Єдиний соціальний внесок: куди пішли заощаджені кошти?
Бізнес так довго нарікав на високі нарахування на сплату заробітної плати, що на початку 2016 р. уряд нарешті наважився (з дозволу МВФ. - Ред.) і прийняв політичне рішення, - розмір ЄСВ з колишніх 42 враз упав до 22%. Але не встигли підприємці скористатися цим фінансовим ресурсом, як в уряді почали говорити про... підвищення ЄСВ. Хоча минуло тільки два місяці…
Запізніле рішення
Як повідомили у Головному управлінні ДФС у Львівській області, на 1 березня 2016 р. до бюджету області надійшло 989,6 млн. грн. ЄСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Виконання очікуваного показника за січень - лютий 2016 р. забезпечено на 109,0%, бо додатково надійшло 81,9 млн грн. Фонд оплати праці у січні 2016 р. становив
1 млрд 753,4 млн грн., що на 405,4 млн грн, або на 30%, більше, порівняно з відповідним періодом минулого року. Показників фонду оплати праці за лютий поки що немає. Проте результати опитувань свідчать: очікуваного тотального підвищення заробітної плати в Україні не відбулося. У кожному разі - на підставі зменшення Єдиного соціального внеску...
"Так, наше підприємство нинішнього року справді підвищило заробітну плату. Не набагато - 10-15%, але все ж... - каже директор фірми "Троттола" Ярослав Рущишин. - Загалом, за останні два роки вона у нас зросла у 3,5 разу. І причиною цього було точно не зменшення ЄСВ. А тотальне знецінення національної валюти. Якби ми цього не зробили, наші працівники пішли б працювати на наших конкурентів. Проте нам легше, бо ми експортери, значно складніше підприємствам, які працюють на внутрішньому ринку України".
За його словами, зменшення розміру ЄСВ - очікуване рішення уряду. Жаль, що запізніле. Через економічну кризу в Україні його ефект виявився вкрай незначним. Переспрямування коштів - з ЄСВ у фонд заробітної плати - для бізнесу кардинально нічого не змінює.
На думку підприємців, працювати бізнесу нині стало набагато складніше. Та й податковий тиск усе ще досить високий. Якщо компанія отримує прибуток - вона вже сплатила з нього податок на додану вартість - 20%. Ще 18% становить податок на прибуток. До того ж ПДВ сплачується з суми, в яку також уходить заробітна плата. Підприємства сьогодні виживають, і це ні для кого не секрет.
Микола Савуляк, голова "Клубу Ділових Людей", теж вважає, що користь від зменшення ЄСВ - невелика, бо це не було найбільшою проблемою бізнесу. Держава могла б узагалі його не чіпати. Тепер податкове навантаження зменшилося, вивільнені кошти в окремих підприємствах перекинуті у фонд оплати праці. Проте його частка незначна, набагато більше коштів з'їдає інфляція.
Для бізнесу є значно важливіші питання. Наприклад, стабільність на ринку та настрої покупців. Коли були значні обсяги виробництва, бізнес міг платити і 42% ЄСВ. Тепер економіка України падає, а витрати бізнесу ростуть. Ефект від зменшення ЄСВ нівельований новими ризиками, які з'явилися на ринку. Це виглядає так, ніби спочатку держава закрутила вентиль на три оберти, а потім відпустила його на пів оберту. І тішиться, що допомогла бізнесу.
Хворий попит
Найбільша біда підприємців - падіння платоспроможності населення. За словами
М.Савуляка, за останні два роки бізнес підвищив заробітну плату своїм працівникам у середньому на 50-70%. Але точно не на 300-400% - на скільки знизилася платоспроможність населення. Насамперед, через девальвацію гривні. Якщо до кризи працівник у Львові в середньому отримував еквівалент 300-
500 дол., то тепер - 150. Утримати сім'ю на ці гроші дуже важко. Переважна частина витрат із заробітної плати йде на оплату комунальних послуг, продукти харчування, транспорт. Дещо залишається на лікування та одяг. А решта - почекає.
Відповідно, велика частина бізнесу, яка не пропонує населенню першочергові послуги, "просідає". Проблеми з неплатоспроможністю населення мають практично всі галузі, включно з банківською сферою, виробництвом продуктів харчування, окрім хіба що ІТ-бізнесу та експортно орієнтованих підприємств.
Ще одна напасть для бізнесу сьогодні - недоступність кредитних ресурсів.
На роботу? Ні, в податкову по довідку…
Нікуди не поділася проблема адміністрування бізнесу. Як вважає фінансовий директор ТОВ "Гефелє Україна" Ігор Піхурко, вона - не у високих ставках оподаткування, а в тому, як ці податки збираються, як трактуються.
Ігор Піхурко пропонує провести на вулицях українських міст своєрідний експеримент - зупиняти авто й запитувати у підприємців про мету їхньої поїздки. На його переконання, у справах бізнесу їхатимуть лише 15-20% опитаних. Решта 80% - по довідку в податкову, або в банк залагоджувати якісь стосунки, або в БТІ, або щось з'ясовувати в ЖЕК... Цих питань може бути дуже багато. Це ж стосується і пасажирів у громадському транспорті. З таким неефективним використанням робочого часу ВВП в Україні ніколи не ростиме.
"Нинішні заходи зі зменшення ЄСВ не є реформою податкового законодавства, - каже Ігор Піхурко. - Якогось відчутного ефекту вони не дадуть. Крім того, багато людей до цих реформ ставляться з недовірою. І питання: гаразд, нинішнього року зробили так, а що буде наступного? Підприємці не впевнені, що через рік держава знову не поверне все на попередній рівень. Тут важлива довіра до держави. Нагорі ж постійно роблять усе для того, щоб цієї довіри не було. Відновити її за короткий час - складно".
