Без повітря, як без води: «і ні туди, і ні сюди...»
Як відомо, кліматичні системи забезпечують вентиляцію, очищення, нагрівання, охолодження, зволоження, осушування, ароматизацію та іонізацію повітря в приміщеннях. І вентиляція стоїть на першому місці не випадково. Адже вона необхідна для забезпечення самої можливості проживати в приміщенні, тоді як усі інші засоби обробки повітря, крім нагрівання, впливають на комфортність проживання. У зв’язку з поширенням теплозберігаючих технологій, спорудженням конструкцій-огорож із повітронепроникних матеріалів і герметичних склопакетів роль вентиляції значно зросла, але за інерцією її продовжують недооцінювати.
Навіть в офісних і торгових центрах, де від початку було передбачено централізовану систему вентиляції, бувають проблеми. Особливо це стосується підвальних і напівпідвальних приміщень. Найчастіше їхні власники чи орендарі намагаються вирішити проблему встановленням кондиціонера, іонізатора або повітроочищувача. Хоча звичайні кондиціонери, як правило, не роблять забору свіжого повітря ззовні. Горезвісна «свіжість насиченого негативними іонами повітря» ніяк не пов’язана з його придатністю для дихання. А побутові повітроочищувачі призначені виключно для вентильованих приміщень, тобто в їхнє завдання не входить підтримувати оптимальну структуру складу повітря.
Чистимо, чистимо...
Повітроочищувач |
Природно, універсального засобу очищення повітря не існує. Це слід мати на увазі, читаючи в рекламі про майже стовідсотковий ступінь очищення повітря. Високий ступінь очищення можливий, але лише для окремих видів забруднювачів. Так, фотокаталітичний фільтр ефективно окисляє органічні речовини до нешкідливих компонентів чистого повітря. Адсорбційні вугільні фільтри вловлюють практично всі токсичні домішки повітря з молекулярною масою понад 40 атомних одиниць, але не адсорбують легких сполук, до числа яких належать такі типові забруднювачі міського повітря, як окис вуглецю, окиси азоту, формальдегід. Фільтр HEPA (High Efficiency Particulate Air) затримує частки розміром від 0,3 мікрона і більше. Очисники-іонізатори, зокрема «люстра Чижевського», добре очищають повітря від пилу та кіптяви. В універсальних очисниках застосовують п’ять-сім різних технологій очищення повітря, кожна з який призначена для знищення різних типів забруднювачів. Ціна таких очисників є високою. Наприклад, Daikin MC707VM коштує близько 800 дол. Вартість же професійних очисників для великих житлових або офісних приміщень значно вища.
…сушимо чи зволожуємо
Оптимальна відносна вологість повітря для людини — це діапазон 40—60%. За меншої вологості пересихає носоглотка, підвищується сприйнятливість до інфекційних захворювань дихальних шляхів, відбувається прискорене старіння шкіри. Дітям потрібна вища вологість повітря — 50%, а якщо вони хворі на ГРВІ — 60%.
Зниження вологості до 20—30% відбувається взимку при використанні штучного опалення. Або влітку, якщо використовується кондиціонер, оскільки побічним наслідком його роботи є конденсація атмосферної вологи з її подальшим видаленням.
Дерев’яні вироби — паркет, меблі, музичні інструменти — при зміні вологості в циклі «зима—літо» деформуються. У підлозі з’являються щілини, меблі розсихаються, дерев’яні східці починають рипіти.
Для більшості кімнатних рослин оптимальна вологість повітря становить 70—80%. Багато тропічних видів із тонким ніжним листям (фітонії, маранти, селагінели, папороті) потребують іще вологішого повітря (до 90—95%). Сухість повітря може спричинити пожовтіння країв листя, опадання пуп’янків і квітів.
Для рослин найкращим є використання парових зволожувачів. Вони недорогі і забезпечують дуже вологе й тепле повітря. А от для людей більше підійде ультразвукове або традиційне зволоження. Традиційний зволожувач — це апарат, у якому вентилятор проганяє повітря крізь спеціальний пористий матеріал, насичений водою. Принцип дії ультразвукового зволожувача — розбризкування води металевою мембраною з високою частотою коливань. При цьому вода розбивається на дрібні краплі, фактично туман. Найкращі ультразвукові зволожувачі оснащено гігрометром, гігростатом, підігрівом води для знищення мікробів, таймером, дисплеєм, який відображає режими роботи й поточну вологість, різними іншими функціями. Зволожувачі коштують у середньому 80—200 дол. Невеликі моделі мають продуктивність 200—250 мл/год. і підходять для кімнат площею 20—25 м2. Потужніші моделі мають продуктивність 300—400 мл/год. і здатні підтримувати оптимальну вологість у приміщенні площею 40—50 м2.
