Лави безробітних "надихають" охочих обдурити тих, хто намагається хоч якось працевлаштуватися: одні спритно грають на довірливості, розпачі та безвиході інших.
Купіть собі... роботу
Реальна сцена, свідком якої стала автор цих рядків, відбулася в одному з районних відділень Пенсійного фонду:
- Останні п'ять років мусила просидіти вдома, а тепер, коли наблизився час пенсії, саме п'яти років і не вистачає. Що робити? - розпачливо запитувала жінка похилого віку інспектора ПФ.
Та порекомендувала прохачці для поліпшення ситуації все-таки пошукати роботу, інакше - "мінімалка". Тільки де ж її шукати найбільш неконкурентоспроможним на нинішньому ринку праці: людям передпенсійного віку, інвалідам, мамам із малими дітьми, молоді без досвіду роботи? Щоб прояснити ситуацію, автор заздалегідь, задовго до написання цієї статті, скористалася популярною послугою в "Яндексе" (не забувши при цьому вказати "забальзаківський" вік), завдяки якій тепер регулярно отримує пропозиції з приводу роботи. Здогадуєтеся, які? Найчастіше - прибиральницею, рідше - нянькою, консьєржем...
Що залишається тим, хто вважає себе вартим більшого? Сподіватися на допомогу сторонніх. І її "люб'язно" пропонують, часто наживаючись на шукачах місця. Адже пропозиція відкрити рахунок у кредитній спілці або застрахувати своє життя в страховій компанії ще до офіційного оформлення в них зовсім його не гарантує. Ну, а так званий випробний термін може перетворитися на експлуатацію дармової робочої сили: по його закінченні якомусь перекладачу або копірайтеру, котрий "перелопатить" шпальти матеріалів, покажуть на двері, не заплативши як такому, що не впорався. А як розцінити платне навчання, за два тижні якого просять і до 1000 грн, причому навіть для роботи на досить примітивних посадах? Або продаж за явно завищеними цінами буцім необхідних навчальних дисків, книжок тощо? За вакансією тренера спортзалу може приховуватися необхідність заплатити за дорогу форму або якусь особливу довідку. За ідеєю, безглуздими мають вважатися й вимоги наперед оплатити вартість матеріалів для... роботи, надумані програми чи компенсувати... податки роботодавцеві (!). І не вина, а біда людей, котрі "купуються" на такі умови.
- Слід пам'ятати, що працевлаштування має бути безплатним, - ще раз нагадує директор із персоналу торгової мережі "Дім Злата" Михайло Поздняков, - і такі витрати порядний роботодавець мусить брати на себе.
Однак на практиці буває по-різному. Далеку родичку з провінції, котра спокусилася на привабливі оголошення в місцевій пресі про високі заробітки в столиці (близько 400 грн на день) пакувальників тортів, цукерок, інших продуктів харчування, серветок, паперу, збирачів овочів у теплицях, сортувальників секонд-хенду тощо, не можна було зупинити жодними аргументами й апеляціями до здорового глузду. Перший - навіть не сигнал, а сигналище - прозвучав, коли мені довелося позичити їй 550 грн на оплату мешкання в гуртожитку (хоча в неї було місце, де можна зупинитися). Мовляв, зате - поруч із роботою, не доведеться їздити через усе місто. Оперативно розпрощавшись із моїми грішми (і, як з'ясувалося, назавжди), родичка натомість отримала запевнення, що коли їй щось не сподобається - гроші повернуть. І реальні умови справді не сподобалися. Та й як можуть сподобатися один туалет наприкінці поверху, двох'ярусні ліжка та сумнівна чистота навколо? А найголовніше - приваблива вакансія з позахмарною зарплатою "раптом" виявилася зайнятою. Несподівано, правда?
Приклад цей - не поодинокий, але актуальний. За найскромнішими підрахунками активістів профспілки "Захист праці", таким чином шахрайські кадрові агентства викачали з вітчизняних безробітних лише за кілька років близько 30 млн грн. Згідно з інформацією лідера цієї незалежної профспілки Олега Верніка, зібрано дані про 150 тис. обдурених безробітних із 20 міст країни, переважно - з депресивних регіонів, є понад 100 підготовлених для суду заяв від потерпілих.
За морем - телушка-полушка, та перевіз дорогий
- Знаєте, про що найбільше мріє наша молодь? - звернулася до мене випадкова попутниця по купе, яка заробляє собі на життя (і досить непогано), як з'ясувалося з розмови, відсиланням груп на роботу у США. - Більшість молодих людей мріє якнайшвидше звалити з цієї країни...
Клієнтів у таких "спеців" нині не бракує. Очевидно, що "звалити" можна по-різному. Тому ми не ставимо перед собою завдання акцентувати увагу на відомих спортсменах, артистах, учених, котрі емігрували за кордон, на затребуваних нині
IT-ішниках, медиках, інженерах чи навіть на хатніх працівницях, доглядальницях, робітниках на фермах тощо, які заробляють свій заморський хліб нелегкою працею (однак, попри тяжкі умови, зазвичай зовсім не квапляться повернутися в рідні пенати).
Ми нагадаємо про обдурених, тих, на кому наживаються нечисті на руку фірми. На думку експертів порталу rabota.ua, ситуація з діяльністю нечесних компаній, котрі виставляють привабливі пропозиції для шукачів роботи за кордоном, а насправді лише водять тих за ніс, заслуговує уваги. Спеціалісти попереджають, що таких шахраїв непросто розкусити, оскільки всі їхні дії не тільки добре продумані, а й психологічно точно виважені. Наприклад, шукачам можуть запропонувати для перегляду на спеціальних ресурсах солідні (на перший погляд) сертифікати, якісь незрозумілі, але переконливо оформлені документи, розкішні портфоліо. А самі ж привабливі оголошення з пропозиціями про працевлаштування можна надибати на найкращих порталах. Ті ж "не відповідають за зміст розміщених оголошень".
