Як зазначив днями в.о. голови Державної податкової служби у Львівській області Микола Князевич, із близько 600 тисяч платників податків з доходів фізичних осіб, які є у Львівській області, за останній квартал нинішнього року 240 тисяч працівників отримували заробітну плату, нижчу від 1,5 тисячі грн., ще 100 тисяч осіб мали менше від законодавчо встановленого мінімуму. Тут широке поле роботи для податківців. Адже наївно думати, буцім львів’яни сьогодні погодяться працювати за таку низьку заробітну плату. А це означає, що бюджети, місцевий і державний, недоотримують чималі суми коштів.
Проблему могла б вирішити реформа пенсійної системи. Однак це досить тривалий і болісний процес. Проте зараз є можливість вирішити її хоча б частково.
Відповідь на поставлену проблему пропонує законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (про спосіб сплати єдиного соціального внеску суб’єктами малого підприємництва), розроблений львівським підприємцем Теодором Дяківим.
Як зазначено у пояснювальній записці до проекту закону, «ціллю та завданням цього документа є створення умов для детінізації роботи суб’єктів малого підприємництва, забезпечення соціальних гарантій найманим працівникам, зокрема - зарахування реального пенсійного стажу та матеріальної компенсації періодів втрати працездатності тій категорії працівників, які на даний час частково або повністю працюють у тіні».
Законопроект також спрямований на збільшення надходжень коштів до загальнодержавних фондів соціального страхування, доходів місцевих та державного бюджетів шляхом зменшення для суб’єктів малого підприємництва непосильно жорсткої, економічно неефективної прив’язки нарахування розміру єдиного соціального внеску (ЄСВ) до заробітної плати працівників.
Адже сьогодні основою вартості більшості продукції (робіт, послуг) суб’єктів малого підприємництва є не робота капіталомістких технологічних ліній, а реалізація індивідуального потенціалу людини, працівника. Заробітна плата у структурі вартості такої продукції сформувалася до введення сплати ЄСВ і становить 50-80% від сукупного доходу, залишаючись значно нижчою, ніж у промисловості. Враховуючи ставки ЄСВ 36-40% для видів економічної діяльності, які в основному реалізовує малий та середній бізнес, зобов’язання тільки з цього платежу становлять відповідно 18-32% від сукупного доходу. Сплатити їх повністю, враховуючи податки та поточні витрати для малого бізнесу, практично неможливо.
Як розповів розробник законопроекту, директор фірми «Формула» Теодор Дяків, суть пропозиції полягає в тому, щоб у бізнесі, як мінімум - малому і середньому, там, де зарплата мінімальна або нижча від мінімальної чи навіть трохи вища, нараховувати ЄСВ на дві мінімальні заробітні плати. А третю, четверту, можливо - п’яту дозволити виплачувати без цих нарахувань. Таким чином, ті, хто досі виплачував у конвертах так звану «чорну» заробітну плату, отримає можливість платити її цілком легально. Отже, істотно збільшаться надходження коштів у місцевий бюджет. Додаткові кошти отримає і державний бюджет. Вони пройдуть усю лінію оподаткування: ПДВ, податок на прибуток, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб. Підприємцям не буде сенсу ризикувати, приховуючи частину виручки (доходу) від обліку. Держава при цьому нічого не втратить, навпаки - лише виграє. Адже при нарахуванні пенсій враховується та сума зарплати, на яку нарахований і сплачений ЄСВ.
Нині законопроект перебуває у віце-прем’єр-міністра С.Тігіпка, що уповноважений підтримати його або відкласти у довгу шухляду. Схоже, часу на роздуми у влади небагато. Гроші їй сьогодні особливо потрібні. Правда, для влади є ризики - такий підхід робить підприємців значно менш залежними від контрольних органів, а це «загрожує» прогресом у формуванні середнього класу…