Зокрема непродумані, не з того боку розпочаті реформи породжують "проміжних переможців" (як назвав їх Джоел Хеллман), які не дають їх закінчити, бо в їхніх інтересах - зберігати ситуацію "часткових реформ", яка часто гірша, ніж була початково. Схоже, що саме таку пастку створюють зараз на наших очах "антифопівські" закони №128 і №129 у частині розширення фіскалізації мікробізнесу й вимог обліку.
На перший погляд людини, яка не обізнана в темі, у цьому немає нічого особливо поганого. Адже справді частина ФОП торгує контрабандним товаром, оскільки може не підтверджувати його походження документально. А ще частину псевдофопів використовує середній бізнес, щоб уникнути податків через "дроблення". Чому б не закрити ці "схеми", якщо ми про них знаємо? Ну постраждають кількасот тисяч ні в чому не винних ФОП, але ж ліс рубають - тріски летять… Зате покінчимо з контрабандою. А то "доти, доки товар можна продати без документів, вона йтиме, хоч німців на митницю постав", як полюбляє казати один з лобістів такого рішення, втіленого в згаданих вище законах. Здавалося б, усе просто й логічно? Не поспішайте з висновками, простота буває оманливою і навіть гіршою за крадіжку. Як відомо, будь-яка складна проблема має хоча б одне хибне рішення, і це саме той випадок.
Досить повчальна історія відбулася нещодавно з іншою схемою, закриття якої лобіювали ті самі особи. Називалася вона "піджаки", або "мурахи": із зовнішнього боку кордону фура вивантажує партію, скажімо, мобільних телефонів. З українського боку вишиковується черга місцевих мешканців (з можливістю багаторазово перетинати кордон у рамках прикордонного режиму), які "туди", як завжди, несуть дозволену кількість сигарет і спиртного, та, головне, назад переносять у кишенях піджаків ті самі телефони - теж у дозволеній кількості, не більше ніж на 500 євро на людину. І такий потік "мурах" за якийсь час цілком легально й за помірну плату переносить на собі всю фуру без сплати податків, після чого вже інша вантажівка везе товарну партію на продаж. Воно, звісно, дорого й клопітно, зате митникам можна платити чисто символічно, щоб не зволікали з оформленням, - не те що при інших схемах, таких як, наприклад, перерваний транзит.
Так, "лавочку" прикрили: тепер на 500 євро можна ввезти тільки якщо пробути за кордоном більш як добу. Здавалося б, усе красиво: туристи не постраждали, а контрабанду зупинили. Трохи поремствували місцеві мешканці, що втратили заробіток, але ж їхні труди були очевидно неправедними, і вони не перемогли. Перемога? Аж ніяк: ніщо не вказує на те, що контрабанди (точніше, того, що нею у просторіччі називають, а саме порушень митних правил) поменшало й що потоки "лівого" товару хоч трохи зміліли. Навпаки, дзеркальна статистика показує, що її побільшало - на те є об'єктивні причини. Однак це означає, що корумповані митники, які негласно підтримували перекриття "піджаків" (ще б пак, такі потоки йдуть, а їм перепадають крихти!), збагатилися ще більше, і, виходить, "сколупнути" їх буде тепер іще важче. І всім відомо про контрабандистів, які вивозять повз митницю по 150 контейнерів за раз, - теж.
Зі збутом "контрабасу" ситуація схожа до непристойності. Адже крім горезвісних ФОП, є ще як мінімум два канали продажу: це повна "тінь", якій ніяка фіскалізація з первинними документами не загрожує, і великий роздріб, який і зараз продає "контрабас" і контрафакт, забезпечуючи їх документами, купленими за смішні гроші "на смітнику", тобто в сумнозвісних "конвертів", котрі добре вміють відкривати й закривати фірми-метелики, брати на себе весь кримінал за підробку документів і багато чого іншого. Про те, що ФОП не продають і половини "контрабасу", свідчить статистика: весь їхній оборот у роздробі, включаючи прихований (оцінений непрямим методом) менший або дорівнює обсягу "контрабасу" - при тому, що більшість, цілком очевидно, торгує вітчизняними товарами.
