Відповідно до чинної постанови Кабміну "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" бізнес уже перераховує кошти за збирання й утилізацію тари і пакувальних матеріалів. Але цього, виявляється, вже замало. У Верховній Раді зареєстрований законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо введення збору з виробників та імпортерів упаковки і товарів в упаковці на розвиток перероблення твердих побутових відходів". Не виключено, що з набранням чинності нового закону представники пакувальної галузі будуть змушені платити двічі за одну й ту саму "послугу".
Природно також розраховувати, що подвійне оподаткування позначиться на цінах упакованих товарів, на обсягах їх виробництва, врешті на гаманцях споживачів. Але незрозуміло, навіщо збирати гроші на розвиток переробки, якщо цивілізований світ успішно вирішує свої проблеми побутових відходів, запровадивши їх роздільне збирання? Адже переробляти завжди є кому (в тому числі й в Україні). Вузьким місцем є саме розділення відходів.
У нас же схоже на те, що під прикриттям доброї мети хтось хоче збудувати собі заводи з переробки твердих побутових відходів. Хоча комунальну проблему вони не розв'яжуть, як і не поліпшать екологію країни. Бо перш ніж переробляти відходи, їх однаково слід спочатку розділити. Тобто проблема полягає саме у розділенні відходів, за які не ви, а вам хоч зараз готові заплатити переробники хоч макулатури, хоч пластику, скла, металу… Для них такі відходи - дешева виробнича сировина.
Законопроект, за словами фахівців, не відповідає нормам ЄС у сфері регулювання поводження з відходами, зокрема порушує чинну в Україні Генеральну угоду з тарифів і торгівлі та зобов'язання України як країни–члена СОТ. Тому не виключені ускладнення з імпортом упаковки і товарів у ній, а також подальше зниження інвестиційної привабливості (куди вже далі?) нашої держави.
А пояснювальна записка до законопроекту передбачає "будівництво нових сучасних комплексів з переробки та утилізації твердих побутових відходів для впровадження екологічних інноваційних технологій поводження з відходами". І ніякої конкретики щодо того, куди саме потечуть мільярди гривень. Хотілося, щоб усе ж - на запровадження сучасної системи роздільного збирання відходів, їхнього подальшого сортування.
Головне (для фіскалів) - визначено платників збору та їхні обов'язки. Ними стануть юридичні особи (незалежно від форми власності) та фізичні особи-підприємці, які виробляють упаковку в Україні та/або імпортують товари в ній, - очевидна ситуація подвійного оподаткування.
Коментарі фахівців
Володимир Слабий, голова правління Української пакувально-екологічної коаліції:
- Цей законопроект спрямований на додаткове оподаткування реального сектора економіки, що негативно відіб'ється на купівельній спроможності населення. Проблема торкнеться насамперед українських споживачів, змушених платити більше за багато груп товарів в упаковці. Необхідно розробити справді дійову систему поводження з відходами упаковки. Вважаю, що проект закону "Про упаковку та відходи упаковки", розроблений робочою групою за дорученням президента України, відповідає європейському досвіду і стандартам ЄС і адаптований до умов нашої країни. В період, коли зазначений законопроект практично узгоджений міністерствами і відомствами, зацікавлені сторони лобіюють ухвалення регуляторних актів, що запроваджують оподаткування реального сектора економіки…
Василь Білоха, представник Ради національних асоціацій товаровиробників України:
- З 2001 року діє постанова Кабміну №915, у відповідності з якою підприємства при митному оформленні імпортних товарів в упаковці сплачують збір на утилізацію цієї упаковки. Досі так і не було створено жодного проекту зі збирання й утилізації відходів упаковки. Новий законопроект також не передбачає чіткого механізму запровадження переробки упаковки, що ставить під сумнів його ефективність.