Шість років тому на околиці Одеси, на землях села Фонтанка, відкрили найбільший сучасний торгово-розважальний центр "Рив'єра". На кшталт ТРЦ у Східній Європі. Здавали його у два етапи. У жовтні 2009 року відкрили торгову частину, а 2010-го - розважальну. Інвестори проекту - англійський фонд Argo Reаl Opportunities Fund Limited і Аrgo Capital Management Property Limited - вклали в нього понад 150 млн дол. Для його будівництва й забезпечення подальшого функціонування було засновано компанію "ТОВ "Нові Бізнес Погляди", яка управляє ним і донині.
Нині там на 21 гектарі - центр з магазинами, ресторанами, кафе, кінотеатрами, боулінгом, дитячим містечком і автостоянкою на 2500 місць. Серед орендарів площ такі відомі світові торгові марки як Zara, Marks & Spencer, Mango, Benetton, Reserved, Adidas, JYSK та ін. Тут також єдиний у регіоні гіпермаркет французької фірми "Ашан". А торік там відчинив свої двері сучасний дитячий розважальний центр "Леопарк".
Словом, з моменту свого відкриття ТРЦ "Рив'єра" не переставав розвиватися. З цією метою в умовах зростаючої конкуренції ТОВ "Нові Бізнес Погляди" запрошувало іноземні компанії для оцінювання ринку, вивчення попиту і залучення нових світових брендів. Зокрема й з Румунії, де власники "Рив'єри" мають аналогічний центр. Однак у підсумку залучення іноземних фахівців до розвитку ТРЦ "Рив'єра" обернулося підозрами у фінансуванні тероризму й розповсюдження зброї масового знищення.
Такого висновку дійшла обласна податкова, яка під час чергової перевірки діяльності ТОВ "Нові Бізнес Погляди" вирішила включити до свого акта такі серйозні обвинувачення, не навівши при цьому жодних істотних фактів.
Але як таке взагалі можливо? На підставі чого зроблено ці висновки? І навіщо податкова внесла їх до акта перевірки? Для тиску? Залякування? Чи з якоюсь іншою метою? Чи цей пункт - усього лише формальність і не більше?
Винен ти тому, що хочеться мені їсти?
Претензії податкової до бізнесу і суперечки з приводу актів перевірок - звична практика. Але в цьому випадку податкова не просто склала акт на 158 сторінках із зазначенням порушень податкового і валютного законодавства, що викликає в компанії багато запитань, а й, по суті, висунула проти неї серйозні обвинувачення. Саме ця обставина найбільше здивувала й обурила іноземних власників і партнерів ТРЦ "Рив'єра".
У нашій країні ні для кого не новина, що сьогодні, в умовах безперестанних воєнних дій у Донбасі, обвинувачення у фінансуванні тероризму стало дієвим інструментом тиску на невгодних. У тому числі на бізнес. Але одне діло, коли такі обвинувачення висувають прокуратура й СБУ в рамках кримінальних проваджень, інше - коли податкова, під час чергової планової перевірки, на основі припущень, спираючись при цьому не на закон, а на свій внутрішній документ і, очевидно, своє внутрішнє чуття, неясно якими думками приправлене.
Зрозуміло, що в нинішніх непростих умовах мають бути пильними як самі компанії, так і контролюючі структури. Але при цьому ніхто не скасовував дотримання законів. А податкова, судячи з акта перевірки, керувалася іншими нормами.
Державна фіскальна служба 1 квітня 2015 року видала наказ №230 "Про організацію роботи органів ДФС при виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення". Однак у ситуації з ТОВ "Нові Бізнес Погляди" ГУ ДФС в Одеській області, яке й проводило перевірку, не просто застосувало цей циркуляр, а й зробило висновок про виявлення сумнівних операцій і внесло їх у підсумкову частину акта перевірки. Цитуємо: "встановлені факти перерахування коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактам), які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням тероризму й фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення". Далі вказано дев'ять компаній-нерезидентів, на користь яких перераховувалися гроші. Серед них компанії, зареєстровані в Румунії, США і на Кіпрі.
Однак у самому акті перевірки, у розділі, присвяченому встановленню підозрілих фінансових операцій, які можуть свідчити про фінансування тероризму, взагалі відсутні будь-які факти й назви компаній. Та й увесь зміст розділу вмістився в три абзаци, хоча сам акт, повторимо, складається зі 158 сторінок. У своїх скупих рядках податкова всього лише посилається на внутрішній наказ ДФС і перелічує ознаки фінансових операцій, що підпадають під вищевказане формулювання. А саме: якщо сума дорівнює або перевищує 150 тис. грн і перерахування коштів за кордон за зовнішньоекономічними контрактами не передбачає фактичного постачання товарів на митну територію України. І більше нічого. От на цій підставі податкова робить висновок про виявлення підозрілих фактів. Але яких саме - про це ані слова.
