Представники чинного уряду часто публічно згадують про інвестиційний імідж України. Причому, коли слухати лише заяви і коментарі держчиновників, легко можна подумати, що в країні «стабільність», «вражаюче зростання економіки та інвестицій», а бізнес-клімат день у день поліпшується на тлі проведення «масштабних реформ». Однак на сторінках авторитетних західних видань усе має трохи інакший вигляд.
Не можна сказати, щоб західна преса приділяла економіці України та її бізнес-клімату таку вже велику увагу. Частіше нашу країну згадують у контексті аналізу економіки ринків, що розвиваються (прикордонних, перехідних) або економіки Східноєвропейського регіону. При цьому іноземні оглядачі й аналітики нерідко обмежуються лише стислими яскравими штрихами. Несприятливий інвестиційний клімат, очевидно, вже набив оскому і читачам, і журналістам Західної Європи. Тому про нього пишуть зовсім коротко і образливо прямо. Досить навести один найяскравіший приклад. Якщо наприкінці минулого року вітчизняні ЗМІ як сенсацію подавали той факт, що Україна опустилася зі 134-го у 2010 році на 152-е місце у 2011-му в рейтингу корумпованості економіки, складеному Transparency International, і сусідить у списку з Нігерією та Угандою, то західні ділові газети подавали ту ж саму інформацію з підзаголовками «Нігерія за рівнем корупції опустилася до рівня України».
Але все ж таки про економіку України пишуть. Насамперед, на жаль, нагадуючи читачам про її нестійкість і високу імовірність дефолту. Як зазначали західноєвропейські оглядачі, нагадування про уразливість економік країн Центральної і Східної Європи ще восени минулого року призвело до різкого зменшення інвестування в ці країни. Найбільш уразливими країнами, згідно з доповіддю «Юнікредит», можуть стати економіки України, Туреччини, Польщі. (Wagstyl, Stefan. Unicredit: watch Poland, Turkey and Ukraine for sudden capital outflows = [Юнікредит: Польща, Туреччина й Україна в зоні ризику відпливу капіталу] (S. Wagstyl // Financial Times. - London, 19.09.2011).
Взагалі, минулий рік для ринків, які розвиваються і до яких аналітики зараховують Україну, був дуже непростим. На тлі побоювань глобальної рецесії та величезної волатильності на ринках інвестори позбувалися навіть віддалено ризикованих активів. Україна втратила найбільше - основний індекс (ПФТС) у 2011 р. упав на 40%. Що стало абсолютним рекордом року. Чарльз Робертсон, головний економіст Renaissance Capital, на сторінках лондонської Financial Times зазначав, що проблеми України особливо різноманітні: «Вона не змогла достойно відповісти на підвищення кредитних ставок для захисту своєї валюти, не змогла підписати угоду з ЄС про асоціацію через ситуацію з Тимошенко і має постійні енергетичні проблеми з Росією. До того ж банки України відчувають масове скорочення частки позикових коштів». (Keohane, David BB 2011 awards: EM winners and losers = [Нагороди Beyondbrics 2011: Переможці і переможені серед ринків, що розвиваються, ] (D. Keohane // Financial Times. - London, 30.12.2011).
Проблеми 2011 року, на думку західних оглядачів, не зникли в році нинішньому, а болісно загострилися. Наприкінці минулого року інвестори отримали чергову погану новину з України. Місія Міжнародного валютного фонду залишила без схвалення поновлення кредитування в рамках програми фінансування на 15 млрд. дол. Місія при цьому висловила надію, що тепер Київ швидше врегулює свої розбіжності з фондом - і, зціпивши зуби, підвищить ціни на енергію для населення. Якщо ж інвестори з МВФ помиляються, Україна може наразитися на різке скороченням коштів, з усіма відповідними наслідками для однієї з найуразливіших економік Європи, - попереджала Financial Times. (Wagstyl, Stefan Ukraine & the IMF: nervous times = [Україна і МВФ: нервові часи] (S. Wagstyl // Financial Times. - London, 04.11.2011).
Зрозуміло, фінансова преса не заперечує впливу на економіку України і західноєвропейських проблем. Рецесія в єврозоні нинішнього року - досить імовірна перспектива, втім, її можливий вплив на нестійку економіку України залишається поки що неясним. Країна дуже уразлива до світових ризиків з огляду на залежність від експорту сировинних товарів, насамперед сталі. Якщо рецесія в єврозоні, на частку якої припадає близько третини торгівлі України, буде обмежена, різкого падіння ВВП України не передбачається. Але у разі нового раунду фінансових потрясінь економісти очікують великих проблем саме для економіки України. (Olearchyk, Roman Ukraine: on the brink again? = [Україна: знову на межі?] (R. Olearchyk // Financial Times. - London, 01.02.2012).
