Кола на воді ще довго розходитимуться від такого важкого «каменя», як квітневий указ Президента «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 24 квітня 2003 року «Про реалізацію заходів із врегулювання обороту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні». Ще б пак, адже він спричинив втрату посад високопоставленими чиновниками. Одним із таких кіл став і наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції №125 від 20.05.03, що вніс зміни в Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Налякані чиновники так намагалися догодити гарантові, що своїм наказом виконали його «завдання» з точністю до навпаки, та ще й проігнорували чинне законодавство. У результаті з 1 червня на роздрібному ринку сигарет заштормило, і торговці закричали «SOS! » А комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності в порядку парламентського контролю над дотриманням законодавства довелося скликати спеціальну нараду з участю всіх зацікавлених сторін.
Сертифікати захистили, споживача забули
Наказ вимагає, аби роздрібна торгівля сигаретами здійснювалася за наявності сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності. Дозволяються й копії, але все це лише на захищених бланках. Пригадуєте бородату історію з захисними голограмами? Акцизні марки змусили захищати, сертифікати відповідності — також. Тепер уся річ у кількості тих-таки сертифікатів. Наказ посприяв — набігає чимало, якщо врахувати, що роздрібних точок налічується близько 70 тис. плюс оптові. Природно, сертифікат потрібен для кожної партії товару. До того ж будь-який із них має бодай один аркуш додатка, який також має бути виготовлений на захищеному бланку. У цілому, за підрахунками сигаретників, набігає приблизно 10 млн. Оскільки сьогоднішня ціна одного такого голографізованого аркушика 3—4 грн., виходимо на кругленьку суму — 30—40 млн. грн.
Така ціна «захисту» споживача, який у масі своїй не те що не цікавиться сертифікатами, а поняття про них не має. Зате з метою економії найчастіше отоварюється на ринках. Такий захист, який підвищує ціну легальної продукції, лише підштовхує його до споживання дешевих контрабандних товарів, тим самим стимулюючи тіньове виробництво й нелегальний імпорт. І потім, хто сказав, що не можна торгувати лівим товаром під прикриттям справжнього сертифіката з усіма можливими рівнями захисту? Фокус не в тому, аби змусити легальний бізнес клеїти голограми куди прийдеться, а в тому, аби це зробив... нелегал. Тоді й люди знають, що купують, і економія в наявності. Адже на сьогодні контрабандна продукція на сигаретному ринку зведена до мінімуму — лише 5% ринку.
А проблему створюють для 95% дисциплінованого ринку, зокрема за рахунок бюджетних коштів. Хтось же має проводити адміністрування всієї цієї макулатури. Знову ж, мільйони гривень, витрачених підприємцями на сертифікати, зменшать бюджетні надходження від податку на прибуток.
Галузь на короткому повідку
Найнеприємніше, що немає механізмів реалізації тотальної сертифікації. Незрозуміло, ні скільки замовляти, ні як це робити, в які терміни, як зберігати та що робити з невикористаними бланками. Де взяти 70 тис. сейфів для зберігання документів суворої звітності в кожній торговій точці? І чому бланк сертифіката, відпускна ціна якого 83 коп., реалізується з п’ятикратною накруткою? Це просто погано підготовлений експеримент над галуззю, яка, по-перше, на відміну від алкогольної, не страждає на «гостре контрафактне запалення». По-друге, уже змушена викладати гроші на голографізацію акцизних марок і підвищення ставок акцизів. Усіх цих додаткових витрат у бюджетах компаній не передбачено.
Нюанс ще й у тому, що указ Президента явно не мав на меті порушувати закон, але автори наказу не посоромилися це зробити. Принцип верховенства права, який захищено Конституцією, їх анітрохи не збентежив. Вийшла плутанина. Правила торгівлі вимагають наявності захищеного сертифіката, а ст.17 Закону «Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» — завіреної постачальником копії сертифіката. Ніякі захищені сертифікати відповідності законом не визнаються. Зате за відсутності засвідченої копії навряд чи вдасться уникнути штрафних санкцій — 200% вартості отриманої від реалізації партії товару.
Покарання невинних, нагородження непричетних
Торговці опинилися між двома вогнями, від них нині можуть вимагати і захищений, і завірений варіанти всіх сертифікатів. Природно, у десятиденний термін (із 22 по 31 травня), до набрання наказом чинності, забезпечити нововведенням їх не змогли. Зате перевіряльники пішли з першого ж дня, після чого, ясна річ, лотки й кіоски закривалися. «Операція» не припинилася повністю навіть після офіційного листа Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики про відстрочку заходів впливу на «порушників» до 1 серпня. Правда, сигарети на дефіцит не перетворилися — споживача захистили бабусі, від них ніяких сертифікатів ніхто не вимагав.
Звісно, можна позиватися з чиновниками, що зарвалися, але витрачений на судову тяганину час дорого коштуватиме. Третейським суддею виступив фінансовий комітет ВР, запропонувавши всім зацікавленим у врегулюванні питання сторонам негайно надати йому свої побажання та пропозиції з удосконалення законодавчої бази. Парламентарії чудово розуміють: такої практики світ не знає. Понад те, з обов’язковою сертифікацією в будь-якому її вигляді у Всесвітній організації торгівлі, куди так прагне Україна, місця для неї не знайдеться. Категорично...
Думки експертів
Василь Цушко, перший заступник голови комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності:
— Указом Президента передбачено внесення змін, але не порушення закону. Якщо наказ суперечить закону, він не виконується.
Анатолій Воронков, заступник голови Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики:
— 3 червня ми відправили лист про відстрочку економічних санкцій на два місяці. Ми готові прибрати технічні перепони для бізнесу.
Валентина Хоменко, виконуюча обов’язки генерального директора асоціації «Укртютюн»:
— Наказ Мінекономіки заскочив підприємців зненацька. Ніхто не подумав про терміни, які знадобляться для замовлення й розповсюдження захищених сертифікатів. Адже самих тільки сертифікатів буде потрібно майже 4—6 млн. шт. на рік. Якщо врахувати ще й обов’язкові додатки до них, цифра зросте до 8—12 млн. шт. Загалом ще 30 млн. грн. марних витрат можуть стати тягарем для галузі, яку посеред року поставили перед фактом підвищення акцизного збору й запровадження акцизних марок із голографічним захистом.
Петро Кабан, перший заступник державного секретаря Мінекономіки:
— Якщо марки з голограмами виявляться ефективними, бланки будуть непотрібні. Тоді можна запозичити білоруський варіант, коли сертифікат перебуває в юридичної особи, а біля лотків — лише посилання на нього, які використовуватимуться під час перевірок.
Ксенія Ляпіна, голова Ради приватних підприємців:
— Проблема має загальний характер. На тютюновій галузі проводиться експеримент, який поширять на всю харчову галузь. Уявіть собі обсяг паперу. Незрозуміло, в який спосіб вестиметься її бухгалтерський облік, якщо більшість підприємців цим не займаються. Набагато простіше в договорах посилатися на початковий сертифікат.