На відміну від сухого, вологе повітря рідко спричиняє проблеми в комерційних або житлових приміщеннях. Найчастіший випадок використання осушувачів — встановлення в басейнах. Їхня продуктивність — кілька десятків літрів на добу, а вартість близько 4—10 тис. дол. Якщо є необхідність осушувати повітря, наприклад, у підвалі або ванній, то оптимальним є застосування мобільних осушувачів. Їхня продуктивність від одиниць до півтора десятка літрів на добу, а ціна 400—1000 дол.
Комфортна температура
Охолодження повітря — одна з найвідоміших сфер застосування кліматичного устаткування. Вирішується завдання охолодження кондиціонерами, конваєрами й мобільними кліматичними комплексами. Останні два типи агрегатів працюють за принципом випаровування води з пористих фільтрів. У кліматичних комплексах застосовують також акумулятори холоду у вигляді капсул із теплоємними сольовими розчинами, що дає змогу посилити ефект охолодження. Ці апарати дозволяють знизити температуру на кілька градусів (на скільки саме — залежить від вологості повітря), але при цьому в приміщенні зростає відносна вологість, що робить ці прилади придатними для експлуатації не в усіх типах приміщень.
Кондиціонер є універсальним агрегатом для охолодження повітря, котрий може виконувати й низку інших функцій. Більшість побутових кондиціонерів працюють і на обігрів, причому їхня енергоефективність приблизно втричі вища, ніж у інших видів нагрівальних приладів. Майже всі кондиціонери оснащено фільтрами для очищення повітря. Деякі висококласні моделі мають підсистеми підтримання оптимальної вологості повітря. Є з функціями вентиляції та іонізації.
Кондиціонери бувають побутові, напівпромислові і промислові. Напівпромислові, або комерційні, призначені для роботи у великих приміщеннях, тому мають, як правило, велику потужність, а також відрізняються від побутових різноманіттям способів установлення. Так, стельові дозволяють рівномірніше розподіляти сильний потік повітря у великому приміщенні. Внутрішній блок касетного кондиціонера розроблено спеціально для встановлення в підвісну стелю, тому він ідеально підходить для установ, магазинів, інших приміщень комерційного призначення. Канальний кондиціонер можна повністю сховати в міжстельовому просторі або технічному приміщенні, а повітря подається через систему повітроводів. Він також здатен подавати в приміщення свіже повітря (до 30%). Внутрішній блок колонного кондиціонера встановлюється на підлогу, тому застосовується в тих випадках, коли інші способи встановлення є невигідними або економічно недоцільними.
Побутові кондиціонери можуть бути моноблоковими або складатися з двох і більше блоків (спліт-системи). До моноблокових належать віконні та мобільні. «Віконники» зазвичай недорогі й здатні підмішувати невелику кількість (до 10%) свіжого повітря. Але вони шумні, і напрямок подачі повітря визначається не комфортом, а розташуванням вікна. Та й встановлення їх у вікнах зі склопакетами є проблематичним. Тому їхня частка ринку сьогодні є мізерною.
Мобільні кондиціонери застосовують, коли стаціонарне кріплення є неможливим або небажаним. Наприклад, з огляду на орендоване приміщення, заборону встановлювати зовнішні блоки на фасаді будинку, потребу переміщувати агрегат з кімнати в кімнату. В таких умовах «мобільник» стає єдиним виходом, попри його недоліки: шум і необхідність виводити трубу назовні.
Настінна спліт-система — найпопулярніший тип побутового кондиціонера. Перевага поділу на два блоки полягає в тому, що габаритний і шумний зовнішній блок винесено на вулицю, а елегантний і компактний внутрішній може бути встановлений у будь-якому місці приміщення. Але така конструкція вимагає спеціального монтажу, з яким можуть упоратися лише професіонали, а це відчутно позначається на ціні кондиціонера — від 900 грн. Для встановлення потрібне спеціальне устаткування, оснащення, витратні матеріали. Обов’язковим є досвід роботи, оскільки від якості встановлення залежить надійність і довговічність роботи кондиціонера. Як показує досвід, переважна частина відмов техніки трапляється саме через неякісне встановлення, а не заводський брак. Встановлювати спліт-систему ліпше під час ремонту, бо інакше трубопроводи і проводку доведеться проводити по стіні й ховати під короб, що може бути не вельми естетично.
