Про це повідомили у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, назвавши такий крок ключовим на шляху реформи технічного регулювання, яка передбачає перехід від обтяжливої й неефективної системи обов'язкових державних стандартів до європейської моделі технічного регулювання, що базується на застосуванні технічних регламентів і добровільному використанні стандартів.
Прямуємо у Старий світ
Таке рішення не було спонтанним. Ще 15 січня 2015 р. Верховна Рада прийняла закон "Про технічні регламенти та оцінки відповідності", який ставив за мету поступове приведення українського законодавства до норм Євросоюзу у сфері технічних регламентів та оцінки відповідності. Законом передбачалося об'єднати норми законів "Про підтвердження відповідності", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" і декрету Кабміну від 10.05.93 р. "Про стандартизацію і сертифікацію". Вони визнавалися такими, що втратили чинність. Паралельно слід було внести зміни до низки інших законодавчих актів.
Ще один документ - Закон "Про стандартизацію", який теж набув чинності в січні 2015 р., імплементував у національне законодавство положення Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі. Та й згідно з Угодою про асоціацію між Україною і ЄС, домовленостями з Європейським співтовариством з атомної енергії, наша країна поступово має впроваджувати Європейські стандарти (EN) як національні й відмовлятися від ГОСТів, розроблених до 1992 р.
До того ж Програмою діяльності уряду також передбачено припинення дії радянських ГОСТів. Згідно з нею, у тому ж таки 2015 р. ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості", яке виконує функції Національного органу стандартизації, видало відповідні накази про скасування ГОСТів. Усього планувалося скасувати, за одними даними, трохи більше 12 тис. радянських ГОСТів, за іншими - майже 13 тис.
Для мінімізації ризиків для бізнесу Мінекономрозвитку заздалегідь запропонувало всім зацікавленим сторонам надавати свої пропозиції щодо скасування ГОСТів. Національний орган стандартизації, зі свого боку, постійно давав роз'яснення і консультації з питань, які виникають у зв'язку зі скасуванням старих нормативів.
У жовтні 2015 р. Науково-технічна рада при Мінекономрозвитку ухвалила рішення про підготовку до початку скасування технічних стандартів СРСР на території України, запропонувавши ввести перехідний період. На той час центри стандартизації, метрології та сертифікації мали провести аналіз застарілих стандартів і запропонувати термін перехідного періоду, який розпочнеться з 1 січня 2016 р.
Вирішили, що втрачати чинність радянські стандарти будуть упродовж 2016–2018 рр., а з 1 січня 2019 р. від них відмовляться повністю. Робили це для того, аби бізнес устиг пристосуватися до нових умов. Саме тому залишався імператив щодо застосування держстандартів як у текстах самих ГОСТів, так і в численних підзаконних актах. Тож багато підприємств де-факто продовжували їх застосовувати в обов'язковому порядку. Особливо це стосувалося тих виробництв, для яких використання ГОСТів було важливе або давало певні конкурентні переваги.
Однак і цієї лояльності виявилося замало. Протягом 2016–2018 рр. до Національного органу стандартизації надходили пропозиції подовжити терміни чинності деяких ГОСТів. На клопотання Асоціації "Укрлегпром" та деяких інших виробників, термін було продовжено. В результаті консультацій, з'явилася низка наказів, згідно з якими 1173 радянських ГОСТи залишаються чинними і діятимуть до 1 січня 2022 р.
Ідеться про стандарти, на заміну яким наразі розробляються або передбачається розробка проектів відповідних національних стандартів; стандарти, посилання на які є в нормативно-правових актах; стандарти Єдиної системи конструкторської документації; стандарти, розроблені свого часу на основі міжнародних стандартів, версії яких актуальні в наш час.
Однак сказати, що стандарти ГОСТ скасовані національним органом стандартизації (ДП "УкрНДНЦ") у зв'язку з гармонізацією вітчизняних технічних стандартів до стандартів ЄС, значно простіше, ніж це зробити. У Мінекономрозвитку пояснюють, що застарілі вимоги можна замінити розробленими національними стандартами ДСТУ (кодексами усталеної практики тощо) або розробленими стандартами організацій (галузевими стандартами, кодексами усталеної практики, технічними умовами тощо), які застосовують положення цих ГОСТів.
Якщо ж серед національних стандартів ДСТУ не знайдеться заміни ГОСТу, пропонують таке розв'язання проблеми: створення нового національного стандарту ДСТУ; прийняття міжнародного/європейського стандарту як національного; розроблення галузевого стандарту.
