Країни—члени FATF запровадили санкції проти України — прогнозований і очікуваний хід. У принципі, про санкції країн слід було запитувати їхні фінансові міністерства ще в грудні. Однак українські журналісти прокинулися лише після свят і почули здивовану відповідь: «Запровадили, ну а як?!». Спробуємо розібратися, що запровадили і чому це неприємно.
У понеділок інформаційні агентства передали повідомлення про запровадження Німеччиною, Великобританією та Канадою санкцій проти України, яка не хоче належним чином боротися з операціями із відмивання злочинних доходів. Потім про бажання долучитися до цього рішення заявили Фінляндія та Данія. Канада, виявляється, зробила це ще 20 грудня, невдовзі після такого ж самого рішення США.
Санкції — це вимога до банків та інших компаній країн, що входять у FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом), особливо ретельно вивчати кожну операцію з партнерами. Цей принцип закладений ще в знаменитих Базельських угодах і звучить так: «Знай свого клієнта».
Мета — визначити кінцевого отримувача грошей і зиск від операції. Тільки тепер, замість джентльменського, цей принцип став обов’язковим. Загалом, суть санкцій, запроваджених західними країнами, зводиться ось до чого:
I. Всі фінансові транзакції, що спрямовуються або проходять через Україну, вважаються потенційно небезпечними.
II. Компаніям рекомендується утримуватися від будь-яких необгрунтованих фінансових операцій між країною–членом FATF і Україною.
III. Банки зобов’язані надавати інформацію про всі підозрілі операції з Україною в органи, відповідальні за боротьбу з відмиванням грошей.
При цьому в усіх країнах немає чіткого визначення «небезпечної» транзакції — формулювання розмиті.
— Доки немає переконливих доказів, що операція за своєю природою законна, установа має доповідати в Національну кримінальну розвідувальну службу (NCIS) про всі операції, пов’язані з Україною, — з повідомлення влади Великобританії про запровадження санкцій. Ось і все пояснення.
Німеччина, крім того, зобов’язала свої банки інформувати спецслужби про кожну операцію понад 15 тисяч євро. Правда, на думку Національного банку, Німеччина не готова технічно до запровадження санкцій, що передбачають моніторинг занадто великої кількості операцій, і запровадить їх не раніше 19 лютого. 19-го чи не 19-го, але НБУ безсилий проти санкцій. Він не зможе сам забезпечити проведення цих операцій через свій коррахунок, як раніше передбачав екс-голова Володимир Стельмах.
Зараз Нацбанк попросив банки зробити, напевно, єдине, що їм під силу, — написати західним кореспондентам про те, як у нас уміло вивчають усі підозрілі транзакції, і попросити пом’якшити рекомендовані FATF заходи.
За даними НБУ, проблеми через санкції мають близько 40 українських банків. Зокрема британські банки вже закрили коррахунки українським установам. Банкіри з жахом і недовірою чекають такого рішення Німеччини.
— Йде паперова війна. Начальство ходить обвішане телеграмами і нікого не слухає, — поскаржився знайомий банківський клерк.
Поки що, правда, великі німецькі банки заявили, що не планують обмежувати обсяг своїх операцій з Україною. За даними НБУ, серйозних проблем із проведення транзакцій у банків не виникало. Але санкції, на думку багатьох, тільки-но почалися.
— Бо це — лише початок, і це лише перший етап. І я можу сказати, що в такий спосіб міжнародне співтовариство нас попереджає. Якщо ми не робитимемо конкретних кроків, то ці санкції будуть більш жорсткими, і тоді це заважатиме працювати нашому реальному сектору економіки. І це відчує кожен українець, — заявив голова НБУ Сергій Тігіпко.
«ДТ» попросило прокоментувати ситуацію експерта з Нацбанку — начальника управління моніторингу великих банків НБУ Анатолія Дроб’язка:
— Що вони зроблять — це позакривають коррахунки малим банкам. З іншого боку, відбудеться така неприємна річ, як різке збільшення ціни транзакцій. Але будь-яку українську транзакцію вони не зможуть проводити автоматично і муситимуть витрачати додатковий час. Відповідно, транзакція, що коштувала зазвичай 35—50 доларів, коштуватиме 200. Багатьом банкам стане нерентабельно проводити операції. Європейські банки можуть також свідомо притримувати проведення платежів, посилаючись на необхідність погоджувати свої дії з контролюючими органами, і отримувати дохід від розміщення цих депозитів.
— Вони робитимуть це свідомо. Це з овернайт, на якому вони можуть ще певний час попрацювати. І ніхто з наших нічого не зможе їм пред’явити, — додав Дроб’язко.
Все це, природно, змусить банки підвищити свої тарифи на обслуговування клієнтів. Не працювати ж їм на збитки. Банки попередили своїх клієнтів про проблеми з санкціями і про вимоги незаперечно виконувати всі вказівки з надання даних.
— Нам повідомили. Щоправда, не про закриття рахунку, а про підвищені тарифи за обслуговування. Ми своїх клієнтів сповістили, що санкції введено і, можливо, чогось слід очікувати. Зі свого боку, готуємося, — сказав Віталій Мигашко, голова правління банку «НРБ-Україна».
Банкіри, які ще торік і чути не хотіли про якісь там критерії сумнівних операцій, надання інформації про клієнтів та ін., уже дуже хочуть відповідних поправок у законодавство. Вщухнуло незадоволення порушенням банківської таємниці, і навіть страх перед податковою поступився місцем великому, FATFівському страху.