Уже чотири роки як триває реформування України після Революції Гідності. І результат, прямо скажемо, поки що не дуже втішний. Це прямо засвідчили бізнес та експерти, які взяли участь у III Open Economic Forum: "Економічне зростання і створення робочих місць: порядок денний для України", організований "Українською радою бізнесу" (УРБ). Адже позитивні зміни відбуваються дуже повільно і приживаються важко. У результаті реформування затягується, умови для рівного ведення бізнесу відсутні, масштабних інвестицій як не було, так і немає, тіньові схеми процвітають... Але найобразливіше для бізнесу те, що на п'ятому році реформування вже зафіксовано реальні спроби скасувати навіть ті нечисленні досягнення, які бізнес буквально вичавив з влади...
Несподіваний відкіт
Буквально напередодні III Відкритого економічного форуму, 17 травня о 17:00, у день активних парламентських слухань, члени комітету ВР з питань податкової та митної політики раптом зібралися в кулуарах і фактично засудили ухвалені наприкінці 2017 р. антиконтрабандні зміни до Податкового кодексу. Комітет рекомендував ВР узяти за основу законопроект №7484 про внесення змін до підпунктів 191.2.3 і 196.1.18 ПК. Тобто дав добро скасувати норму про 24 години перебування за кордоном для одержання пільг при оподаткуванні імпорту, чим фактично підтримав реанімацію контрабандної схеми "піджаки", яка оцінюється експертами в 15-30 млрд грн на рік і за допомогою якої через кордон буквально переносять комерційні партії товарів.
Цікаво, що на плановому засіданні податкового комітету 16 травня, де доповідав журналіст-дослідник Євген Плінський під час обговорення того самого законопроекту №7484 депутата А.Антонищака, пролунали цифри про дворазове зменшення потоку контрабанди (зниження на 6 млрд грн за чотири місяці від початку року) завдяки дії антиконтрабандних змін у ПК. Тож на цьому засіданні законопроект №7484 явної підтримки нардепів не мав.
Що ж сталося наступного дня? На це запитання не змогла відповісти навіть голова комітету Ніна Южаніна: "Рішення під час голосування кожен народний депутат приймав самостійно. Чому десятеро моїх колег підтримали скасування норми "про 24 години" - не можу прокоментувати".
Поспішне рішення комітету видається ще більш дивним, зважаючи на те, що його ухвалено врозріз із висновками уряду: "Статті 190 і 196 Кодексу не обмежують права громадян щодо строку перебування за кордоном і в'їздом в Україну, а застосовуються лише для визначення бази оподаткування ПДВ операцій із ввезення цими громадянами товарів".
Який сухий залишок такого реформування? Замість того щоб внести зміни до Митного кодексу, узгодивши його з антиконтрабандними змінами ПК і таким чином синхронізувати роботу податкової та митниці (саме із цим наміром доповідав на одному з квітневих засідань податкового комітету голова ДФС М.Продан), ми отримали (уже в травні) відмову комітету від норми "про 24 години". Якщо рекомендацію комітету підтримає ВР, то жителі прикордонних регіонів знову вийдуть на "роботу": на Захід вони повезуть сигарети, а повертаючись, прихоплять роздроблену комерційну партію товару без сплати податків на суму до 500 євро. Щоправда, на "роботу" вони виходитимуть не частіше ніж через 72 години, бо це обмеження залишилося в ПК, але без симбіозу з нормою "про 24 години" воно вже не матиме серйозного значення, оскільки товарні бізнес-тури (включаючи підготовку до них) у кожному разі займають 2-2,5 доби.
Отак депутати захищають право громадян прикордонних регіонів на безподаткове придбання товарів на суму близько 15 тис. грн через кожні три доби. Фактично ж заохочують контрабанду. А інші громадяни нехай слухняно сплачують податки і поповнюють держбюджет? Боюся, що так уже не вийде. Життя показує, що за подібних підходів українці воліють сплачувати податки в бюджети інших держав.
Альтернатива - дефолт
На відміну від депутатів, бізнес не тільки бачить, а й на собі відчуває проблему відтоку кадрів. Саме тому Форум, представлений 64 бізнес-асоціаціями, сконцентрувався на умовах повернення українців з закордонного батрацтва. І без реальних реформ тут не обійтися. А вони в нас буксують...
Приховати факт відсутності серйозних досягнень не вдається навіть перед західними партнерами. Так, на Форумі слова про недостатній прогрес реформування української митниці пролунали з вуст Жослін Гітон, першого секретаря відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні.
Форум уже третій за ліком (перший проводили в лютому 2017 р.), а питання він просуває до вирішення в більшості випадків усе ті самі, плюс з'явилися свіжі проблеми (як-от відтік кадрів), що також потребують невідкладного розв'язання. Тобто обсяг роботи зростає. Виконавча й законодавча гілки влади кивають одна на одну, а то й прямо конкурують, сприймаючи тільки власні зусилля єдино правильними.
Результат не дивує. Інституціональна реформа митниці навіть не стартувала. Але ж практично рік тому Мінфін разом із бізнесом розробив і рапортував про готовий детальний план дій з реформування митниці, що складається з 19 напрямів. Не просунулася у своїй роботі й Рада, яка сповідує шлях сильної, самостійної митниці, головна функція якої не фіскальна (як це є нині в структурі ДФС), а забезпечення захисту й безпеки економічного кордону держави. Нині контроль над кордоном втрачено, постаудиту немає. Недобір митних надходжень у держбюджет як і раніше оцінюється в кругленьку суму (порівнянною з половиною річного дефіциту Пенсійного фонду), попри те, що прем'єр нещодавно рапортував про зростання надходжень митних відрахувань.
