Ми намагаємося тримати наших читачів у курсі найбільш перспективних інвестицій, доступних приватним особам в Україні. На сьогоднішній день у цьому ряду окреме місце посідають вклади в банківські метали. Такий варіант інвестування грошей стає особливо актуальним завдяки, м’яко кажучи, непевній ситуації з «твердими» валютами й наявною довгостроковою тенденцією до зниження ставок банківських депозитів, що, разом із дедалі вищим рівнем інфляції, робить їх усе менш привабливими. Читачі «ДТ», котрі прислухалися до наших порад, торік мали змогу заробити до 30—35% на вкладах у банківське золото. Проте терміном «банківські метали» у наш час називають зливки чотирьох дорогоцінних металів: золота, срібла, платини й паладію. Сьогодні ми хочемо звернути увагу на останній у цьому списку метал — паладій. Читайте — чому, на наш погляд, нинішнього року саме на паладії вдасться непогано заробити і як це зробити.
«Наймолодший» банківський метал
Відкрив паладій англійський учений Волластон Вільям Гайд 1803 року, а спосіб одержання чистого паладію розробили тільки наприкінці XIX століття. Цей в’язкий і пластичний метал легко кується й витягується в тонкий дріт. У поєднанні з золотом він дає знебарвлений сплав, так зване «біле золото», широко відоме й популярне в сучасній ювелірній промисловості.
Крім виконання функцій дорогоцінного й банківського металу, паладій має досить специфічне промислове застосування, яке значною мірою визначає його цінність у світі.
Близько 61% світового споживання паладію припадає на автомобільну промисловість, де його застосовують для виготовлення каталітичних допалювачів при виробництві фільтрів-нейтралізаторів вихлопних газів. Жорсткість законодавств багатьох країн з охорони довкілля наприкінці минулого століття привело до підвищення попиту на фільтри й заміни в їх виробництві дорожчої платини паладієм. У цих металів схожі фізико-хімічні властивості, і чинник взаємозамінності до сьогоднішнього дня відіграє вирішальну роль у формуванні світових цін на них.
Іншою значною сферою застосування паладію є електронна й електротехнічна промисловість (близько 35% загального обсягу споживання), де він знайшов широке застосування при виробництві мобільних телефонів, комп’ютерів, широкоекранних телевізорів, багатошарових керамічних конденсаторів для різноманітних електронних приладів тощо.
Кон’юнктура ринку «білого золота»
Починаючи з п’ятдесятих років минулого століття провідними постачальниками платиноїдів у світі виступають дві країни, що мають великі природні запаси сировини, — ПАР і СРСР (із 1992 року — Росія). Обидві країни забезпечують поставки на світовий ринок понад 85% платини та близько 90% паладію. Причому близько 70% світових надходжень паладію припадає на Росію.
З інших країн — виробників платиноїдів — найкрупнішими є Канада та США. Проте вони не лише цілком використовують ці метали, видобуті на власній території, а й виступають як великі імпортери. У групу головних споживачів платини й паладію, крім США й Канади, входять Японія та країни Західної Європи.
Попит із боку країн цієї групи й рівень поставок із боку головних продуцентів — Росії та ПАР — головні чинники, що визначають кон’юнктуру ринку аналізованих металів.
Ціна на паладій різко заколивалася з 1997 року, коли поставки російського металу на ринок перестали бути стабільними. Основною причиною нерегулярності поставок металу були бюрократичні затримки видачі щорічних квот на експорт паладію трьом головним постачальникам цього металу — найбільшому в світі виробнику паладію РАТ «Норильский никель», Гохрану дорогоцінних металів і коштовного каміння РФ (що акумулював значні запаси цього металу в радянський час) і Центральному банку Росії, що також володіє значними запасами паладію. Виділення щорічної квоти на експорт паладію цілком залежить від адміністрації президента Росії, і хранителі не можуть контролювати цей процес. Така ситуація, коли з початку року протягом двох-п’яти місяців Росія загалом не поставляла метал на ринок, змушувала автомобільні компанії створювати резервні запаси «білого золота».
У січні 2001 року ціна паладію на Лондонській біржі металів сягнула найвищої оцінки в історії торгівлі цим металом — 1168,55 USD за тройську унцію (понад 37 доларів за грам!), хоча ще на початку 90-х років минулого століття вона не перевищувала чотирьох доларів за грам.
Проте щойно ціна паладію в кілька разів перевищила ціну платини, почалася природна зворотна заміна паладію платиною в основних сферах споживання. За 2001 рік паладій подешевшав приблизно до 400 дол. за унцію. Попит на нього впав на 25% — до 6,73 млн. унцій. Експерти відзначають, що найбільше падіння попиту спостерігалося в сфері електроніки. Проте й автовиробники 2001 року вперше за чотири роки скоротили споживання паладію на 9%, до 5,11 млн. унцій. На ринку платини ситуація була протилежною. 2001 року світові продажі платини збільшилися порівняно з 2000 р. на 11% — до 5,86 млн. тройських унцій. Протягом 2002—2003 років ціна паладію продовжувала плавно знижуватися, а котирування платини зростати. Росії доводилося прилаштовувати паладій на ринку квазіринковими засобами — гасити цим металом кредит Мінфіну й оплачувати ним купівлю американської компанії Stillwater.
Дві причини прогнозованого підвищення цін
Структура споживання паладію в світі, не змінившись якісно, зазнала серйозних кількісних змін. За, здавалося б, відсутності попиту світове споживання паладію за останні п’ять років подвоїлося. Тільки з боку автомобільної промисловості попит зріс приблизно на 23%. Низька ціна сприяє розширенню сфери застосування цього металу. З огляду на бурхливий розвиток виробництва мобільних телефонів і рідкокристалічних моніторів, можна зі значною часткою імовірності прогнозувати значне підвищення попиту на паладій в електроніці.
