Наприкінці листопада 2008 року Федеральний суд Південного округу м. Нью-Йорк задовольнив клопотання норвезької компанії Telenor про визнання неповаги до суду з боку дочірніх компаній російської «Альфа-Груп»: Altimo, Alpren, Hardlake і «Сторм». Причина — невиконання ними ухвали цього суду від 2 листопада 2007 року. Американський суддя не зважив, що «Сторм» і не міг виконати всіх його вимог, оскільки порушував би ухвали українських судів, які обмежили його можливості. Експерти вважають, що за рішенням американського суду криється нехтування Заходом нашої судової системи і держави загалом.
Нагадаємо, що норвезька компанія Telenor, яка володіє 56,5% найбільшого українського оператора мобільного зв’язку «Київстар», подала позов у Арбітражний суд м. Нью-Йорк, звинувачуючи іншого співвласника «Київстару», «Сторм», у недотриманні угоди акціонерів. Позов було подано у Нью-Йорку, а не Києві, бо це було прописано в даній угоді. Однак Господарський суд м. Києва ще 2006 року визнав угоду такою, що не відповідає українському законодавству. Це не зупинило норвежців, і вони домоглися свого.
Листопадове рішення Нью-йоркського федерального суду підтвердило постанову арбітражного суду від 1 серпня 2007 року. Як повідомляло «ДТ» (№ 28 від 4 серпня 2007 року), у тій постанові суд зобов’язав російську компанію Altimo або продати свою частку акцій у «Київстарі» неафілійованій компанії протягом 120 днів, або відвідувати його збори акціонерів, знизивши до 5% частки в конкуруючих активах — «УНТ» (розвиває Wi-Max на території України, на 100% належить «Русским технологиям», що входять так само, як і Altimo, до «Альфа-Груп») і «Астеліт» (належить Turkcell, у якому Altimo має міноритарний пакет).
«Альфа» знизила частки в «УНТ» і Turkcell, як того вимагав американський суд. Проте її представники не могли відвідувати збори акціонерів «Київстару», оскільки це їм заборонив український суд. Окрім того, як повідомляло «ДТ» (№40 від 27 жовтня 2007 року), 5 жовтня минулого року Печерський районний суд м. Києва ухвалив, що рішення Нью-йоркського суду стосовно «Сторму» не може бути визнане й виконане на території України.
Реакція американської Феміди, яка настала майже через рік, була жорсткою. «Дочок» «Альфи» звинуватили у неповазі до суду і зажадали продати акції «Київстару» протягом 90 днів. Інакше Altimo повинна буде сплачувати штраф у розмірі 100 тис. дол. на день, починаючи з 4 грудня 2008 року. При цьому сума подвоюватиметься кожні 30 днів невиконання рішення; простий підрахунок показує, що 90 днів «простою» обійдуться Altimo у 21 млн. дол.
Днями американський суд, на прохання адвокатів російської компанії, переніс дату, з якої «вмикається лічильник», на 17 грудня 2008 року. На 16 грудня, нагадаємо, призначено нові збори акціонерів компанії «Київстар».
47-сторінкове рішення, підписане суддею Джерардом Лінчем (прізвище зобов’язує), містить низку жорстких звинувачень на адресу Altimo й української судової системи. Наприклад, «...структури Altimo направляли в українські суди сумнівні позови, метою яких був захист їхніх інтересів шляхом застосування несумлінних процесуальних прав... і необгрунтованих судових рішень».
Говорячи ж про різні висновки українських експертів, надані суду ТОВ «Сторм», суддя Лінч заявив: «Дані висновки — не що інше, як сфабриковані думки, псевдоправовий привід для ТОВ «Сторм» і структур Altimo відмовитися від виконання того, що всі ці компанії досі так чи інакше відмовлялися виконувати».
Прокоментувати судове рішення і його наслідки ми попросили управляючого партнера юридичної фірми «Ільяшев і партнери» Михайла Ільяшева.
— Рішення судді Джерарда Лінча може викликати шок в українських адвокатів, судів, політиків, представників громадськості, — каже він. — Такого безапеляційного ігнорування рішень української судової системи, а отже, й держави Україна, в історії ще не було. Якщо Україна спокійно відреагує на таке рішення рядового американського судді, то невідомо чим це може закінчитися для українського бізнесу в усьому світі. Мені здається, що суддя Лінч переступив ту межу, з одного боку якої перебуває юрист, а з другого — людина зі своїми особистими поглядами та переконаннями. Схоже, у цьому рішенні він просто висловив своє особисте ставлення до України. Та й до Росії, адже російська компанія представлена ледь не як джерело корупції. Важко собі уявити, щоб український суддя зміг ухвалити таке рішення стосовно американського суду чи американської компанії.
— Як суддя Лінч аргументував настільки жорстке рішення?
— Він відкинув усі докази компанії «Сторм» і її адвокатів про неможливість виконати в Україні попереднє рішення Нью-йоркського арбітражу. Хоча юристи української компанії посилалися і на вітчизняне законодавство, і на судову практику, і на рішення українських судів, і на роз’яснення Вищого господарського суду України, а також постанову пленуму Верховного суду України. Права оцінювати рішення українських судів йому ніхто не давав. Їм може давати правову оцінку лише суд вищої інстанції — апеляційний, а після нього — Верховний суд України.
— Які правові наслідки матиме це рішення?
— Тепер перед «Стормом» постає дилема: виконавши рішення Нью-йоркського арбітражу, компанія не виконає рішення українських судів, а виконавши рішення українських судів, вона не виконає рішення американського суду. Таким чином, суддя поставив «Сторм», компанію, зареєстровану в Україні, і її посадових осіб у становище, коли вони змушені порушувати норму законодавства України про обов’язковість виконання судового рішення. Що може спричинити притягнення посадових осіб «Сторму» до кримінальної відповідальності за українськими законами.
— Чи не призведе таке рішення до нових арештів української власності?
— Державне майно за кордоном заарештувати не вдасться, адже держава не є стороною в спорі. Хіба що Telenor позиватиметься до держави Україна. Але, зважаючи на те, що у Telenor є в Україні ключовий актив «Київстар», вони навряд чи зроблять таке «харакірі».
Що стосується перспективи виконання рішення Нью-йоркського суду, то вона, на думку юристів, залишається настільки ж туманною, як і у випадку рішення, ухваленого рік тому. Теоретично, щоб передати акції «Сторму» на депозит Нью-йоркського суду, рішення про це має ухвалити український суд. Для цього у свою чергу Telenor мусить звернутися туди з відповідною вимогою. У разі протестів «Сторму» судове рішення про передачу акцій має бути підтверджене апеляційною і касаційною інстанціями.
Однак Telenor навряд чи звертатиметься в українські суди. «І не тому, що до нього упереджено ставляться, просто за законодавством України у нього нема жодних шансів», — вважає Михайло Ільяшев.
У свою чергу, експерти інвестиційного ринку угледіли свій аспект того, що відбувається. Дмитро Кочкін, аналітик інвестиційної компанії «АТОН», вважає цілком очевидною солідарність суду США з позицією компанії, що належить уряду Норвегії, яка є однією з країн — активних членів НАТО. У будь-якому разі Україні є над чим подумати. І нарешті почати адекватно захищати свої державні інтереси.