UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ставка на ефективну техніку

Як відомо, у сільському господарстві є дві споконвічні біди — неврожай... і врожай. Не вродять поля — постане питання виживання, і насамперед фермерських і селянських господарств...

Автор: Олександр Артеменко

Як відомо, у сільському господарстві є дві споконвічні біди — неврожай... і врожай. Не вродять поля — постане питання виживання, і насамперед фермерських і селянських господарств. А вродять — питання стоїть інакше: «Чим зібрати з найменшими втратами?». Цього року аграрії країни вирішували друге питання, адже проблема оновлення технічного парку давно назріла.

Нинішній врожай в Україні б’є рекорди 20-річної давності, обіцяючи — з урахуванням кукурудзи і соняшнику — сягнути 50 млн. тонн. Якщо взяти до уваги, що станом на 19 верес­ня було намолочено 44096 тис. тонн зерна, то названий показник цілком реальний. Хоча ще в середині літа прогнози на врожай були більш обережні — до 40 млн. тонн, потім — понад 40 млн., ще пізніше — 40—45 млн.

Основний врожайний удар прийняли на себе перевірені часом зернозбиральні комбайни «Дон-1500», котрі на сьогодні становлять 82% парку подібних машин. Чи варто нагадувати, що більшість із них ввезено на територію України ще до середини 90-х років. Технічне оновлення триває, але аж ніяк не тими темпами, щоб повністю замінити застарілий комбайновий парк.

На що роблять ставку українські аграрії? Найбільш привабливими видаються західні збиральні машини — продуктивні, комфортні, от тільки ціни на них для багатьох за межею прийнятних. Зерно, зібране такою технікою, виявляється невиправдано дорогим, підриваючи й без того нестабільну економічну складову господарської діяльності агропідприємства. У цьому зв’язку погляди багатьох фермерів знову спрямовуються в бік Росії, де продовжує успішно працювати «Ростсельмаш».

Про те, що російське підприємство всі ці роки стрімко змінюється, ідучи в ногу із часом, ми вже писали неодноразово. Його новітні моделі зерно­збиральних комбайнів ACROS і VECTOR здобули у хліборобів нашої країни заслужену популярність. І насамперед завдяки економічній ефективності. Ця складова закладається ще на стадії проектування нової техніки.

З наступного року ACROS стане основною моделлю для «Ростсельмаша». За словами генерального директора підприємства Валерія Мальцева, якщо цього року було вироблено близько 2 тис. одиниць цього комбайна, то наступного з конвеєра зійде 3,5 тис. Машина — правонаступниця «Дона-1500», тому ставку на неї роблять ті господарства, які звикли працювати на ростсільмашівській техніці, але при цьому роблять ставку на сучасні технології.

— Я сам багато років працював механізатором і був просто закоханий у «Дон-1500», — розповідає Борис Срібний, керівник сільськогосподарського ТОВ «Старокотельнянське» Андрушівського району Житомирської області. — Саме це великою мірою було визначальним, коли вирішувалося питання про придбання нового комбайна цього року. Вибір зупинили на комбайні ACROS — нове дітище компанії «Ростсельмаш». За нинішні жнива ним було зібрано зернових на площі 250 га. На мою думку, за продуктивністю і якістю збирання він істотно перевершує «Дон-1500» й анітрохи не поступається американському комбайну, котрий також є в нашому господарстві. Це при тому, що коштує ACROS значно менше. Дуже важливо й те, що виробник не залишає без уваги продану техніку — постійно тримає під контролем її стан, без зволікань надає сервісне обслуговування. Нічого не можу сказати про гарантійний ремонт і постачання запасними частинами з тієї простої причини, що комбайн відпрацював сезон бездоганно, тож не було потреби звертатися по допомогу до служби технічного обслуговування.

Задоволений новим надбанням свого фермерського господарства «Південне» (Херсонська область, Каланчацький район) — комбайном ACROS Сергій Котелевич. Комбайн працював на плантації люцерни, показавши при цьому високу пропускну здатність, малі втрати й високу чистоту збирання. Сьогодні ним збирають рис, яким у господарстві засіяно 300 га, але роботи тимчасово припинено через затяжні дощі. Звідси й єдине побажання Сергія Олександровича до комбайнобудівників — оснастити комбайн напівгусеничним ходом. Він готовий заплатити за це додатково, вважаючи, що в такій комплектації модель тільки виграє.

Комбайн VECTOR, який став серійною машиною ще 2004 року, теж зібрав чимало позитивних відгуків за час нинішніх жнив. Керівник ПСП «Сад» (Харківська область, Дергачівський район) Володимир Гужвинський успішно застосовує цю модель на збиранні зернових, урожайність яких цього року становить 68 ц/га. На рахунку комбайна VECTOR вже 250 га з наявних 670, без якихось претензій до якості збирання.

Голова фермерського господарства «Медов-АМ» Сергій Довгань розповів про результати своєї зернозбиральної компанії: «Середня врожайність зернових становить 56 центнерів з гектара. У результаті ми намолотили півтори тисячі тонн. Жнива проходили на площі 300 гектарів, при цьому нам дуже допомогла нова техніка — комбайн VECTOR». За словами фермера, ця чудо-техніка на практиці довела, що коштує кожної копійки, відданої за неї.

«Це чудовий комбайн. Під час збирання врожаю з ним не було жодних ексцесів, які раніше часто траплялися з іншою технікою», — каже Довгань. Справді, VECTOR зручний у користуванні для людей і надійний у процесі жнив. Комфортабельність кабіни комбайна відповідає запитам найвимогливіших користувачів.

«Наші поля розташовані на схилах, і тому раніше виникали деякі проблеми в роботі техніки», — розповідає Довгань. Але завдяки конструкторським рішенням компанії «Ростсельмаш», закладеним у комбайн VECTOR, придбана фермером техніка впевнено працює навіть на полях зі складним рельєфом, в умовах підвищеної вологості, полеглості і засміченості хлібів. «Відсоток втрат, порівняно з іншими комбайнами, менший у рази, — каже Довгань. — Звісно, якби було більше землі, то купували б ці ж комбайни».

Ставка на нову ефективну техніку виробництва «Ростсельмаша» виправдалася сповна — таку думку поділяють і інші спеціалісти агробізнесу. Всі вони висловили впевненість, що сучасних комбайнів — ACROS, VECTOR, а також інших — у перспективі — серійних моделей на полях України стане більше.