Підприємці також люди. І, як інші смертні, хворіють. Але, на відміну від найманих працівників, лікарняних не отримують. Щоб стати повноправним членом Фонду соцстрахування на випадок тимчасової втрати працездатності, згідно із законом України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 7 липня 2010 року, вони повинні укласти договір про добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у Пенсійному фонді. Як повідомила заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Галина Недзельська, на Львівщині із 46 тисяч 200 фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, угоду про добровільне страхування станом на перше вересня 2011 року уклали аж... 226 осіб. Чому підприємців не приваблює можливість отримувати лікарняні?
З історії питання
Закон, який передбачав виплати з тимчасової втрати працездатності у разі захворювання та виплати допомоги під час вагітності і пологів, діє з 2001 року. Його дія ніколи прямо не поширювалася на суб’єктів підприємницької діяльності, оскільки ті ніколи не підлягали загальнообов’язковому державному страхуванню. Згідно із законом, самозайняті особи мали право на оплату лікарняних лише у разі реєстрації в органах фонду соціального страхування на добровільних засадах. Потім був указ президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», який передбачав, що для того, аби уникнути подвійного оподаткування, платники єдиного податку вважалися застрахованими з дня сплати єдиного податку. Тому частина його (близько 11%) перераховувалась до Фонду соціального страхування. Така особа автоматично вважалася застрахованою і отримувала право на допомогу з тимчасової втрати працездатності у разі захворювання, допомогу під час вагітності та пологів, а також на курортне лікування тощо.
Так тривало недовго, бо вже з початку нинішнього року зазначена норма закону перестала діяти. Оскільки ж кошти з єдиного податку до Фонду соціального страхування не надходять, то особи, котрі забезпечують себе роботою самостійно, не підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню. Підприємець, який вирішив брати в ньому добровільну участь, повинен подати до Пенсійного фонду за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 2 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (постанова правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. №21-5). Крім того, йому знадобляться копії таких документів: довідка про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), трудової книжки (за наявності), документа, що посвідчує особу, свідоцтва про державну реєстрацію. Все дає можливість укласти з Пенсійним фондом договір про добровільне страхування на термін не менше одного року і в разі настання страхового випадку отримувати допомогу у відповідних фондах.
Вагітні досі без лікарняних
Є проблеми і в самому Фонді соціального страхування. Наприклад, Мінсоцполітики й досі не розробило нової схеми нарахування лікарняних виплат. Тому жінки-підприємці, які народили дітей, ось уже дев’ять місяців не можуть отримати цих грошей. Ще торік таких проблем не було. Недавно керівництво фонду рекомендувало своїм робочим органам призупинити застосування і використання у своїй роботі роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 22.07.2011р. №7475/0/14-11/18, обґрунтовуючи це тим, що виконавча дирекція Фонду звернулася до Мінсоцполітики з приводу врегулювання питань щодо права на матеріальне забезпечення зазначеної категорії жінок.
Цей факт підтвердив DT.UA й завідуючий відділом соціальних виплат обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Львівській області Богдан Прокопенко. За його словами, проблеми з виплатою допомоги з тимчасової втрати працездатності, виплатою допомоги під час вагітності та пологів виникли з 1 січня ц.р. Оскільки досі не розроблено механізму розрахунку та оплати, фонд аж ніяк не може здійснити виплати цих коштів. У матерів уже діти бігають, а вони досі не отримали лікарняних. Така ситуація в усій Україні.
Підприємці також звертають увагу на ту обставину, що у разі захворювання вони мають змогу отримувати лікарняні лише починаючи з шостого дня лікарняного режиму. Згідно з чинним законодавством, оплата лікарняних поділяється на дві складові: перші п’ять днів проводить роботодавець і відносить ці витрати до валових витрат підприємства, а оплату решти днів лікарняного проводить роботодавець. Потім Фонд соцстрахування компенсує йому ці витрати шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок або шляхом зменшення суми зобов’язань роботодавця до фонду. Таким чином, перші п’ять днів допомога підприємцям має надаватися за рахунок підприємства. Оскіль-ки ж у підприємців роботодавця немає, то хворіти їм доводиться... за власний рахунок. Тоді як внески сплачувати потрібно регулярно.