При цьому необхідно враховувати, що характер поведінки цін на ринку паладію впродовж наступних років залежатиме, по-перше, від можливостей основних постачальників металу на світовий ринок, по-друге, від цін на товар-замінник — платину. Експерти досить дружно заявляють, що на сьогодні обидва чинники сприяють зростанню цін на паладій і прогнозують 2004 року їх зростання на 80—100%!
В часи Союзу річне видобування паладію становило близько 70 тонн. Після його розпаду воно скоротилося на 30%, тоді як експорт цього металу з Росії збільшився і становив приблизно 140—160 тонн за рік. Немає сумнівів, що поставки металу забезпечувалися як за рахунок видобутого металу, так і за рахунок державних стратегічних запасів. Така велика різниця між поставками й виробництвом металу, скоріш за все, не може тривати довго. І, певне, при зниженні експортних можливостей хранителів металу виробництво паладію або зросте й ситуація на ринку стабілізується, або видобування залишиться на попередньому рівні й тоді виникне катастрофічний дефіцит паладію на світовому ринку, що спровокує стале зростання цін.
Інший основний постачальник паладію на світовий ринок ПАР, на відміну від платини, не зможе різко збільшити поставки паладію, оскільки ця країна не має великих складських запасів, а видобуває паладій у порівняно помірній кількості.
Високий попит і зростання вартості платини змушує споживачів знову переорієнтовуватися на паладій. Якщо порівняти ціни на паладій і платину, то це (за станом на 4 березня поточного року) 239,5 дол. за унцію паладію проти 882 дол. за унцію платини. Розрив очевидний — ціна паладію майже вчетверо (!) нижча. Наприкінці минулого року представники американського автовелетня General Motors (GM) заявили про готовність перейти на використання паладію замість платини. За словами директора з закупок GM Девіда Андреса, компанія вже почала використовувати паладій замість платини в трьох моделях каталізаторів. Аналітики вважають, що ініціатива GM допоможе відновити попит на паладій на світових ринках, відповідно підвищаться котирування цього металу.
Опосередковано про потенціал паладію свідчить стрибок цін на цей метал, що стався в січні поточного року. Правда, він був пов’язаний переважно з обіцянками президента Буша виділити гроші на дослідження в технології паливних елементів для транспорту на водні. Паладій і платина є основними в паливних елементах, що генерують електроенергію без забруднення довкілля. Таким чином, ринок (не без допомоги спекулянтів) гнучко відреагував на повідомлення зростанням вартості цих двох металів.
На сьогоднішній день паладій залишається на міцних позиціях після викликаного діями спекулянтів зростання і продовжує повільно, але впевнено дорожчати.
Як заробити на екзотиці
Проте реально заробити на вкладанні грошей у паладій для пересічного українця не така й проста справа. Близько 90% операцій із банківськими металами вітчизняні банки здійснюють із золотом, порядку 6% — із сріблом, 3—4% — з платиною й лише близько 1% припадає на паладій. Тобто для більшості банкірів торгівля цим металом є чимось екзотичним. Тож вирішивши інвестувати в паладій, слід бути готовим до того, що на вас дивитимуться з подивом і підвищеним інтересом, а питання вирішуватимуть на рівні як мінімум начальника відділу банку.
Реально в перших числах березня нам вдалося виявити готівковий паладій лише в двох українських банках: Правекс-банк пропонує до продажу мірні зливки вагою в 1 унцію та 100 г; ВАБанк мав порошок, розфасований у банки по 1 кг.
Ціни теж оригінальничають. Приміром, Правекс-банк продає зливки по 71,30 грн./г (не роблячи різниці між зливками в 1 унцію та стограмовими), а викуповує їх уже по 34,60 грн./г, тобто більш як удвічі дешевше. Зрозуміло, що за такого спреду одержати реальний прибуток від інвестицій у паладій, м’яко кажучи, «проблематично». Альтернативою є відкриття рахунку в безготівковому паладії. У цьому разі метал враховується за ціною лондонського фіксингу або за дисконтним курсом НБУ (на сьогоднішній день це 41—42 грн./г). Вигода очевидна — навіть при незначному підвищенні курсу з’являється реальна можливість заробити. Проте саме по собі відкриття безготівкового рахунку поки що для більшості банкірів — «екзотична послуга», а випадки відкриття рахунків у паладії загалом одиничні (цей метал якщо й одержують, то ювеліри — для виробничих потреб). З більш як десятка опитаних банків у безготівковому паладії «теоретично готові» відкрити рахунок лише в Брокбізнесбанку, ВАБанку й банку «Форум». Проте, з огляду на «ексклюзивність» даної послуги, банкіри попереджають, що умови відкриття такого рахунку визначатимуться на договірних засадах. Приміром, у ВАБанку рахунки в «білих металах» (платині й паладії) згодні відкрити лише коли йдеться про вагу в 100 унцій і більше (тобто на суму понад 130 тис. грн.). Окремо вирішуватимуть і питання про терміни й відсоткові ставки за вкладом (якщо банк погодиться на відкриття депозитного рахунку).
І все-таки на сьогоднішній день можливість інвестування в безготівковий паладій реально є, і скористатися нею, за наявності цілеспрямованості й необхідної суми вільних грошей, може кожен українець. Паладій може цікавити і як довгострокова інвестиція, через вище вказані перспективи зростання його значення в світі, і як інструмент короткострокової спекулятивної гри. Банкіри стверджують, що вже 2003 року декотрі їхні клієнти примудрялися заробити до 80% річних на коливаннях цін на цей метал, а нинішнього року паладій цілком може стати «металом року» для інвесторів, зокрема й українських.