У мультиспліт-системах один зовнішній блок комплектується кількома внутрішніми. Останніми можуть виступати різні види блоків: настінні, підстельні, касетні. Мультиспліти оптимально застосовувати, коли існують обмеження на кількість зовнішніх блоків — наприклад, у приватних котеджах, щоб не завішувати фасад металевими коробками. Переваг у ціні використання мультисплітів не дає, тому якщо жорстких обмежень кількості зовнішніх блоків немає, покупці, як правило, віддають перевагу звичайним двоблоковим спліт-системам.
Настінні спліт-системи широко застосовують і в адміністративних приміщеннях в офісних центрах, де раціональніше було б використовувати промислові системи кондиціонування. На жаль, далеко не все передбачається проектом.
За споживчими якостями і, відповідно, ціною розрізняють кондиціонери бізнес-класу і бюджетні. Агрегати бізнес-класу вирізняються насамперед надійністю й довговічністю роботи. Втім, це не обов’язково означає, що бюджетні кондиціонери є менш надійними. Але їхня якість може різнитися залежно від виробника і навіть конкретної партії. Крім того, апарати бізнес-класу мають менший рівень шуму, досконаліші фільтри, менше енергоспоживання. Їх також найчастіше оснащено просунутими сервісними функціями — таймером, автовизначником несправності, датчиком руху тощо. Чи варті всі ці переваги додаткових грошей — вирішувати споживачеві. Мінімальна ціна бюджетної малопотужної спліт-системи — до 300 дол. Для аналогічного кондиціонера бізнес-класу ціни починаються від 500 дол.
Цілком передбачуваними для галузі і для споживача є складнощі, пов’язані із сезонністю попиту. Особливу проблему становить брак спеціалістів-установлювачів у період пікового попиту на кондиціонери. У цей час звичайний для нормальної ринкової економіки принцип «споживач-король» перестає діяти, а монтажники починають диктувати свої умови. Тому, щоб уникнути переплат і нервових навантажень, про придбання і встановлення кондиціонера слід подумати заздалегідь.
Ароматизація та іонізація
Ароматизатори використовують у побуті для створення лікувальної або просто приємної атмосфери. Найчастіше їх застосовують у торговельних і розважальних центрах. Там їх використовують із цілком прагматичною метою. Наприклад, у залах боулінгу або кімнатах для ігор дітей ароматизатори знищують неприємні запахи. У магазинах прилади заправляють ароматами кави, випічки, фруктів, іншими запахами, котрі збуджують апетит. Ароматизатори працюють повністю автоматично, із заданими інтервалами вприскуючи в повітря духмяний аерозоль.
Насамкінець про іонізатори. Це один з найвідоміших у нас видів кліматичного устаткування (завдяки тому, що ефект аероіонізації уперше був досліджений нашим співвітчизником О.Чижевським), але й найбільш дискусійних. Річ у тім, що винахід Чижевського — електроефлювіальна люстра ЕЕФФ-5 — мав цілком визначену конструкцію, технічні параметри й експериментально підібрані режими роботи. Сучасні іонізатори, можливо, не гірші, а то й кращі за свій прототип, але проблема в тому, що визначити це без спеціальних експериментів неможливо. Єдиний параметр, за яким споживач визначає, чи є ефект, — відчуття «свіжого» повітря. Насправді так сприймається повітря, насичене озоном. Озон — смертельно небезпечний газ, побічний продукт роботи «люстри Чижевського», і сам винахідник вживав різних технічних заходів для мінімізації вироблення цього газу у процесі роботи люстри. У дуже низьких дозах (ГДК озону в атмосферному повітрі становить 0,16 мг/м3) озон справляє лікувальний вплив, але чи всі прилади мають інструкції, в яких зазначено кількість вироблюваного озону, і наскільки можна вірити цим даним? Тому, вибираючи іонізатор, особливу увагу слід приділяти безпеці продукції і віддавати перевагу фірмам, котрі дорожать своєю репутацією. І обов’язково вивчати результати тестування, отримані незалежними лабораторіями.