Вибори до Верховної Ради явили навалу кандидатів у депутати, котрі видавали себе за висуванців політичної партії "Слуга народу".
Щоб зійти за свого, такі кандидати в депутати реєстрували різні громадські організації та підприємства, до назви яких входять слова "Слуга народу" і "Слуга народа".
В Єдиному держреєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано 45 юридичних осіб, у чиїх назвах є слова "Слуги народу", в тому числі 21 громадська організація, два благодійних фонди,13 приватних підприємств, 9 товариств з обмеженою відповідальністю та 5 юридичних осіб, до назв яких входять слова "Слуга народа", в тому числі 4 приватних підприємства і товариство з обмеженою відповідальністю. Все як у творі Іллі Ільфа та Євгена Петрова "Дванадцять стільців": "Остап не балував своїх супротивників різноманітністю дебютів. На інших двадцяти дев'яти дошках він проробив ту ж операцію..."
За даними громадянської мережі ОПОРА, в одномандатних виборчих округах №37, 64, 78, 119, 146, 198, 210 кандидати в депутати Верховної Ради, які зазначили свою приналежність до організацій, що містять у назві словосполучення "слуга народу", отримали 34127 голосів виборців.
Чому таке стало можливим?
Запинімося на деяких помилках політичної партії "Слуга народу", яких, на мій погляд, вона допустилася і які дали певні можливості псевдослугам народу відібрати в політичної партії голоси виборців.
Перш за все зупинімося на назві політичної партії "Слуга народу", яку треба було якимось чином захистити, оскільки Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про реєстрацію) не передбачає відмови в реєстрації юридичній особі, чия назва тотожна назві іншої юридичної особи. Підставою для відмови в державній реєстрації є тотожність найменування юридичних осіб (п. 8 ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 16 Закону про реєстрацію).
Слід зазначити, що, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про реєстрацію, найменування юридичної особи містить інформацію про її (1) організаційно-правову форму та (2) назву.
(1) Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання (ДК 002:2004).
Організаційно-правовою формою юридичної особи є "політична партія", "громадське об'єднання", "приватне підприємство", "товариство з обмеженою відповідальністю" тощо.
(2) Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості, згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб.
У нашому випадку назвою юридичної особи є слова "Слуга народу", "Слуга народу України", "Слуга народу Солом'янський район міста Києва", "Слуга народу Печерський район міста Києва", "Слуга народу Шевченківський район міста Києва" та інші.
Оскільки в рамках Закону про реєстрацію неможливо захистити назву партії від шахраїв, то її слід зареєструвати як словесний знак для товарів і послуг.
Слід зазначити, що обсяг правової охорони, яка надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесених до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом на знак для товарів і послуг.
Реєструючи знак на товари і послуги, слід внести до переліку товарів і послуг, як мінімум, такий товар як друкована продукція (клас 16 МКТП) і послуги з рекламування (клас 35 МКТП).
Наявність у політичної партії свідоцтва на знак для товарів і послуг "Слуга народу" значно ускладнило б проведення рекламної кампанії псевдовисуванцям політичної партії.
На мою думку, політична партія "Слуга народу" була обмежена у відстоюванні права на назву партії, оскільки знаки для товарів і послуг "Слуга народу" зареєстровані не на політичну партію, а на громадянина Зеленського Володимира Олександровича, який нині є президентом України (свідоцтво на знак для товарів і послуг №240242, №240572).
Слід зазначити, що президент України має право володіти інтелектуальною власністю, в тому числі свідоцтвами на знаки для товарів і послуг, оскільки само собою право власності на свідоцтво не генерує ніякого доходу. Президент України не має права займатися підприємницькою діяльністю (ст. 103 Конституції України), одним із видів якої є розпорядження майновими правами на знаки для товарів і послуг. Але про це трохи згодом.
Ще одна причина, з якої, на мій погляд, псевдовисуванці політичної партії "Слуга народу" могли вільно почуватися, - недостатня увага партії до реєстрації її символіки, що здійснюється відповідно до ст. 23 Закону про реєстрацію.
