UA / RU
Підтримати ZN.ua

Рейдери взялися за курятину?

Є товари, попит на які не зменшується навіть у розпал кризи. Яскравий приклад таких — м’ясо птиці. ...

Автор: Іван Бондаренко

Є товари, попит на які не зменшується навіть у розпал кризи. Яскравий приклад таких — м’ясо птиці. Як свідчать останні дослідження, споживачі тепер орієнтуються на дешевші продукти і замість яловичини й свинини купують курятину.

Тому всі птахофабрики тільки нарощують продажі. І хоча на цьому ринку широко відомі лише торгові марки «Наша ряба» і «Гаврилівські курчата», решта підприємств також живуть непогано, займаючи значну частину регіональних ринків.

Так, на Волині одна з найпопулярніших торгових марок — «Курка Чеботурка», яка належить Володимир-Волинській птахофабриці, займає до 25% ринку. Хоча в 90-х роках багато фабрик у країні закривалися, на цій зуміли зберегти виробництво і збут. А 2006-го на фабрику прийшов новий інвестор, компанія Pollentia Enterprises Limited, ототожнювану з ІГ «Фінантек», який реалізовує проекти як у Західній, так і в Східній Україні. У період з
2006-го по 2008 рік у розвиток підприємства власник інвестував понад 25 млн. дол.

Розпочалося будівництво нової черги птахофабрики, проведено модернізацію забійного цеху і закуплено нове обладнання. За цей період виробничі потужності підприємства зросли вчетверо.

Модернізація виробництва — не просто данина моді. Це необхідна умова виживання в обставинах жорсткої конкуренції. Адже на птахофабриках головних конкурентів теж вводяться в експлуатацію нові лінії і цехи, що дозволяє нарощувати виробництво курятини. І якщо хоч чимось поступитися конкурентам, їх потім важко буде наздогнати.

Однак успішна птахофабрика комусь упала в око. І з кінця травня компанія на собі відчула, яка це ненудна річ — рейдерство. Це і продаж акцій без відома акціонера, і рішення суду з іншого регіону країни — одне слово, все як за підручником.

У ніч із 11 на 12 червня група озброєних людей захопила територію фабрики. Охороні показали рішення суду, відповідно до якого у підприємства несподівано з’явився новий власник, представника якого й привезли ці озброєні люди.

При цьому, хоч фабрика міститься у Володимир-Волинському і будь-які судові спори можуть розглядатися тільки там, загарбники пред’явили рішення суду з Херсона. Чому саме його? Адже ні підприємство, ні керівництво, ні тим більше власники птахофабрики не мають до Херсона жодного стосунку. Ближче, ніж у Херсоні, «доброго і чуйного» судді знайти не змогли?

Захоплення відбулося не без допомоги компанії—реєстратора акцій птахофабрики. Спочатку цінні папери було переведено на саму птахофабрику, а потім директор підприємства Клименко, значно перевищивши свої повноваження, продав акції якомусь Коритіну з Харкова...

Взагалі-то, це преференція зборів акціонерів, і їх як мінімум треба інформувати, але, схоже, знайшлися інші вагомі докази. Заодно замінили й реєстратора — луцького на харківського. Така багатоходова комбінація дає можливість значно затягнути будь-які спроби відновити законність.

Місцеві правоохоронці почали розслідування у цій справі. З’ясувалося, що директор фабрики, всупереч статутним документам, ще 2006 року пообіцяв продати акції згаданому харків’янину Коритіну.

Сам Коритін — колишній співробітник підрозділу боротьби з незаконним оборотом наркотиків. Очевидно, якщо не зарплата, то доходи в українського комісара Катаньї були непогані.

Загалом, відразу кілька ниточок справи ведуть в одне місто — Харків. Там міститься компанія-реєстратор, якій переведено акції, там мешкає людина, котра претендує на статус власника фабрики. Хоча, за словами акціонерів, отримані акції Коритін уже переуступив третім особам...

Несподівано у процесі засвітилась і харківська влада. Практично одночасно з атакою у Західній Україні проблеми виникли й на Слобожанщині. Там під удар потрапив ще один проект «Фінантеку» — новий міський мікрорайон «Смарагдова долина». Не встигли завершитися «маски-шоу» з курятиною, як харківські депутати скасували своє ж рішення про передачу в оренду земельної ділянки під реалізацію проекту. Більше того, саму територію намагаються захопити.

Зараз у цій історії вже ініційовано понад 40 (!) судових позовів. Хто має такі можливості в Харкові — питання вкрай цікаве. Як і те, що йому впаде в око згодом...