Україна посідає одне з останніх місць у світі з виробництва автомобілів на душу населення - на 1 тис. жителів припадає 1,6 автомобіля, і це при тому що вітчизняне виробництво працює лише на 22% своєї потужності. Водночас тепер побудувати українське конкурентоспроможне авто практично нереально - немає ані умов, підкріплених законодавством, зокрема в частині податків, ані перспективних технологічних розробок: наявні моделі давно віджили своє. Країна не приваблива для інвесторів, а обсяги виробництва і рівень якості комплектуючих далекі від бажаних.
«Імпортери не вірять у можливість створення українського конкурентоспроможного автомобіля, - каже Олег НАЗАРЕНКО, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів. - Надто нестабільна в нас регуляторна політика, високі податки, незахищеність інвестицій, дефіцит ринків збуту. Інвестори не хочуть ризикувати. А можливість будівництва в Україні заводів світових автоконцернів - суто гіпотетична, адже вони вже мають представництва в країнах центральної Європи, Росії, Туреччини».
Підняти українську автопромисловість пропонується з допомогою Державної програми розвитку вітчизняного автопрому, проект якої розроблений держпідприємством «Укрпромзовнішекспертиза» та асоціацією автомобілевиробників «Укравтопром» і представлений минулої осені на Київській міжнародній конференції з розвитку автоіндустрії. Згідно з документом, обсяги продажів та експорту автомобілів, складених в Україні, до 2020 року мають зрости на порядок (див. табл.). Виконанню програми, сприятиме створення привабливого інвестиційного середовища за рахунок скасування ПДВ та ввізного мита на імпорт обладнання для автопрому; поступове зниження податку на прибуток до 0% (зараз - 23%); державна фінансова підтримка в обсязі 15 тис. грн. за кожне створене робоче місце; компенсація кредитної ставки в 10% на організацію виробництва. До того ж програмою передбачено компенсацію частини вартості нового авто вітчизняного виробництва за умови здачі в утилізацію старого - 10 тис. грн. за один утилізований автомобіль, щоправда - з 2017 р.
Не забули й про імпорт. Передбачено підвищити мито на імпорт легковиків до 30%. Нагадаємо: підняти планку мита до 33,4 і 47% - залежно від об’єму двигунів - донедавна пропонував «Укравтопром», посилаючись на результати спеціального розслідування щодо імпорту легкових авто, розпочатого в червні 2011 р. (має офіційно завершитися у квітні 2012-го). Розслідування підтвердило зменшення попиту на внутрішньому ринку та стрімке зростання імпорту: за 2008-2011 рр. його частка з 44% збільшилася майже до 75%. Коли ж у 2005-2008 рр. ввізне мито становило 25% вартості авто, спеціалісти констатували збільшення внутрішнього виробництва легкових авто вдвічі, але у 2008-му Україна вступила у СОТ, і мито знизили до 10%. Однак для становлення внутрішнього виробництва, на думку фахівців, десять відсотків - замало…
Втім, пропоновані 33,4 і 47% поки що не розглядаються як потенційно можливі. Адже ні український покупець, ні імпортери й дилери не готові до різкого зростання цін. Крім того, в рамках переговорів про Зону вільної торгівлі з ЄС було запропоновано поступово скасувати мито на нові імпортовані авто, задіявши формулу «10+3+2», яка передбачає щорічне зменшення мита впродовж десяти років на 1%. При цьому Україна, у разі необхідності, має право з дозволу країн-експортерів упродовж 13 років відновити колишнє мито. Протягом ще двох років повернутися до 10-відсоткового мита можна буде за спрощеною процедурою, довівши збитки від імпорту. Крім того, якщо обсяги ввезених авто перевищать 45 тис. одиниць (саме таку кількість автомобілів імпортовано з Європи за 2005-2007 рр.) або їх частка на ринку перевищить частку ринку вітчизняних автомобілів, мито також буде відновлено.
Наразі ж сторонами узгоджено тільки протокол, який набуде чинності після підписання угоди про створення ЗВТ президентом України і головою Єврокомісії. Ця подія могла відбутися 19 грудня 2011 р. на саміті в Києві, але документ європейська сторона, зважаючи на судово-політичну екологію України, не підписала. Тим часом переговори тривають, їх офіційним завершенням стане підписання або непідписання угоди 27 європейськими країнами і українським парламентом. Тож подальший сценарій розвитку автомобільної ситуації можна назвати одним словом - невизначеність.
Повірити у реалізацію прогнозованих показників зростання обсягів українського автопрому з претензією на прорив у галузі складно. Та, можливо, завищена цільова планка дасть певні результати. При цьому було б непогано, щоб запропоновані в програмі новації не стали вибірковими, працюючи виключно на чиюсь користь.