З 01.01.2011 р. до посередницьких договорів не тільки база, а й моменти для цілей визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту застосовуються такі самі, як для звичайних продавців при звичайних договорах купівлі-продажу товарів/послуг, - за першою подією.
Тобто при договорі комісії (доручення тощо) на продаж податкові зобов’язання з ПДВ (обчислені за цінами не нижче від звичайних!) виникають у комітента, довірителя тощо (далі - комітент) уже одразу при відвантаженні товарів посереднику - комісіонеру, повіреному тощо (далі - комісіонер). Або - при отриманні комітентом попередньої оплати від комісіонера, що на практиці трапляється значно рідше.
Податковий кредит (але також виходячи із цін не вище від звичайних) за комісійними товарами/послугами виникає в комісіонера теж на загальних підставах.
Ну, щодо посередницьких договорів на продаж це, може, ще хоч якось терпимо. А от що стосується посередницьких договорів на купівлю, то тут усе набагато мінорніше: тепер комісіонер повинен відображати свої ПДВшні податкові зобов’язання одразу ж при отриманні коштів від комітента для виконання доручення.
І для того, щоб цьому посереднику «вписатися в кошторис», йому необхідно в тому самому податковому періоді перерахувати кошти на купівлю замовленого комітентом або отримати «потрібні» товари/послуги від продавця наперед, щоб одразу отримати за таким перерахуванням (отриманням) вхідний ПДВ і перекрити податкові зобов’язання, що виникли за отриманими від комітента коштами. Або ж комітенту доведеться додатково проавансувати комісіонера ще й коштами для сплати ПДВ (бо інакше комісіонеру доведеться оплатити його за власний рахунок).
Отже, податки стають не вторинними щодо госпдіяльності, як мало би бути, а, навпаки, управляють цією діяльністю, визначаючи і моменти операцій, і їх суми!
Крім того, зазначимо, що при таких розкладах посередникові рідко коли вдається вгадати, за якою ціною (у гривнях) він придбає товар для комітента, тому ці «попередні» податкові зобов’язання за товарами згодом комісіонеру напевно доведеться коригувати (а комітенту, відповідно, - коригувати податковий кредит).
Загалом, схоже, що посередницькі договори на придбання оподатковуваних ПДВ товарів/послуг за такого оподаткування дуже втратять у популярності.
У таких ситуаціях, коли мова йде про придбання через посередника імпортних товарів, є варіант спробувати вивести посередника з-під ПДВшних ударів, зазначивши, наприклад, у контракті з нерезидентом (і в самому договорі комісії на купівлю), що отримувачем товарів буде сам комітент. Тобто товари будуть відправлені прямо на адресу комітента, і розмитненням товарів (у тому числі сплатою ввізного ПДВ) комітент займатиметься сам (або через свого брокера). Тоді комісіонерові вже можна буде активно поборотися за те, щоб у межах таких операцій у нього під ПДВ потрапляла тільки його комісійна винагорода.
І знову, як бачимо, оподаткування керує всім процесом. Віз знову попереду коня: не податки залежать від контракту та його виконання, а навпаки! Для України - нормально.