На той випадок, коли вимоги чинних національних стандартів (ДСТУ) є нижчими або гіршими за ті, що діяли раніше (ГОСТ), суб'єкт господарювання, який застосовує ці національні стандарти (ДСТУ), може, без порушення вимог національних стандартів, виконувати жорсткіші вимоги (за ГОСТами).
Є поради від Мінекономрозвитку і на той випадок, коли підприємство самотужки не може розробити національного стандарту. У такому разі воно може прийняти галузеві стандарти, які здатні задовольнити потреби як постачальника, так і споживача продукції чи послуг.
Ще одним заспокоєнням є те, що стандарти України, як національні, так і стандарти організації, - добровільні для застосування. Щоправда, є кілька винятків. А саме: коли обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами; коли вимоги стандарту чи посилання на нього визначено в контракті на поставку продукції або послуги; коли виробник чи постачальник продукції склав декларацію про відповідність вимогам певного стандарту.
Правда замість стандартів
До скасування радянських ГОСТів у суспільстві й серед фахівців ставлення неоднозначне. Одні вважають, що все це робиться на догоду бізнесу за рахунок споживачів. Мовляв, відсутність жорстких норм призведе до вседозволеності та остаточного знищення системи захисту прав споживачів. Оскільки вже зараз на наших прилавках чимало фальсифікованих продуктів, а скаржитися нікуди, то далі може настати колапс.
Інші переконані, що погіршення не станеться, та й, взагалі, нічого не зміниться. Адже показники безпеки закладено і в інших документах (сертифікатах, нормах, правилах), які залишаються чинними. Та, оскільки зміни зачеплять усі національні стандарти, тобто й товари масового споживання, то зі скасуванням ГОСТів нам варто уважніше читати етикетки на продуктах і пам'ятати, що безпечнішим буде той товар, на якому зазначено відповідність певним нормам, а отже зобов'язання виробника гарантувати якість.
Тут саме і стане у пригоді недавно підписаний Закон №8450 "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів". Документ розроблено відповідно до Всеохоплюючої стратегії імплементації глави IV "Санітарні та фітосанітарні заходи" Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Документ має на меті приведення українського законодавства у відповідність до положень регламенту ЄС №1169/2011 від 25 жовтня 2011 р. про надання споживачам інформації щодо харчових продуктів.
Очікується, що закон дасть змогу забезпечити високий рівень захисту здоров'я та інтересів споживачів, надавши всю необхідну інформацію для свідомого вибору споживачами харчових продуктів, і запровадить відповідальність операторів ринку за якість харчових продуктів або ж введення споживачів в оману.
То про що конкретно йдеться? Про врегулювання порядку маркування харчових продуктів та запровадження штрафів за надання недостовірної інформації споживачеві, яка міститься на упаковці харчових продуктів. Згідно з новими нормами, споживач отримує таку інформацію про харчовий продукт: категорія, характерні ознаки, властивості, склад, кількість, термін придатності, країна походження або місце виготовлення, спосіб виробництва.
Коли запрацюють нові правила, нам не доведеться вдивлятися в мініатюрні шрифти супровідного тексту. Закон встановлює вимоги до забезпечення розбірливості інформації, зокрема щодо мінімального розміру шрифту. Повідомлення про алергени виділятиметься шрифтом, стилем або кольором у переліку інгредієнтів. Інформація про харчові продукти, які продаються в магазині і дистанційно, має бути ідентичною. Там обов'язково слід зазначати наявність харчових домішок, допоміжних речовин для переробки (використання рафінованої олії та жирів рослинного походження, пальмової олії тощо).
Не можна буде маніпулювати свіжістю заморожених продуктів: на етикетці повинна бути інформація про те, чи піддавався товар заморожуванню або розморожуванню.
Інформація справді має бути корисною і не засмічуватися різного роду вигадками про поживну цінність певних категорій харчових продуктів.
Не забули й про покарання за порушення чи ігнорування законодавчих норм.
Скажімо, якщо споживачеві надано неточну, недостовірну інформацію про продукт, передбачено накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (МЗП), на фізичних осіб-підприємців - 10 МЗП.
Ще дорожче обійдеться ненадання інформації споживачеві та введення в оману щодо речовин і харчових продуктів, які викликають алергічні реакції або непереносимість. За такий проступок юридичну особу буде оштрафовано на суму, еквівалентну 30 МЗП, а фізична особа-підприємець викладе 20 МЗП.