Антимонопольний комітет України прийняв рішення оштрафувати оператора кабельного телебачення ЗАТ «Воля-кабель» на 17 тисяч гривень. Штраф накладено за порушення компанією прав споживачів, про що свідчили численні звернення абонентів кабельної мережі, які скаржилися на негативні зміни в трансляційній політиці «Волі».
Визнання київського оператора кабельного зв’язку монополістом створює прецедент для подальших відносин держави й операторів кабельних мереж, про що заявив під час засідання Антимонопольного комітету його голова Олексій Костусєв. Він сказав, що після визнання ЗАТ «Воля-кабель» монополістом на регіональному рівні розглядатимуться й аналізуватимуться дії інших операторів кабельного телебачення, і їм у разі потреби буде дано відповідну оцінку.
Спочатку АМК хотів оштрафувати «Волю» на суму, яка дорівнює 10% доходу, але потім пом’якшив своє рішення, узявши до відома той факт, що компанія визнала порушення й пообіцяла надалі не допускати обмеження прав споживачів. Було враховано й те, що «Воля-кабель» за пільговою абонентською платою (1 грн.) надає свої послуги 90 тис. соціально незахищеним абонентам і в цілому тарифи кабельного телебачення компанії одні з найнижчих в Україні.
Чому ж компанія не стала відстоювати своїх прав, а визнала факти порушень і погодилася заплатити штраф? Адже порушення полягають у тому, що абонентів повідомили про зміну списку ретрансльованих каналів за 18 днів, а треба було — за місяць. Однак це сталося через форс-мажорні обставини:
1) ремонт Київського радіотелевізійного передавального центру з 15 серпня по 15 вересня, що викликав перерви в трансляції сигналу державних каналів, які компанія, згідно із законом, зобов’язана доставляти своїм абонентам. З цієї причини компанії довелося в стислі терміни залучити значні кошти, щоб спроектувати й побудувати лінію, яка б забезпечила безперебійну трансляцію програм. І це, у свою чергу, позначилося на прийомі сигналу;
2) складні переговори із дистриб’юторами програмних продуктів, що проходили тоді ж і в процесі яких тимчасово припинялися дії договорів.
Президент Союзу кабельного телебачення України (СКТУ) Олександр Ляхов стверджує, що діяльність кабельних операторів надто зарегульована суперечливим законодавством, унаслідок чого оператори змушені вибирати між штрафом і кримінальним переслідуванням: «Якщо ретранслювати ряд російських каналів за договором, кабельний оператор змушений буде платити за ретрансляцію на рахунки компаній, зареєстрованих в офшорних зонах. Таким чином, якщо кабельний оператор укладе договір на ретрансляцію, він порушує українське податкове законодавство. Якщо ж він транслює канал без такого договору, то порушує Кримінальний кодекс України. Якщо він відмовляється від ретрансляції — порушує галузеві нормативні документи у сфері телемовлення, і на нього може бути накладений штраф. Не дивно, що оператори не хочуть кримінального переслідування й за таких умов вибирають штрафи».
СКТУ вважає, що прецедент створено, і тепер можливі некваліфіковані дії територіальних відділень АМК на місцях. Вони можуть бути породжені необхідністю втручання в програмне наповнення мереж і в сфери дії законів «Про телебачення та радіомовлення» і «Про авторське право та суміжні права», що не передбачено ст.2 Закону «Про Антимонопольний комітет України». А це, у свою чергу, призведе до ускладнення відносин між кабельними операторами і постачальниками програмного продукту, ускладнення процедури укладання договорів і збіднення програмного наповнення мереж кабельного телебачення.
Якщо потенціал «Волі» ще дає шанс вистояти в настільки непростій ситуації (компанія перебуває в управлінні інвестгрупи «Сигма» — українського партнера приватної міжнародної інвестиційної компанії SigmaBleyzer — і має понад 500 тис. абонентів), то малим компаніям у глибинці втриматися на плаву буде набагато складніше.
Позитивне у цій історії те, що держава в особі АМКУ нарешті звернула увагу на ринок кабельного телебачення і помітила його проблеми. Попереду нелегка робота з приведення до норми законодавчого поля. Так, АМК планує звернутися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з пропозицією розробити й затвердити публічний договір на надання послуг кабельного телебачення, а також провести відкрите обговорення проблем дотримання операторами кабельного телебачення норм конкурентного законодавства й шляхів упровадження конкуренції на цих ринках. До цієї роботи планується залучити народних депутатів України, представників органів влади, громадськості та операторів кабельного телебачення.
Перед операторами ж стоїть завдання модернізувати мережі, поліпшити якість передавання телевізійного сигналу, перейти на цифрові технології, що дозволить сформувати достатню кількість пакетів каналів, зорієнтованих на різні соціальні групи.