Акти робіт - це вам не хухри-мухри
Головне управління ДФС в Одеській області перевіряло виконання компанією "Нові Бізнес Погляди" податкового і валютного законодавства за період з 1.09.2015-го по 30.09.2016 р. І, треба сказати, у своєму акті воно докладно перерахувало послуги, що їх надавали дев'ять "позначених" нею іноземних компаній на основі укладених контрактів. Це послуги з упровадження програмного забезпечення для різних серверів, з управління центром і його активами, з підготовки бізнес-плану для центру, з оптимізації орендної діяльності, з оцінювання конкурентного середовища. А також у сфері інформатизації, нерухомості, фінансів, операційного маркетингу тощо. Словом, послуги для успішного функціонування й розвитку центру "Рив'єра".
Ну й до чого тут тероризм, запитаєте ви? А ні до чого. Претензії, по суті, до актів виконаних робіт. Вивчаючи договори, податкова в кожному конкретному випадку вказувала, що в акті приймання-передавання відсутній докладний зміст і опис робіт та послуг. Тобто на їхній основі неможливо оцінити номенклатуру та обсяг цих робіт, їхню якість, склад задіяних співробітників, їхню кваліфікацію і багато чого іншого.
Приміром, щодо послуг, пов'язаних із програмним забезпеченням роботи серверів, податкова зазначає, що в наданих документах не зазначено робіт (цитуємо): "зі встановлення та конфігурації сервера електронної пошти для України", "неможливо встановити, яким чином було створено облікові записи", "у чому полягає суть перевірки доступу клієнтів електронної пошти на місцевих сайтах", "у чому полягала робота з планування архітектури мережевої безпеки", "як саме були визначені необхідні способи управління системою" і так далі.
У частині комплексного обслуговування комп'ютерного обладнання і надання програмного забезпечення податкова робить такого ж штибу зауваження. Вона зазначає, що в актах виконаних робіт не визначено: "яким чином компанія виявила ризики у сфері комп'ютерної безпеки", "надала рекомендації щодо диверсифікації ризиків"… Або, як зазначає податкова, неможливо з'ясувати: "оцінки сумісності й інтероперабельності пакетів програмного забезпечення на одному й тому самому комп'ютері", "не наведено результатів визначення рівня поінформованості та підготовленості користувачів".
У частині консультування з питань управління торговим центром та активами, з питань розвитку бізнесу та підтримання відносин з існуючими й потенційними орендарями, з питань співробітництва з глобальними фінансовими структурами для пошуку джерел фінансування та з багатьох інших питань податковій теж багато чого незрозуміло. Наприклад: "яку саме допомогу було надано в управлінні торговим центром", "у забезпеченні координації між підрядниками" або "як було використано ноу-хау", "як саме були вирішені операційні й технічні питання".
У частині послуг із моніторингу, визначення конкурентів, оцінювання активів центру, різних аналізів, прогнозів прибутку, розвитку й ризиків, вироблення стратегії тощо податковій також все незрозуміло. Наприклад, яким чином іноземні компанії це виконали: "як промоніторили і визначили конкурентів", "у чому полягає тиск конкурентів", "як визначалися прогнози з одержання прибутку, розвитку центру" тощо.
Словом, на основі договорів, укладених з іноземними компаніями, і актів виконаних робіт податкова не змогла точно оцінити витрати компанії на їх виконання. Хоча вона визнає, що первинні документи було надано. Податкова, треба сказати, взагалі не побачила, яким чином послуги, надані іноземними та й українськими компаніями, допомогли центру в його господарській діяльності. Як сказано в акті: "неможливо було встановити ділову мету". А саме - "яким чином були отримані економічні вигоди від таких послуг". Слід сказати, відсутності "ділової мети" і суті даної доктрини податкова присвятила в акті багато сторінок.
Не бачимо мети
Не побачили чи не хотіли побачити? У цьому, вочевидь, і полягає головне питання. Як зауважило керівництво компанії "Нові Бізнес Погляди", податкова служба щороку перевіряє їхнє підприємство і щоразу не бачить у їхній діяльності "ділової мети".
"Орендарі наших площ - це в основному відомі світові торгові бренди. Як правило, з ними працюють іноземні компанії. І в нас із ними укладено контракти, - пояснював генеральний директор ТОВ "Нові Бізнес Погляди" Андрій Авраменко. - Але податковій цей момент здається підозрілим. Більше того, проекти, напрацювання, поради, які дають нам іноземці, зовсім не означають, що вони негайно будуть втілені в життя. Податкова ж вважає: якщо не показано результату, виходить, фінансові операції з такими компаніями, які вже отримали гроші за свою роботу, мають фіктивний, а той й сумнівний характер.