Отже, жодних претензій, тільки бізнес... Тому люди повинні знати, як захистити свої інтереси. Наприклад, згідно з порадами того ж порталу rabota.ua, слід пам'ятати, що у відкритій і чесній фірмі на першу вимогу мають продемонструвати всі можливі докази легальності. За справжньою компанією, яка надає реальні послуги з працевлаштування за кордоном, - "шлейф" її позитивної діяльності на ринку праці, вдячні відгуки тих, хто скористався її послугами, у неї своя історія. Спеціалісти таких фірм, як правило, відповідають на всі запитання охоче, виразно й дохідливо, а шахраї, навпаки, люблять напускати туману. За такими теж тягнеться "шлейф", однак негативний, а їхні історії складаються зі скарг та образ обдурених шукачів роботи, - треба тільки не полінуватися й хоча б зазирнути в Інтернет, аби ознайомиться з відповідними відгуками. І не переказувати гроші, що їх вимагають буцім на оформлення документів (такі витрати лояльні до потреб шукачів роботи фірми беруть на себе). Остаточно прояснити ситуацію і зрозуміти, хто перед вами - чесні люди чи шахраї, допоможе співбесіда.
- Необхідно поставити низку чітких запитань про особливості працевлаштування, про гарантії, які надає фірма, обговорити всі нюанси майбутньої роботи, - такі, на перший погляд, нескладні, але корисні рекомендації дає старший спеціаліст із добору персоналу ЗАТ "УРС" Людмила Корчак.
Здавалося б: поради досить прості. Однак, якщо їх зігнорувати, можливо, доведеться самим виходити на ринок праці з коротким, ніби "SOS", оголошенням: "Шукаю роботу. Недорого"...
Вовків боятися,
але в ліс ходити
Є навіть "чорний список" "роботодавців", яких слід остерігатися. Спеціалісти порталу rabota.ua акцентують увагу на тому, що ошуканці користуються безплатним розміщенням вакансій (анонімно), "кочуючи" з сайту на сайт. Модератори очищають портал від несправжніх роботодавців до того, як їхні оголошення прочитають шукачі вакансій. Аферистів же, котрим вдасться проскочити, не викликавши підозр, виводять на чисту воду самі користувачі, які розголошують волаючі факти завдяки спеціальній формі "зворотного зв'язку". Зазирніть, кому цікаво: знакові трапляються відгуки. Ось, приміром, що пишуть шукачі роботи:
"Зателефонувавши за продиктованим мені номером, я почула автоопитування анкетних даних і довідалася, що вартість хвилини розмови становила 35 грн. Це ж треба - такий лохотрон придумати й наживатися на безробітних!". Лариса.
"Спочатку був лист, що дуже зацікавлені моїм резюме, а з ним і пропозиція - за 20 грн підібрати вакансію. Але після отримання грошей взагалі не реагують на жодні контакти. Не шкода цих грошей, жаль, що ці виродки існують!". О. К.
"Розміщують свої оголошення про вакансії з метою поповнити ряди безплатних працівників, тому що платити гроші за роботу компанія не вважає за доцільне, і криза тут ні до чого, - це політика компанії. Ваша справа - розміщувати оголошення, тільки жаль людей, котрі ловляться на ці хитрощі". Без підпису.
Але, припустімо, людині все-таки пощастило, вона знайшла роботу й навіть "підійшла" фірмі. І тоді закономірно постає питання зарплати, умов праці. Але роботодавці неохоче вказують розмір зарплат у вакансіях. Згідно з даними, наданими міжнародним кадровим порталом hh.ua, суми (або хоча б діапазон) оплати праці зазначені в середньому лише у 20% усіх вакансій. Але й з цією, п'ятою частиною не все просто. У ТОВ "Хедхантер" попереджають: у пропозиціях роботи з "рекламною" зарплатою зазвичай висувається маса вимог за скромні фінансові перспективи. Вакансія може містити умову виконати велике завдання безплатно, пройти жорсткий відбір серед бажаючих ("роботу отримають тільки двоє!", а "про КЗпП можете забути!"). Від новачка вимагають ініціативності, активності в роботі, часто - понаднормовій. Або беруть на одну посаду, а викладатися доводиться за трьох, тоді як зарплата - одному мало... Як захистити тих, хто шукає роботу, від шахраїв усіх мастей та недобросовісних роботодавців? Конституція, КЗпП, Цивільний, Господарський, Кримінальний кодекси та інші, закони, частіше - популістські, які час від часу приймають, за ідеєю, тією чи іншою мірою ніби піклуються про наше право на працю. Але...
- Закон не досконалий. Ось у чому лихо насправді, - вважає адвокат Оксана Сікора. - А тут ще в проекті Трудового кодексу офіційно пропонують встановити, крім кримінальної відповідальності роботодавця, і штрафи працівникам за їхню нелегальність.
У простих людей - своя думка з цього приводу: "У райцентрах України осередки всіх бізнес-структур "темні", тобто не офіційні... піду працювати на державу за 1500 грн., адже так - офіційно".
- Нинішнього року набрав чинності новий Закон "Про зайнятість населення". Упевнений, що використання запропонованих інструментів забезпечить розвиток економіки, створення робочих місць і подальше підвищення соціальних стандартів, - заявив президент В. Янукович у зверненні до народу з нагоди Дня солідарності трудящих. Здається, слова іншого президента, хоча й сказані з іншого приводу, більше пасують ситуації: "маємо те, що маємо"...