Ринок слабоалкогольної продукції явно на підйомі. І на 2003 рік, і на найближче майбутнє аналітики прогнозують його стрімкий розвиток як з точки зору обсягів виробництва, так і асортименту. І хоча «слабоалкоголка» ніколи не зможе витіснити пиво, вона слугуватиме його гарним доповненням. Втім, як і інших напоїв. Але легких прибутків тут шукати не доводиться — за перспективний ринок змагаються великі горілчані і пивоварні компанії. Водночас експерти відзначають посилення позицій соковмісних і збагачених мікроелементами напоїв.
Результати і прогнози
Слабоалкогольний бум був зафіксований на внутрішньому ринку приблизно півтора–два роки тому. Чи то під впливом британської моди, де слабоалкогольний ринок у великій шані, чи то завдяки зростанню доходів населення, але українці почали досить активно споживати «слабкі градуси» у напоях, змусивши виробників звернути на сегмент пильну увагу.
Виробники свідчать, що торік слабоалкогольний сегмент прискорено розвивався, хоча цього виявилося і недостатньо для насичення ринку. Наприкінці року, попри майже 25-відсотковий приріст виробництва, пропозиція була набагато нижчою, ніж попит, тому природно, що багато компаній, представлених на ринку напоїв, почали всерйоз обмірковувати плани на 2003 рік ще в другій половині 2002-го.
Просто перелічимо: восени 2002-го найбільший виробник слабоалкогольних напоїв кримська компанія «Союз-Віктан» розпочала виробництво нового продукту — газованого енергетичного коктейлю SV ICE energy міцністю 7% у пляшці 0,33 л. Водночас концерн «Орлан» запустив дві серії «слабоалкоголки» «Джинсер» і негазовані напої Bar.Net. А «Оболонь» до вже звичних «Ром-Коли», «Бренді-Коли» і «Джин-Тоніку» додала «Бирмікс Лимон» (являє собою гармонійне поєднання пива і лимонаду) і коктейлі «Джин-ананас» та «Шарм».
Не так давно і торговий дім «Мягков» оптимізував свій асортимент напоїв, відомих під торговельною маркою «220V». Відмовившись від деяких смаків, він почав випускати на потужностях Одеського першого лікеро-горілчаного заводу напої «Текіла-дракон», «Айс», «Віски-імбир», «Грейпфрут». «Лінійка бренда оптимізована і нині складається із семи найменувань», — сказала PR-менеджер торгового дому Ірина Золотаревич.
Сьогодні, коли сезон у розпалі (хоча, відверто кажучи, слабоалкогольні напої мають меншу сезонну виразність, ніж безалкогольні), можна з упевненістю стверджувати, що наміри основних гравців задовольнити запити і капризи покупців більш ніж серйозні. На думку аналітиків, на кінець поточного сезону ринок може зрости вдвічі, і питома вага «слабких градусів» досягне 16% від загальних продажів алкоголю. До речі, за останні два з невеликим роки місткість ринку в цілому зросла в кілька разів. Нагадаємо: на кінець 2001 року питома вага слабоалкогольної продукції на ринку алкоголю оцінювалася в 4%, за результатами 2002-го — близько 10%.
Новачки і конкуренти
Експерти стверджують, що за одночасного зростання ринку та його великого потенціалу конкуренція між компаніями посилюватиметься. У принципі старожилами на ринку можна по праву вважати завод «Оболонь» і компанію «Союз-Віктан». Усі інші виробники у тій або іншій мірі ще можуть носити бейдж — новачок. Серед новачків, що докладуть зусиль, аби зміцнитися в цьому сезоні, насамперед варто виділити вже згадані «Мягков» та «Орлан». І той, і інший заявили про намір ввійти в трійку лідерів. «Ми хочемо бути третіми», — заявила маркетинг-менеджер «Орлану» Ірина Лебедєва. «Ввійти в трійку лідерів ми плануємо до кінця сезону», — обіцяє Золотаревич.
З огляду на амбіції компаній із приводу третього рядка рейтингу, а також стійкі позиції лідерів — «Союз-Віктан» і «Оболонь», спостерігачі припускають, що у форматі 2003 року «Орлан» і «Мягков» серйозно конкуруватимуть між собою, а ще — із київським заводом «Росинка», який також має у своєму портфелі низькоградусні напої.
Безумовно, у перспективі новачки спробують потіснити і лідерів. Втім, вони цього і не приховують. За словами Лебедєва, у 2003-му «Орлан» хоче зміцнитися на ринку, вважаючи його дуже перспективним. А після дворазового збільшення продажів компанія має намір дати бій «Оболоні» і «Союз-Віктану».
На ринок приходять і нові гравці. Зокрема, наприкінці 2003-го до випуску слабоалкогольної продукції має намір упритул підійти лідер горілочного ринку компанія Nemiroff (Вінницька область). Вона розпочне випуск слабоалкогольних напоїв на своєму новому заводі (поки будується). За словами президента компанії Якова Грибова, компанія має намір придбати лінії, найімовірніше німецького виробництва, потужністю 24 тис. пляшок/год. за 3 млн. доларів. З огляду на популярність бренда Nemiroff кон’юнктура 2004 року обіцяє бути інтригуючою.
Напої та здоров’я
До 1999 року на вітчизняному ринку були представлені лише газовані слабоалкогольні напої. Нині ситуація змінюється. На ринку намітився крен у бік соковмісних, енергетичних, збагачених мікроелементами напоїв. Тут підприємства зазвичай враховують побажання і рекомендації споживачів. Українці, орієнтуючись на світові тенденції, дедалі більше говорять про здоров’я і про здорову їжу. Створені на основі суцільної «хімії» продукти можуть бути цікавими винятково молоді, і то недовго. Тому навіть у рекламних кампаніях з підтримки того або іншого слабоалкогольного бренда найчастіше увага акцентується на корисності продукту.
Царина великих компаній
За прогнозами фахівців «Орлану», у перспективі збільшиться споживання соковмісних напоїв. З іншого боку, соковмісні негазовані коктейлі позиціонуються дорожче, ніж звичайна газована «слабоалкоголка», тому аналітики переконані, що ринок розвиватиметься в усіх напрямах, оперативно реагуючи на найменші зміни смаків.
Експерти погоджуються, що сегмент «слабких градусів» не можна назвати сформованим, про що свідчить прагнення багатьох компаній прийти в цей бізнес. Проте вже нині ринок досить конкурентний, і для виведення нової марки необхідна серйозна фінансова підтримка. Отже, ринок розвиватиметься й укрупнюватиметься, концентруючись у руках великих компаній.