Що підозрілого в тому, що до розвитку ТРЦ "Рив'єра" залучено румунські компанії? - продовжував Авраменко. - Адже власники нашого центру мають такий самий торгово-розважальний комплекс у Румунії. І тому тамтешні фахівці були залучені як консультанти для організації і розвитку центру в Україні. Але в усьому, що робить наша компанія для привабливості "Рив'єри" як для покупців, так і для орендарів площ, податкова не бачить ніякого економічного сенсу. Або "ділової мети", як написано в акті. Податковій, наприклад, незрозуміло, навіщо ми організували безплатні автобусні маршрути для підвезення людей до нашого центру, розташованого за містом. Яка, мовляв, вам від цього вигода, якщо покупці приїжджають у магазини, і вони з цього отримують прибуток? Податкова не розуміє, навіщо ми витрачаємо гроші на дизайн інтер'єру, на прикрашання центру до свят, навіщо встановлюємо ялинку, якихось метеликів розвішуємо повсюди. Ми їм пояснюємо, що наші площі мають бути затребувані орендарями. Якщо до нас у центр не приїжджатимуть люди, магазини будуть порожні. Хто ж захоче тоді їх орендувати? Це очевидні речі для всіх, та тільки не для податкової".
Уся проблема в тому, що витрати на привабливість ТРЦ "Рив'єра", і у зв'язку із цим залучення іноземних компаній як консультантів і розроблювачів нових проектів та ідей, податкова не визнає як витрати компанії. Понад те, їх включення до фінансового звіту підприємства вона вважає порушенням Податкового кодексу, заниженням бази оподаткування, і виставила величезні штрафи. Але найразючіше те, що фінансові розрахунки з іноземними компаніями податкова вважає незрозумілими, заплутаними, які підпадають під статтю про фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Зрозуміло, це збентежило іноземних власників ТРЦ "Рив'єра". Це удар по їхній репутації та іміджу. Бо акт податкової - це публічний документ. Він доступний аудиторам, судовим органам та іншим структурам.
Адже у випадку виявлення підозрілих операцій податкова зобов'язана внести відомості про них до Єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму й фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Потім за цими матеріалами правоохоронні органи можуть розпочати розслідування.
Що скаже ДФС України?
Компанія "Нові Бізнес Погляди" уже оскаржила акт перевірки, спрямувавши свої заперечення до ДФС України. Вона вважає, що обласна податкова перевищила свої повноваження, роблячи висновки про можливе фінансування тероризму, спираючись не на закон, а на наказ ДФС, який є документом для внутрішнього користування. Адже він не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, його немає і в офіційних базах даних: ні на офіційному сайті ДФС, ні в "Ліга-Закон", ні в інших відкритих джерелах. Отже, він не є нормативно-правовим актом і не може в актах перевірки підміняти закон.
Слід зазначити, що компанія оскаржила й інші висновки податкової. Особливе місце в акті перевірки відведено операціям за кредитним договором між ТОВ "Нові Бізнес Погляди" і Marfin Popular Bank Public Сo limited (Кіпр). Кредит на будівництво й розвиток ТРЦ "Рив'єра" був узятий 2008 року в розмірі 60 млн євро. 2009 року банк надав іще 8 млн євро.
Так от, даний договір зареєстровано в Нацбанку. І в регулятора немає претензій до компанії з приводу її валютних зобов'язань і виплат за кредитом. Однак податкова відмовляється визнавати погашення відсотків і нараховану по них курсову різницю в сумі 7,4 млн грн як фінансові витрати підприємства.
"Щороку податкова досліджує наш кредитний договір, і щоразу висуває нові й нові претензії, - пояснював ситуацію Авраменко. - На сьогодні оригінал договору в податковій міліції, а податкова ставить нам у провину, що ми його їм не надали. Хоча вони зобов'язані були вимагати його у своїх колег, які сидять у сусідніх кабінетах, а не проводити перевірку на основі наших сканкопій. Але вони цього не зробили".
Мабуть, тому, що завдання податкової, яка звинувачує компанію у збільшенні задекларованих витрат і зменшенні бази оподаткування, а заодно й у можливому фінансуванні тероризму, полягає зовсім в іншому. В одержанні якомога більшої кількості штрафів. І, напевно, не тільки їх.
Не випадково Рада бізнес-омбудсмена у своєму звіті за 2016 рік зазначає, що кожна друга скарга з боку бізнесу стосується податкових питань. Найпроблемніші - це податкові перевірки. І більшість скарг мають системний характер. На жаль, ситуація навколо ТРЦ "Рив'єра" яскраве підтвердження цього. Податкова, попри все, продовжує роботу у своєму дусі, і це ніяк не сприяє поліпшенню в країні бізнес-клімату й зростанню економіки.