Якщо розгорнути реєстр символік громадських формувань, то побачимо, що єдиним зареєстрованим символом політичної партії "Слуга народу" є логотип із зображенням велосипеда та булави, який, однак, не використовувався в період виборчої кампанії. Решта символіки партії, наприклад "Зе!", "Зе! команда", "Зе! Спільнота", "Зе! Президент Слуга народу", "ZE!" та інші слогани, використовувані партією "Слуга народу", не зареєстровані як її символіка, що дозволило шахраям використовувати їх для власних потреб.
Вважаю, що слогани політичної партії слід реєструвати не тільки як символіку партії, а й як знаки для товарів і послуг, що дозволить захищати їх як об'єкти права інтелектуальної власності. Такий захист передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 51-2 "Порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності"), Цивільним кодексом України (ст. 432 "Захист прав інтелектуальної власності судом") і Кримінальним кодексом України (ст. 229 "Незаконне використання товарного знака").
Оскільки літературні, музичні і художні твори, які можуть бути зареєстровані як символіка партії і як знаки для товарів і послуг, створюють фізичні особи, що є первинними суб'єктами авторського права, то для уникнення надалі проблем із порушенням авторського права політичній партії треба отримувати від авторів майнові права на твори. Якщо цього не зробити, то це можуть зробити політичні конкуренти, заплативши авторам творів винагороду, від якої відмовитися буде важко. Ставши правовласником майнових прав на літературні, музичні і художні твори, які використовуються в символіці партії конкурента, можна через суд не тільки заборонити її використання, а й стягнути компенсацію за порушення авторського права.
Слід зазначити, що на деякі слогани, котрі використовувалися під час виборчої компанії, подані заявки на одержання свідоцтва на товари і послуги, а саме на знак "Зекоманда" (заявка № m201906680), "Команда Зеленського" (заявка № m201906870), "Ze" (заявка № m201906865), "Ze!" (заявка № m201906866), "Ze2019" (заявка № m201906868). Однак ці заявки подані не політичною партією "Слуга народу", а громадянином Зеленським Володимиром Олександровичем.
Якщо розгорнути ІДС "Відомості про стан діловодства за заявками на знаки для товарів і послуг", то можна переглянути діловодство за цими заявками.
Оскільки свідоцтва на знаки для товарів і послуг отримав (отримає) Зеленський Володимир Олександрович, то виникає проблема з використанням цих знаків для товарів і послуг політичною партією "Слуга народу".
Річ у тому, що політична партія "Слуга народу" може використовувати перелічені знаки для товарів і послуг без порушень права інтелектуальної власності тільки в тому разі якщо Володимир Зеленський дасть дозвіл (ліцензію) на їх використання або передасть майнові права за договором про передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності.
Слід зазначити, що Конституція України не забороняє президентові України займатися творчою діяльністю, наприклад написати книжку й отримати за її використання винагороду. Однак знак для товарів і послуг не є результатом творчої діяльності. Доведемо це.
Знаки для товарів і послуг є об'єктами права інтелектуальної власності, проте вони не створені творчою працею фізичної особи. Вони є об'єктом права інтелектуальної власності з огляду на закон. У зв'язку з цим винагорода, що виплачується за використання знака для товарів і послуг, не є винагородою, яка виплачується за використання результатів творчої діяльності, а отже, її можна визнати доходом від підприємницької діяльності.
На мою думку, надання дозволу (ліцензії) на використання знаку для товарів і послуг є підприємницькою діяльністю, навіть незважаючи на те, що такий дозвіл може бути безоплатним. Річ у тому, що ліцензійний договір повинен містити умову, за якою, якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що той здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови (ч. 8 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").
Зрозуміло, що у президента України не може бути товарів і послуг, за якістю яких він здійснюватиме контроль.
Що робити президентові України, аби громадяни України не змогли звинуватити його в порушенні Конституції України?
Проблема вирішується дуже просто. Володимир Зеленський безоплатно передає (відчужує) майнові права на знаки для товарів і послуг політичній партії "Слуга народу".