Фонд - не благодійна організація
За словами завідуючого юридичним відділом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Юрія Бобеляка, стояло питання, щоб оплачувати лікарняні підприємцям за рахунок Фонду соціального страхування починаючи з першого дня захворювання. Але бували випадки, коли з метою економії фонду заробітної плати на лікарняні вирушали цілі колективи. Тому законодавці запровадили превентивні заходи. Як повідомив
Ю.Бобеляк, багато країн взагалі оплачують лікарняні в розрахунку 80% від середньої заробітної плати.
Проте підприємцям, каже він, слід пам’ятати, що при загальному захворюванні люди інколи можуть перебувати на лікарняному до чотирьох місяців поспіль. А при захворюванні на туберкульоз його взагалі може бути продовжено до десяти місяців. Фонд соціального страхування надає матеріальне забезпечення не як благодійний дар, а як компенсацію за втрачену заробітну плату. Якщо людина має вищу заробітну плату, платить більші внески, – то, відповідно, отримує більшу суму допомоги.
Скільки платити?
З 1 січня 2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено розмір «обов’язкової» ставки єдиного внеску для підприємців на рівні 34,7% бази оподаткування. Як розповіла Галина Недзельська, базою для нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно, але вона не може бути більшою за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою від розміру мінімального страхового внеску. Тут слід зазначити, що сума сплаченого єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, відповідно до п. 23 ст.8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на за-гальнообов’язкове державне соціальне страхування», розподіляється лише на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (4,32% від сплаченої суми) та на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (95,68% від сплаченої суми).
Участь приватних підприємців у соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і страхуванні від нещасних випадків на виробництві цим законом передбачена на добровільних засадах. При цьому розмір ставки ЄСВ зросте:
1) «обов’язкове» страхування + добровільне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності - 36,6%;
2) «обов’язкове» страхування + добровільне страхування від нещасного випадку - 36,21%;
3) «обов’язкове» страхування + добровільне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку - 38,11%.
Скільки ж грошей мусить щомісяця сплачувати підприємець, аби отримати право на одержання лікарняних?
Як повідомила Галина Недзельська, щоб мати право на отримання лікарняних, підприємець додатково повинен сплатити 1,9% від суми доходу, який він вкаже у договорі, але цей дохід має бути не нижчим від мінімальної заробітної плати. Наприклад, мінімальна заробітна плата з 1 жовтня 2011 року становить 985 гривень, відповідно підприємцеві доведеться щомісяця сплачувати додатково 18 грн. 72 коп. (985 грн. 1,9%=18,72 грн.) Поясню, чому. Згідно із ЗУ №2755, при укладенні договору на добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,6% визначеної бази нарахування, з яких, відповідно до ЗУ, обов’язковими є 34,7%, 33,2% надходить до Пенсійного фонду України, 1,5% - до Державного центру зайнятості, а 1,9% добровільної участі - до Фонду соцстрахування у зв’язку тимчасової втрати працездатності.
Коментар
Андрій Корчинський,
голова Асоціації вільних профспілок автотранспортників України
- Лікарняні - дуже добре. Але якщо людина є приватним підприємцем, то хто має їх виплачувати. Ця процедура не відпрацьована як слід. Навіть якщо приватні підприємці зареєструються в органах соціального страхування, то за перші п’ять днів хвороби вони нічого не отримають. По-друге, сьогодні підприємець не має права на відпустку. Чому тоді він повинен сплачувати єдиний соціальний внесок упродовж усього року?
І, нарешті, щодо лікарняних. На мою думку, в Україні має діяти персоніфікована накопичувальна система. Тоді, якщо раптом із людиною щось станеться, їй не доведеться позичати гроші в банку, вона зможе сама оплатити своє лікування. А як бути, коли людина просто не доживає до пенсії чи трагічно гине? Тоді гроші, які є у підприємця на персональному накопичувальному рахунку, могла б отримати його сім’я. Так заведено у світі. Зараз же ці гроші пропадають. Лише за таких умов державна страхова система могла б нормально працювати. Якщо цього не зробити, то буде не обіцяна пенсійна реформа, а джерело додаткового податку з громадян, щоб закрити дірку у державному бюджеті.
Наприклад, зараз 37% підприємці перераховують до Пенсійного фонду. З них 7% могли б іти на загальнодержавне страхування, а 30% – надходити на персоніфікований накопичувальний рахунок. Тоді буде контроль за цими коштами, їх не можна буде витратити невідомо на що.