Неоднозначно оцінюють західні аналітики і показники зростання ВВП, яким так пишається український уряд. Як правило, зі збільшення ВВП країни Центральної та Східної Європи демонструють досить непогані показники, -зазначає Financial Times. ВВП торік мав найвищі темпи зростання в Туреччині, потім у Балтійських країнах, Україні та Польщі. Проте зростання ВВП починалося тут із дуже низьких рівнів масової рецесії 2009 р. і не змогло відновити навіть докризового рівня. Широка дисперсія темпів зростання країн відбувається через великі відмінності у станах здоров’я економік регіону. Оцінка рівнів ВВП, порівняно з темпами зростання, показує, що сильні економіки в Польщі та Туреччині, потім - у Чехії, Словаччині і Росії. На іншому кінці шкали - Угорщина, Україна, Балканські держави та країни Балтії, які все ще далеко позаду. Розшарування східноєвропейських економік за рівнем розвитку рік у рік лише посилюється, - зазначає автор статті. (Cienski, Jan CEE: GDP growth - not the whole story = [Центральна і Східна Європа: зростання ВВП - це ще не все] (J. Cienski // Financial Times. - London, 20.03.2012).
Уважно стежать західні журналісти і за діями державних фінансових інститутів. Причому у даному разі оцінки їхньої політики не завжди негативні. Україна, за прикладом ряду держав Центральної та Східної Європи, знизила відсоткову ставку у відповідь на вповільнення економічного зростання, пише Стефан Уегстіл у блозі Financial Times. Національний банк України заявив про зниження ставки рефінансування на 25 базисних пунктів, до 7,5%, що стало першим скороченням із серпня 2010 року. Цьому рішенню передувало скорочення дисконтних ставок у багатьох країнах Центральної та Східної Європи, включно із Сербією і Румунією. Але зниження не має універсального характеру: Росія, Польща і Чехія зберігають свої ставки, а Угорщина навіть підвищує. Як очікується, економічне зростання України у 2012 році уповільниться з 5% до 3,9%, нагадує автор, тому зниження ставки хоча і вкрай несподіване, проте цілком виправдане з погляду пожвавлення економіки. (Wagstyl, Stefan Ukraine: surprise rate cut = [Україна: несподіване зниження ставки] (S. Wagstyl // Financial Times. - London, 22.03.2012).
Дуже мало уваги західна преса приділяє чомусь ролі Євросоюзу у вирішенні проблем слабших економік Європи. Хоча частка вини за їхній жалюгідний стан лежить і на ЄС. Європейське фінансове керівництво нарешті відвернуло увагу від проблем єврозони і перейнялося долею Центральної та Східної Європи, пише впливова американська щоденна газета The Wall Street Journal. На зустрічі в Брюсселі представники урядів, центральних банків, регулюючих органів, міжнародних фінансових інститутів та банків, які діють по всій Європі, щоб зупинити швидке виведення капіталу з Центральної та Східної Європи, вирішили відродити Віденську ініціативу («Відень 2.0»). У «Відні 2.0», як відомо, банки зобов’язалися підтримувати рівень кредитування в країнах, котрі отримують допомогу від Міжнародного валютного фонду: у Боснії, Косово, Румунії, Сербії та Україні. Фінансисти, які беруть участь в «Відні 2.0», вже визнали, що кредитування підприємств і домашніх господарств у багатьох країнах Центральної та Східної Європи стримується проблемами, які стоять перед західноєвропейськими банками, перешкоджаючи перспективам їхнього зростання у 2012 р., а можливо - і надалі. (Hannon, Paul Steps To Slow Loan Declines In Central, Eastern Europe = [Кроки з уповільнення спаду кредитування в Центральній та Східній Європі] (P. Hannon // The Wall Street Journal. - New York, 14.03.2012).
Об’єктивна картина стану української економіки, що постає зі шпальт західної ділової преси, звісно, не завжди приємна. Однак вона дозволяє реальніше поглянути на речі, оцінити перспективи та ризики для розвитку власного бізнесу або портфельних інвестицій. Як мовиться, хто попереджений про небезпеку, той уже наполовину захищений, і чим раніше попереджений, тим краще.