Відповідно, нікуди не поділися й схеми (тепер іще "піджаки" повернуться), які дозволяють уникнути розмитнення і в які прямо чи опосередковано втягнуто переважну більшість населення прикордонних містечок. Навіть реальне впровадження законодавчо вирішеного питання щодо запобігання використанню бізнесом безмитних поштових посилок намагаються чимдалі відтермінувати. На жаль, як і раніше добробут митників залежить не від їхньої зарплати... Тому бізнес наполягає: втілити наявні напрацювання в життя і довести вже розпочате до пуття. Не згортати і не відкладати, відповідно, адміністрування систем "піджаки" та "поштові посилки", а навпаки - підготувати для них якісну нормативну базу для ефективної боротьби зі зловживаннями. Хоча й покроково, але розпочати реформу митниці: знайти гідні кадри хоча б на посади керівників; забезпечити нові зарплати рядовим митникам, підкріпивши їх індивідуальною відповідальністю.
Хоч як прикро це звучить для нинішнього керівництва ДФС, але нинішніх темпів реформування цієї державної інституції недостатньо. Бізнес змін не відчуває. Багато хто переконаний, що перманентний процес реформування вівся в податковій завжди (і за "папєрєдніків" теж), тільки бажаних для суспільства результатів не спостерігалося. Якщо робоча група Мінфіну нарешті підготувала комплексний стратегічний план реформи ДФС, і його високо оцінили експерти та бізнес, то не зволікайте - реалізуйте! Часу на розгойдування немає. Адже країна, навіть будучи на економічному дні, показує останні два роки темпи зростання 2,5%, тоді як сусідні європейські країни зростали в середньому на 3,2% і 5,7%. Це стратегія економічного аутсайдера. Якщо так піде й далі, то недостатні темпи реформ в економіці справді можуть привести Україну до дефолту.
Ось що сказала на Форумі з приводу реформування ДФС народний депутат Тетяна Острікова, голова митного підкомітету парламентського комітету з питань податкової і митної політики: "Скільки я себе пам'ятаю в бізнесі, стільки років проводилася реформа ДФС: державна податкова служба реформувалася в адміністрацію, остання в "мінздох", той у свою чергу - у ДФС. Тепер ДФС із 2014 року реформується, а насправді все ніяк не може розпочати цей процес. Чому? На це немає політичної волі. Сьогодні владі вигідно розглядати митницю як джерело для генерації кешу в партійні каси, як засіб для наживи контрабандистів і збагачення корумпованих чиновників".
Тому бізнес наполегливо вимагає від влади в рамках розпливчастих і розтягнутих у часі реформ якнайшвидшого вирішення конкретних наболілих питань. 1. Замість податкової міліції, яка скомпрометувала себе, нарешті створити (а не роками про це говорити) Службу фінансових розслідувань (із підпорядкуванням її Кабміну). Відновити адміністративну вертикаль митниці, що дозволить забезпечити керованість і контроль над регіональними підрозділами; 2. Замінити податок на прибуток податком на виведений капітал, а не розповідати казки, що цього не дозволяє зробити МВФ; 3. Піти назустріч підприємцям, які хочуть працювати чесно, і створити для всіх рівні умови ведення бізнесу, якщо хочете - для виходу економіки з "тіні". Це ненормально, коли, наприклад, на митниці створюються преференції для груп контрабандистів, наближених до якогось високопоставленого чиновника; 4. Знизити шкідливі для економіки прямі податки, наприклад податки на фонд оплати праці, компенсувавши це зниженням неефективних витрат бюджету.
Контроль від кордону до РРО
А для рівності умов ведення бізнесу знадобиться дієвий, а не показушний контроль усього ланцюжка постачання товарів. Він дозволить відстежити рух імпорту від кордону до РРО в місці його безпосереднього продажу і таким чином вивести з тіні торговельні операції з імпортом у всіх секторах ринку. Експерти реанімаційного пакета реформ проводили спеціальне дослідження цього питання. Вони дійшли висновку, що оптимальним варіантом контролю товарного ланцюжка є введення в обіг єдиного податкового документа (tax invoice). Заслуговує на увагу також досвід Грузії з використання електронної онлайн-системи контролю за переміщенням товарів.
Тому учасники III Відкритого економічного форуму запропонували створити міжвідомчу робочу групу при Мінфіні і розробити законопроект, який дозволяє реалізувати систему tax invoice та електронні товарно-транспортні накладні.
А допоки експерти робочої групи виконають свою роботу з контролю всього товарного ланцюжка, Мінфін 5 квітня вже видав на-гора законопроект (плоди спільної роботи з бізнесом торік), який дозволяє з мінімальними витратами організувати громадський контроль торговельних операцій на кінцевому етапі руху товару. Йдеться про реалізацію механізму "кешбек для покупця".
У разі впровадження цього механізму кожен покупець зможе самостійно перевірити, чи є його чек фіскальним. І так він не тільки може виявити порушника, а й отримати за це компенсацію.
І це лише частина напрацювань і пропозицій, що обговорювалися експертами. Повний їх перелік увійшов до резолюції Форуму, яку було доопрацьовано за підсумками заходу й відправлено керівникам усіх гілок влади. Нехай працюють, а не думають, де і як заробити собі на чергові вибори...