На його переконання, загалом Україна дуже неефективна, з погляду ведення бізнесу, що не може не позначатися на зарплатах. В Україні на душу населення припадає менше 3 тис. дол. ВВП, тоді як у сусідній Польщі - учетверо-вп'ятеро більше. Відповідно, і заробітна плата там значно вища.
"Головні складові зростання зарплати - продуктивність праці і енергозатратність, - переконаний голова ради Львівського обласного об'єднання організацій роботодавців Іван Ривак. - В Україні ці два показники значно відстають від польських, ще більше - від німецьких. У цьому саме й проблема. Щоб виправити становище, потрібно вкладати великі кошти у технічне переоснащення виробництва, створювати високопродуктивні лінії".
За його словами, у Німеччині аналогічна українській компанія виробляє разів у десять більше продукції. Ефективність роботи багатьох українських компаній низька. І це пов'язано не з тим, що певні працівники можуть працювати погано. А з тим, що у вітчизняному законодавстві є чимало перепон, на вирішення яких у бізнесу витрачається багато часу.
Як вважає Микола Савуляк, держава повинна зробити низку системних кроків для вирішення першочергових для бізнесу проблем. А ними, як уже сказано, є брак обігових коштів на ринку, нестабільність гривні та неплатоспроможність населення. "На місці держави я б сьогодні займався розвитком бізнесу, створенням нових підприємств, а не намагатися з копійки... витягнути півкопійки. Щоб збирати врожай, спочатку треба засіяти поле!"
"На жаль, підприємців, які скористалися можливістю для підвищення заробітної плати в Україні, не так уже й багато, - зазначає екс-депутат Верховної Ради, член комітету з питань соціальної політики та праці Володимир В'язівський. - Недавно спілкувався з польськими інвесторами. На їхню думку, сплата ЄСВ їх найменше турбувала. Вони знають вартість робочої сили в Україні, а кому більше платити - державі чи працівникам, - їх мало цікавить. Найбільше їх турбують стосунки з українськими чиновниками: фіскальними службами, митниками, іншими виконавчими службами. Тут проблеми залишаються. А це означає, що в Україні не працюють інвестиції - ні внутрішні, ні закордонні. Вартість робочого місця не зростає. Сподіватися, що зменшення ЄСВ приведе до підвищення реальної заробітної плати в Україні, - марно.
Для держави важливо, щоб робоча сила стала конкурентною, тоді вона почне зростати в ціні. Фаховий працівник має бути затребуваний. А чим більше інвестицій, тим більше буде робочих місць. І більше за них платитимуть. ЄСВ - це не той важіль, який істотно підвищить заробітну плату в Україні".
Що ж до рівня заробітної плати, то, як зазначають бізнесмени, вони завжди шукають добрих працівників. Люди, які заробляють 2-3 тис. грн, ніколи не працюватимуть добре. А хороші - і дорого коштують, і добре працюють. Тому навіть без підказки уряду підприємці завжди цінуватимуть професійних працівників. Без цього вони не витримають конкуренцію на ринку. Якщо ж уряд хоче впливати на рівень зарплати - мусить проводити щодо бізнесу просту й розумну політику, щоб можна було відчувати плече одне одного. Краща політика повинна сприяти виграванню глобальної конкуренції у світі.
Як повідомив перший заступник голови Регіональної ради підприємців у Львівській області Михайло Коропецький, сьогодні в уряді знову говорять про необхідність повернення ЄСВ до попереднього рівня. Це обґрунтовують насамперед зниженням надходжень до Пенсійного фонду. Але, на його думку, уряд поводиться досить некоректно. Для того, щоб підприємці вийшли з тіні, стабілізували свою роботу, потрібно хоча б півроку. Але вже самі розмови про підвищення розміру ЄСВ ведуть до дестабілізації ситуації. Дають сигнал бізнесу, що йому рано відмовлятися від зарплат у конвертах. Також Михайло Коропецький зазначив, що в середньому за останні два місяці місцевий бізнес підвищив заробітну плату своїм працівникам на 30-35%.
Проте в це мало віриться. Адже після опитування автором працівників низки львівських підприємств виявилося, що тільки на одному з них підвищили заробітну плату аж... на 200 грн. Інші ні про яке підвищення не чули. Більше того, на деяких підприємствах взагалі попередили про можливі скорочення…
Коментар
Роман ДАЦКО, голова федерації профспілок Львівщини:
- Заробітна плата трохи зросла, проте інфляція її з'їла. За таких умов людям нічим оплачувати комунальні послуги та інші потреби. З іншого боку, в Україні існує заборгованість заробітної плати - майже 2 млрд грн. На Львівщині вона становить близько 50 млн грн, що також немало. Дедалі більших масштабів набирає бідність. Уявіть собі: за межею бідності нині перебуває 25% працюючих людей!
Реорганізацію ЄСВ було виконано нефахово, без попередніх консультацій як із профспілками, так і з роботодавцями. Якби роботодавців запитали, що їм потрібно, аби вони платили легальну заробітну плату, ті б назвали три речі: нормальні реальні податки, розумна кредитна система і сталі правила гри на тривалий час. Все. Те, що відбулося з ЄСВ, на мою думку, - ситуативне загравання з бізнесом, яке, крім шкоди, нікому нічого не дасть.