За результатами останньої річної доповіді Світового банку, який оцінює бізнес-клімат у державах, Україна посідає 128-ме місце серед 175 країн. За ефективністю системи вітчизняного оподатковування ми передостанні в рейтингу, тому що фіскальний прес у нас у країні один із найдужчих у світі. Кількість малих і середніх підприємств на десять тисяч населення (показник, за яким визначають сприятливість бізнес-середовища) в Україні втричі менша, ніж у країнах ЄС, а їх частка у виробництві ВВП становить усього 12%, що в три-чотири рази менше, ніж у розвинених державах.
Такий стан справ не влаштовує президента Віктора Ющенка, і він виступив з ініціативою законодавчого врегулювання проблемних питань у сфері підприємництва. До пакета документів, які слід змінити, насамперед входять шість законопроектів. Їх внесуть на розгляд Верховної Ради як першорядні й невідкладні. Надалі вдосконалення державного регулювання господарської діяльності провадитиметься відповідно до концепції, схваленої главою держави на початку вересня нинішнього року.
Днями, презентуючи ініціативи Віктора Ющенка, перший заступник глави секретаріату президента Олександр Шлапак підкреслив, що вони націлені на викорінювання системних проблем, які перешкоджають розвиткові підприємництва. У тому, що ці проблеми існують, на Банковій не сумніваються. У порівнянні з минулим роком на 3% скоротилася кількість підприємств, а кількість працюючих зменшилася на 4,5%.
Олександр Шлапак вважає, що розірвався зв’язок «влада і бізнес — партнери» (уряд розігнав раду підприємців при Кабінеті міністрів), а тому інтереси бізнесу вже другий рік із перемінним успіхом захищає Держкомпідприємництва.
Допомогти «розрулити» ситуацію у сфері формування й реалізації регуляторної політики має робоча група, створена з ініціативи президента. Саме вона тривалий час працювала над уже згаданими законодавчими ініціативами глави держави, попередньо змінивши філософію ставлення до підприємництва, встановивши певні правила й принципи його розвитку.
Удосконалювати державне регулювання господарської діяльності почнуть невідкладно. За словами О.Шлапака, вже протягом 2007—2008 років планується внести зміни в низку основних законів. Насамперед поправки торкнуться Закону «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності». Вони істотно спростять процедуру одержання дозволів і введуть принцип декларативності або мовчазної згоди: подав документи й, перечекавши певний строк, підприємець може відкривати свою справу, навіть не отримавши згоди державного органу. А потреба одержати дозвіл визначатиметься ступенем ризику того чи іншого виду діяльності для безпеки людини або навколишнього середовища. Зміни в Закон «Про ліцензування деяких різновидів господарської діяльності» обмежать перелік цих різновидів, а в Законі «Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності» — скоротять перелік продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації.
— Нині ж трапляються просто анекдотичні ситуації, — розповідає керівник юридичного відділу проекту «Ділове середовище і розвиток підприємництва в Україні» Міжнародної фінансової корпорації Санжар Ібрагімов. — Пластмаса для виробництва сидінь до унітазів має відповідати стандарту 1985 року або ж виріб слід виготовити з березової фанери. Сама ж конфігурація виробу визначається стандартом 1986 року. І нікого не бентежить, що ніхто у світі таке виробництво не регулює й не витрачає гроші бізнесу й держави на таку нісенітницю. Я вже не кажу про те, що система такого технічного регулювання є основним гальмом інноваційного розвитку, роблячи підприємства неконкурентоспроможними й позбавляючи споживачів продукції належної якості.
З усіма цими нюансами вітчизняної системи регулювання господарської діяльності добре знайомий виконуючий обов’язки голови Держкомпідприємництва Костянтин Ващенко. Тому він схвалює законодавчі ініціативи робочої групи й робить усе можливе, аби прибрати перешкоди на шляху розвитку бізнесу. Нещодавно Держкомпідприємництва досяг принципової угоди з Національним банком щодо відкриття рахунків суб’єктами господарювання. Процедура значно спроститься: досить буде лише витягу з держреєстру — і жодні інші довідки не знадобляться.
— Нині підприємці витрачають набагато менше часу й коштів на реєстрацію своєї справи, ніж це було раніше, — зазначає К.Ващенко. — Кожен уряд зробив свій крок по шляху поліпшення бізнес-середовища в Україні. Проте проблем залишається ще дуже багато. Вони лежать у сфері невиконання законодавства. Дотримуються тільки формальних вимог, а не букви закону.
Із керівником Держкомпідприємництва солідарна народний депутат Ксенія Ляпіна. Вона стверджує, що кожен закон у нас проходить дивну процедуру впровадження: від цілковитого його несприйняття до часткового саботажу державними органами, які повинні його впроваджувати.
— Скажіть, де, в якій країні, — питає народний депутат, — державний орган влади може відмовитися виконувати закони? У нас, приміром, це можна почути від представників податкової служби. І за такі вчинки держслужбовці високого рангу не несуть жодного покарання. А мали б. Чи не тому так важко зламати опір адміністративної системи. Проте сподіваюся, що тверда позиція президента, якого підтримують головні політичні сили, переборе цей опір.
Ксенія Ляпіна вважає, що такими обхідними шляхами (через підприємницьке законодавство) можна ввести нову філософію державного управління (перейти від адміністративної сваволі до надання послуг громадянам) не тільки в бізнесі, але й в інших сферах діяльності.