До цієї події готувалися завчасно, обіцяючи потенційним учасникам то батіг, то медяник. Останній виглядав першою в Україні Міжнародною виставкою «Хімія. Нафтогаз. Металургія-2002», що відбулася з 24 по 26 вересня в дніпропетровському виставковому центрі «Метеор».
За ідеєю її організатора, Дніпропетровської облдержадміністрації, — «це перспективний і динамічний проект, у якому задіяні галузі, дуже поширені в Україні та регіоні, але ніколи раніше не демонстровані спеціалізовано». А тому промисловому регіону, яким є Дніпропетровщина, необхідна своя експозиція. «Міжнародна» передбачала участь декількох українських представництв чеських, шведських, німецьких і американських підприємств. За винятком світового лідера з виробництва пластинчастих і спіральних теплообмінників шведської «Альфа Лаваль», закордонні гості були так само маловідомі, як і їхні колеги — учасники з десятка областей України. Втім, гості з регіонів України іноді виглядали краще. Зокрема, не зганьбився черкаський «Азот», провідне підприємство країни з виробництва мінеральних добрив, іонообмінних смол і капролактану. Цікавою виглядала експозиція київського «Ультракону», котрий продемонстрував власні нові прилади неруйнуючого контролю та діагностики і бердянського «АзМОлу» із дюжиною нових марок автомастил.
Зрозуміло, виставкові площі підприємств Дніпропетровщини домінували. Із 60 учасників виставки область-хазяйку представляли 20, не рахуючи ЗМІ, про які мова йтиме нижче.
А ось склад дніпропетровських представників не відбивав задекларований промисловий потенціал області. Судячи з експозиції, хімією, металургією та нафтогазовими проблемами в регіоні займаються лише Павлоградський хімзавод, Нижньодніпровський трубний і Дніпропетровський електромеханічний заводи в компанії з Марганецьким ГЗК. А науку рухає один хіміко-технологічний університет. Інші тринадцять дніпропетровських учасників — усілякі ТПК, ЗАТ і ТОВ у кращому разі є дистриб’юторами зарубіжних виробників. Компанію дніпропетрівчан доповнювала фабрика головних уборів із пошиття спецодягу та фірма з проведення різноманітних науково-розважальних заходів. Цікаво, куди поділися дніпродзержинський «Азот», десятки трубних, металургійних і машинобудівних заводів із комбінатами? Той же «Дніпропрес», зрештою, не кажучи вже про силу-силенну галузевих і академічних НДІ?
Зате по-справжньому, із розмахом, демонстрували товар спеціалізовані й не дуже засоби масової інформації. За великим рахунком, інформацію про досягнення в промгалузях, зазначених у назві виставки, можна детальніше отримати, погортавши відмінну поліграфію «Газ&нафта», «Нафторинок», «Метал-кур’єр» або «Метал-Київ». По сусідству не страждали скромністю місцеві радіоканал і кілька громадсько-політичних газет. До речі, чортова дюжина представлених на виставці ЗМІ привертала до себе левову частку нечисленних відвідувачів.
Цвяхом програми виставки став, безумовно, стенд Дніпропетровського історичного музею ім. Д.Яворницького. Обвішана перехідними червоними прапорами різних років експозиція наочно і переконливо відстежувала розвиток гірничорудної та металургійної промисловості Дніпропетровського регіону від зародження до розквіту. Занепад демонструвався по сусідству...