UA / RU
Підтримати ZN.ua

Податок на азарт

Як лотереї вирішують соціальні питання

Автор: Артем Святненко

2013 рік буде дуже непростим для України. У прийнятому держбюджеті витрати на 7% перевищують доходи. При цьому відрахування на економічний розвиток країни скорочено майже вдвічі - з 70 до 39 млрд грн. Відчують на своїх гаманцях особливості бюджету й рядові українці. Значно скорочено витрати і на цільові соціальні програми.

У цій ситуації додаткові доходи бюджетові просто життєво необхідні. І податок на азарт, якими по суті є державні лотереї, - це набагато менш болючий для економіки спосіб їх отримання, ніж, наприклад, додаткове оподаткування бізнесу та доходів громадян.

На доходи від продажу квитків держлотерей в Україні також фінансуються соціально значимі проекти. Згідно з прийнятим у грудні законом про держбюджет на 2013 р., гроші на лікування онкохворих дітей виділятимуться зі спецфонду, а конкретніше - з коштів, отриманих від проведення лотерей. В основному фонді бюджету закладено 2,3 млрд грн на реалізацію цілого ряду програм у сфері охорони здоров'я, у тому числі на боротьбу з онкозахворюваннями.

Крім дитячої онкології, на отримані від лотереї кошти Кабмін планує реалізовувати заходи у сфері культури та спорту, включно з фінансовим забезпеченням держоб'єктів олімпійської підготовки.

Лотерейний ринок в Україні розвивається. Як повідомляють експерти цього ринку, у 2012 р. лотерейні оператори сплатили в бюджет України майже 240 млн грн тільки прямих податків, у 2011-му податки становили 160 млн, у 2010-му - 115 млн, у 2009 р. - 66 млн грн.

Сьогодні на вітчизняному ринку державних лотерей працюють чотири оператори, які мають ліцензії Мінфіну: ТОВ "М.С.Л." ("Молодьспортлото"), "У.Н.Л" (підприємство зі 100-відсотковими іноземними інвестиціями), ЗАТ "Патріот" та Ощадбанк.

Саме ці компанії забезпечують українцям безпечний і реальний шанс розбагатіти й одночасно взяти участь у суспільно корисній справі. Наприклад, у 2012 р. в держбюджет відраховувався податок розміром не менше 21% від суми, яка залишається після відрахувань у призовий фонд. При цьому співвітчизників, котрі люблять ризикнути з вигодою, має додатково зігрівати той факт, що тільки особливо великі виграші в державних грошових лотереях обкладаються податком.

Однак на сьогодні індустрія держлотерей не сягнула в Україні того рівня, на якому вона перебуває в більшості розвинених країн світу, де лотереї є масштабною і динамічною галуззю зі зростанням до 10% на рік. В середньому у світі щороку продається лотерейних квитків на 150-160 млрд дол. Цей бізнес дає значний стабільний дохід у бюджети держав, а також різним доброчинним організаціям. Причому в більшості країн лотереї становлять додаткове джерело фінансування саме соціальних витрат, реалізації культурних та спортивних програм.

Сім із десяти іспанців не уявляють свого життя без лотерейних ігор. Лотерея EL Gordo ("Товстун") так міцно вкоренилася в країні, що у грі беруть участь навіть католицькі священики та ченці. У лотерейних барабанах Старого Світу "прокручується" до 60 млрд євро на рік. За обсягом обороту коштів лотереї вийшли на шосте місце в європейському рейтингу найзначніших галузей. У США лотерейна галузь входить у п'ятірку найрозвиненіших галузей економіки.

Найвідомішою лотереєю в нашій країні стало "Спортлото", що починало свою діяльність у 1970 р. Доходи цієї лотереї за час її існування в Радянському Союзі становили 500 млрд крб - це 80% його спортивного бюджету. Може, тому з фінансуванням спорту в колишньому Союзі не було проблем. Тільки за один тираж розкуповували близько 30 млн квитків. Розіграші проводилися щотижня й супроводжувалися телевізійною трансляцією. При цьому тижневий оборот становив 9 млн крб.

Велика частина держлотерей у всіх країнах стала додатковим ресурсом фінансування бюджетних програм. Дохід від лотерей спрямовується на соціальні витрати, на ці кошти проводяться культурні та спортивні заходи. Наприклад, у Чехії, Ізраїлі та Італії третина виторгу від продажу лотерейних квитків іде саме на сферу культури та спорту. У Швеції й Данії за доходи від лотерей фінансуються громадські інтереси та організації. Фінська національна лотерея Veikkaus близько 90% доходу спрямовує на фінансування спорту і фізичної культури.

Якщо порівнювати американські, європейські та пострадянський лотерейні ринки, то останній освоєний лише на третину. Річний оборот лотерейного бізнесу становить у США близько 30 млрд дол., в Японії - майже 8 млрд, в Іспанії та Італії, де всі лотереї державні, - відповідно, 6,53 та 6,5 млрд, в Німеччині - близько 6 млрд дол. Чималою мірою такий значний прибуток пов'язаний із використанням європейськими операторами новітніх технологій, насамперед терміналів із продажу лотерейної продукції та онлайн-лотерей. У 2012 році в Україні річний оборот державних лотерей склав 2 млрд грн.

Причина таких результатів лотерейного бізнесу в Україні - насторожене ставлення до нього з боку як суспільства, так і чиновників. Тому великі надії покладаються на прийнятий лише в жовтні 2012 р. Закон "Про державні лотереї в Україні" (почав діяти тільки з 2013 р.), який ще не встиг дати відчутних результатів. Фахівці прогнозують зростання відрахувань від податку на азарт на соціальні потреби із впровадженням на лотерейному ринку нових технологій, особливо терміналів із продажу лотерейної продукції (що їх населення помилково сприймає за гральні автомати).

Між терміналами з продажу моментальних лотерей і гральними автоматами є принципові відмінності, якщо не зовнішні, то в "начинці" та програмному забезпеченні. За рахунок меншого призового фонду і фіксованої ціни квитків, заявленої в умовах проведення лотереї, рівень азарту в терміналах значно нижчий, ніж у гральних автоматах, отже нижчі й супутні негативні ефекти. Крім того, термінали не тиснуть на психіку гравця закличними вогнями та динамікою, що властиві азартним іграм.

Наочною демонстрацією нерозуміння суспільством роботи терміналів із продажу лотерейних продуктів може слугувати недавній сюжет ТСН. На екрані група молодиків у масках завзято трощить меблі та обладнання одного з пунктів продажу державної лотереї. "Після невдалих звернень і заяв, які залишилися без відповіді, привернути увагу міліції до підозрілого залу десяток активістів вирішив діями", - пояснює голос за кадром. Уже в ході сюжету з'ясовується: причиною розгрому стало нерозуміння його учасниками, що перед ними не "однорукі бандити", а лотерейні термінали - сенсорні кіоски з продажу квитків моментальної лотереї. Як повідомляють оператори лотерей, корпуси від гральних автоматів справді використовувалися, але тільки тимчасово, у зв'язку з відсутністю налагодженої системи виробництва таких терміналів. Тому, крім шкоди державі та відповідним відрахуванням на соціальні потреби, горе-активісти своїми діями нічого не досягли.