Що ж буде, якщо закони №128 і №129 набудуть чинності в цій своїй частині? По-перше, ФОП просто доведеться стати клієнтами тих-таки "конвертів", тобто власники останніх зароблять більше. По-друге, у ще більш виграшному становищі опиниться "тінь", відповідно, виграють ті, хто її "кришує". По-третє, великий роздріб не тільки доб'ється для себе "рівних правил гри" з ФОП (тільки не в тому сенсі, як це розуміють простаки), а й зможе активно боротися з конкурентами руками податкової (звісно, анітрохи не чистими) - адже у фіскалів з'явиться легальний привід перевіряти ФОП, а вже якщо прийдуть з перевіркою, то голіруч не підуть, у них так не буває… Отже, великі мережі зможуть підім'яти під себе ще більшу частину ринку, поділити його й створити, нарешті, жаданий картель - "усе як у Європі".
Тобто на контрабанді всі ці драконівські заходи ніяк не позначаться, а от перерозподілити потоки на користь великих гравців із впливовими "кришувальниками", як у ситуації з "піджаками", - цілком можуть. А вже ці гравці постараються зашкодити будь-яким зусиллям щодо закриття дір на митниці - головного джерела "контрабасу". Такий результат відомий як "ефект кобри" - від випадку, коли спроба британських колоніальних чиновників призначити винагороду за вбиту змію призвела до того, що гадів побільшало: місцеві мешканці почали їх вирощувати на забій, а коли колонізатори скасували свою провальну ініціативу, кобр випустили на волю, щоб не гнівити убивством богів.
Те саме стосується й схем "дроблення" на псевдофопів. РРО - проблема тільки для реально дрібного бізнесу: більш-менш значний (у тому числі й "дроблений") давно сам навчився використовувати їх для власних потреб, інакше продавці розкрадуть увесь прибуток, і кінців не знайдеш. Доведеться хіба що заміняти одного псевдофопа на іншого після досягнення ліміту, тобто втягнути в справу більше псевдофопів. Їх, напевно, доведеться пошукати, втім, масове закриття справжніх ФОП створює для цього надто вже сприятливе тло: якщо легально працювати стає складніше й ризикованіше, чому б не перейти в тінь, здавши документи великому магазину, щоб "капало"? Якраз вистачить заплатити "кришувальникам", щоб нічого не боятися… Тобто й у цьому випадку виграють великі роздрібні мережі (зокрема, які працюють нечесно!) та "кришувальники" тіньовиків. З тими самими наслідками, подібними до вже відомої історії з "піджаками". Не дивно, що все це просували ті самі лобісти.
Дивно інше: чому до них прислухаються вже втретє, незважаючи на оглушливі провали попередніх спроб? Нагадаю, що вперше такі драконівські норми заклав у свій пріснопам'ятний ПК Азаров - дістав у відповідь по руках Податковим майданом і змушений був ті норми прибрати. Другу спробу робили Яресько й Макєєва у вже постреволюційній країні - цього разу до Майдану не дійшло, вистачило багатотисячних протестів перед Радою. Після цього, хоч як мріяли Порошенко з Южаніною, але перед виборами все ж таки не наважилися… Але з кожною зміною влади лобісти знову знаходять вдячних слухачів, і граблі спрацьовують знову. Чому?
Відповідь лежить на поверхні - через наївність і невігластво. Політики й держчиновники - звичайні люди, їм не чужі ні обивательські омани, ні лінощі, щоб глибоко розібратися в таких питаннях (ну, і часу не вистачає, так). Трохи глибше - пов'язаність самих цих політиків з головними бенефіціарами. Це, безумовно, мало місце у випадку Азарова. Олена Макєєва теж уславилася просуванням геть усіх забаганок (корумпованих) податківців, з якими має спадкові зв'язки. Про те, хто й навіщо штовхав нинішні катастрофічні рішення, ми, напевно, згодом теж довідаємося.
Але є ще одна причина, політекономічна. Однією з цілей упровадження спрощеної системи - взагалі-то головної для її творців - було формування повноцінного середнього класу, здатного обстоювати свої інтереси. Завдяки їй вдалося створити багатомільйонний "острів" людей, вільних від "кришувальників". Саме ці люди перетворили політтехнологічний проект на Помаранчеву революцію - ставши відтоді смертельними ворогами Системи. Саме тому Азаров так мріяв "повернути їх на заводи", під владу начальника. Те, що його стопами пішла постреволюційна влада, стало зайвим свідченням її зради інтересів середнього класу і революції. Те, що нинішні "технократи" так само завзято мріють ліквідувати спрощенку й уже зробили критично важливий крок до її вихолощування, - м'яко кажучи, не на їхню користь. Утім, якщо ворогами оголошують волонтерів, то чому б і не весь середній клас? Історія злету й падіння Порошенка вчить тільки того, що нічого не вчить: це тільки розумний вчиться на чужих помилках, фіскалізаторам цього, як видно, не дано.