Корабель випробовується штормом. Ця перевірена часом аксіома справедлива і щодо бізнесу. У компанії, як і в будь-якої людини, має бути міцний внутрішній стрижень, характер, що дозволяє добиватися своєї мети, гідно виходити з будь-яких ситуацій. У ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» такий стрижень є.
Серпень 1996-го можна вважати датою його народження. Розуміючи, що розвиток підприємства неможливий без залучення коштів на реконструкцію заводу, колектив розпочав пошук надійного інвестора. Ним став «Болтік Беверіджиз холдинг», заснований шведсько-норвезькою компанією «Пріппс Рінгнесс» і фінською «Хартвалл-груп». Такий вибір цілком виправданий — холдинг входить у десятку найбільших броварних компаній Європи. Торік 50% його акцій було передано в управління всесвітньо відомій компанії «Карлсберг». Гучні імена інвесторів просто не залишають вибору колективу. І сьогодні можна з упевненістю констатувати, що оновлений «Славутич» повною мірою їм відповідає.
Повне технологічне переоснащення виробництва, використання високоякісної сировини, добре навчений персонал дозволили створити і запропонувати українському ринку абсолютно новий за якістю бурштиновий напій міжнародного класу, котрий дуже швидко здобув популярність. Велика географія продажів і результати досліджень переваг торгових марок по регіонах свідчать, що пиво «Славутич» набуло національного статусу. За три останні роки частка «Славутича» на ринку України зросла з 7 до 15%. Приріст продажів склав: 1998 рік — 24%. 1999 — 39%, 2000 — 42%. 2000 року підприємство перерахувало податків і зборів на суму понад 66 мільйонів гривень. Іншими словами, торік кожний працюючий на «Славутичі» приніс держбюджету майже 100 тисяч гривень. Успіхи ВАТ ПБК «Славутич» відзначено низкою престижних міжнародних і національних нагород. За особистий внесок у розвиток національної економіки Президент України нагородив генерального директора комбінату Петра Перетятька урядовою відзнакою — орденом «За заслуги». «Славутич» — переможець Українського національного конкурсу якості за підсумками 2000 року в номінації «Великі підприємства». Досягнення колективу здобули й практичне міжнародне визнання. З квітня минулого року комбінату передано ексклюзивне право на виробництво та реалізацію в Україні продукції компанії Pepsi Co Inc.
Отже, що ж стоїть за цими зовнішніми проявами успіху? За рахунок чого підприємству вдається підкорювати такі вершини? Очевидно, вся справа саме в тому самому стрижні, ідеї, котра спонукає до постійного вдосконалення. По-перше, все, що робить компанія, повністю спрямоване на споживача. Висока якість продукції, уважний її супровід до прилавка — це саме собою. Тут йдеться про особливу ауру, створену виробниками навколо свого дітища: починаючи з витонченого оформлення пляшки, фірмового бокала, підставки під нього, закінчуючи святковим настроєм, що панує навколо «Пива найкращих часів».
По-друге, головне досягнення підприємства — це навіть не прекрасне устаткування й високі технології, а люди, команда професіоналів, у розвиток яких вкладено близько двох мільйонів доларів. За словами Петра Перетятька, успіхи «Славутича» багато в чому пояснюються саме «людським чинником». Колектив усвідомив, що став власником, повноправним господарем підприємства. Люди повірили в нього, зрозуміли, що спільні результати залежать від зусиль кожного. Відвідуючи передові підприємства виробників пива Європи, фахівці «Славутича» «заразилися» прагненням створити в Україні щось подібне — просторі і чисті цехи, виблискуюче нержавіючою сталлю устаткування, начинені суперсучасною електронікою центри управління процесами. А із входженням у сім’ю підприємств «Болтік Беверіджиз холдинг» колектив, крім того, отримав можливість навчатися, обмінюватися досвідом, «заряджатися» не лише практичними навичками варіння висококласного пива і методами його ефективної реалізації, а й західною філософією, культурою виробництва. Звідси бачення далеких перспектив, розуміння основних напрямів розвитку як вищим керівництвом, так і керівниками середньої і нижчої ланок.
Втім, напевно, найбільшим стимулом до розвитку комбінату, хоч як це парадоксально звучить, стали екстремальні умови, створені економічною ситуацією в країні. Уявіть собі дерево, котре намагається «вчепитися» корінням за тріщини в неблагодатних скелях. Закон природи: якщо воно зуміло це зробити, отже, простоїть сотні років, попри найжорстокіші бурі...
Лише один штрих. Під час «чорного серпня» 1998 року тисячі компаній, що вважалися міцними, захлинулися в хвилях фінансового шторму. «Славутич» витримав удар, хоча це було й нелегко. Підприємство постійно вкладає великі кошти в удосконалення виробництва, новітні технології. Під це було залучено кредити, відсотки за якими доводиться платити у твердій валюті, ціна на яку в кризові дні зросла більш ніж у два з половиною раза. Загалом кажучи, висока конкуренція між виробниками пива на тлі падіння рівня купівельної спроможності населення зробили галузь низькорентабельною. Тому сьогодні підприємства змушені боротися за кожну п’ядь ринку. Все це підстьобує колектив «Славутича» шукати в собі нові сили, підключати внутрішні резерви.
Ось один з прикладів. Сьогодні на підприємстві точиться нещадна війна з витратами. Щомісяця їхня структура аналізується керівником відповідного департаменту, за результатами аналізу приймаються рішення про коригування бюджетів, підвищення ефективності виробництва, що передбачає зниження витрат паливно-енергетичних засобів на одиницю продукції. І це вже дає свої результати. Наприклад, 1999 року порівняно з попереднім вдалося добитися зниження витрат електроенергії на 26%, пари на 15%, води на 20%. Звісно, якість продукції — над усе. Вона ніколи не стане заручницею боротьби за економію.
Отже, підіб’ємо певні результати. Можна говорити багато правильних і хороших слів про підйом української економіки, однак їхня суть зводиться до одного. Світом правлять ідеї. Від того, наскільки люди, котрі працюють на заводі, фабриці, в країні чітко уявлятимуть те, задля чого вони це роблять, іншими словами, вірять в ідею і впроваджують її в життя, — і залежить майбутнє. «Славутич» у цьому плані може служити цілком гідним прикладом.