, деякі виробники маніпулюють цінами на сигарети, що коштують понад 7 грн. за пачку, шляхом свідомого заниження роздрібної ціни і таким чином - зменшення платежів до бюджету від адвалерної ставки податку, яка розраховується у відсотковому значенні від роздрібної ціни. Відповідно, виробники конкурують між собою не за рахунок якості продукції, а за рахунок адвалерної ставки податку. Водночас саме адвалерна частина податку розширює «цінову лінійку» тютюнової продукції, - ціни на найдешевші і найдорожчі сигарети в Україні різняться приблизно вдесятеро. Для цього ринку - невиправдана аномалія.
Законопроектом №11285 передбачено збільшення питомої ваги специфічної ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання з одночасним зменшенням впливу адвалерної ставки. Отже, від сьогоднішньої ситуації, коли мінімальне акцизне зобов’язання сплачується з сигарет, що коштують менше 7 грн. за пачку ми прийдемо до ситуації, коли мінімальний податок стягуватиметься з усіх сигарет, які коштують менше 11 гривень. І виробники конкуруватимуть не за рахунок податкового навантаження в ціні (вплив адвалерної складової), а виключно за рахунок якості товару, адже з кожної пачки, що коштуватиме менше 11 грн., стягуватиметься фіксована сума податку. Така вдала реформа акцизу позначиться на зростанні ціни найдешевших сигарет на 0,5-1,0 гривню (наприклад, якщо сьогодні одна пачка коштує 7,00 грн., то після запровадження законопроекту - 7,80 грн.), при цьому державний бюджет уже в 2013 р. матиме гарантовані податкові надходження, з приростом близько 1 млрд. грн., на зменшення яких більше не можна буде впливати «оптимізацією» цін.
Щодо дорогих сигарет, які коштують понад 11 гривень, - акциз із них так само сплачуватиметься значно вищий, ніж із дешевих сигарет. Втім, можна стверджувати, що виробники не вдаватимуться до свідомого заниження цін, адже в дорогому сегменті конкуренція ведеться виключно за рахунок якості продукції. Таким чином, заможні люди, які палять дорогі сигарети, так і будуть платити більший податок, ніж ті, хто палить дешевші сигарети.
Запропоновані зміни та відповідне зростання ціни можуть спонукати підвищений приплив контрабандної продукції до України, - втім, не слід перебільшувати ситуацію: в усіх країнах, звідки надходить до України контрабандна продукція, з початку 2013 р. буде збільшено ставки акцизу. Тобто ціни на сигарети зростуть не тільки в Україні, а й у Росії, Молдові, Білорусі тощо.
Показово, що наш уряд у своїх підходах до реструктуризації структури акцизного податку бере за основу кращі європейські практики. Торік у Євросоюзі було прийнято директиву №2011/64, за якою 20 країн - членів ЄС уже почали знижувати адвалерну складову акцизу. Зокрема, Данія та Мальта вже знизили її майже на чверть, Нідерланди - закріпили на рівні 7,57%, Швеція, де рівень паління найнижчий у Євросоюзі, знизила адвалерну ставку аж до 1%, аналогічна ставка адвалерного податку діє і в Данії. Німеччина ж затвердила п’ятирічний план зниження адвалерного податку. Але при цьому всі країни Європи значно збільшують фіксовану частину акцизного податку. В багатьох інших розвинених країнах - у США, Канаді, Японії, Австралії - діє виключно специфічна модель акцизу, яка взагалі не залежить від ціни. Таким чином гарантується і висока найнижча ціна на цигарки (та, відповідно, менша їх доступність для підлітків), і вищі надходження до бюджету (гарантована фіксована сума акцизного податку з кожної пачки, незалежно від її вартості).
Іншим позитивним аспектом законопроекту є трирічний план підвищення акцизів, що забезпечить передбачуваність господарської діяльності підприємств та стабільність податкових надходжень. Однак наш уряд - не перший із пострадянських країн, що вдався до таких планів. Наприклад, у Російській Федерації, де, до речі, адвалерна ставка податку становить 7,5%, уже існує затверджений трирічний план підвищення акцизних податків.
Третє питання - це питання «податкового випередження». Оскільки законопроектом передбачено, що акциз сплачуватиметься авансом, тютюнові компанії вже не зможуть насичувати ринок більш дешевою продукцією перед черговим підвищенням акцизу. За оцінками експертів, у 2012 р. Державний бюджет втратив до 1 млрд. грн. через застосування схеми податкового випередження деякими компаніями-виробниками.
Загалом, із-поміж багатьох спроб уряду реформувати й покращити податкову систему цей законопроект можна назвати найбільш виваженим та продуманим. Водночас можна припустити, що автори законопроекту певною мірою недооцінили позитивний вплив запропонованих норм для надходжень до бюджету, адже вдала реалізація положень стосовно боротьби з фальсифікатом та недопущення податкового випереджання забезпечать декілька мільярдів додаткових надходжень до Державного бюджету України.
