Кредит для «Укртелекому»? Переговори тривають
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) може продовжити кредитування ВАТ «Укртелеком» або за умови самостійного забезпечення компанією застави, або під заставу її акцій — такий результат недавніх переговорів у Лондоні.
Наприкінці червня Україна відновила переговори з ЄБРР про надання кредиту «Укртелекому». За словами голови Держкомзв’язку та інформатизації Олега Шевчука, можливість кредитування банком «Укртелекому» обговорювалася під час його липневої зустрічі в Лондоні з президентом ЄБРР Жаном Лем’єром.
Олег Борисович відзначив, що колись «Укртелеком» одержував кредити під державні гарантії, проте цього разу компанія повинна буде самостійно забезпечити заставу зі своїх активів або прибутків.
За словами О.Шевчука, можливий і інший варіант одержання кредиту — під заставу 3—5% акцій «Укртелекому». Відмічаючи, що даний варіант «потребує внесення значних змін у чинне законодавство, зокрема в чотири закони», він, водночас, висловив переконання, що така форма найцікавіша для «Укртелекому». Можлива також і «компіляція цих двох форм».
Що ж стосується ЄБРР, то він готовий розглядати будь-яку пропозицію України.
Як свого часу вже повідомляло «ДТ», проект передприватизаційного фінансування Євробанком ВАТ «Укртелеком» активно обговорювався більше року — аж до кінця 2000-го. Передбачалося, що $57 млн. кредиту надійдуть безпосередньо до держбюджету України, $93 млн. — «Укртелекому». Як очікувалося, кредит буде надано на сім років під 12—16% річних.
Статутний фонд ВАТ «Укртелеком» становить 4,68 млрд. грн. Обсяг наданих послуг у першому півріччі 2001 року — 1,6 млрд. грн. (300 млн. дол.), що більш ніж на 32% перевищує показник минулого року. Приріст тарифних доходів за зазначений період склав 385 млн. грн. Намітилася тенденція розширення сфери нових послуг, прибутки від яких зросли з 2 млн. грн. торік до 7 млн. — у поточному. Проте рівень розвитку таких послуг ще недостатній (менше 2% від загальних доходів).
За рахунок коштів ЄБРР «Укртелеком» планував побудувати міжнародну волоконно-оптичну лінію зв’язку Вінниця—Одеса (ВОЛЗ «Дністер) і Львів—Ужгород (ВОЛЗ «Карпати»), а також розширити цифрову телефонну мережу в Харкові, Донецьку, Маріуполі, Запоріжжі, Ялті, Феодосії та Євпаторії. Частину коштів передбачалося також використовувати для впровадження послуг автоматизованої системи фінансового документообігу, Інтернет, ISDN, послуги інтелектуальних систем, Frame Relay.
Парламент України 2000 року ухвалив закон про особливості приватизації «Укртелекому». Відповідно до нього обов’язковою умовою приватизації компанії є закріплення в держвласності пакета акцій у розмірі 50%+1 акція. Передбачено конкурсний продаж промисловому інвестору не менше 25% акцій «Укртелекому» винятково за кошти. Як очікується, інвестор придбає близько 37% акцій ВАТ, тоді як майже 13% акцій одержать за пільговою передплатою робітники підприємства.
Держкомзв’язок розробив програму розвитку мережі Інтернет
Програма розвитку мережі Інтернет в Україні вже пройшла міжвідомчі читання і протягом місяця буде подана в уряд. Про це повідомив агентству «Інтерфакс-Україна» голова Держкомзв’язку та інформатизації України Олег Шевчук.
Ще низку законопроектів планується винести на широке обговорення, зокрема закони про електронний товарообіг, про цифровий підпис, про захист персональних даних. «Проекти всіх ключових законів ми плануємо у вересні винести на розгляд Верховної Ради», — сказав пан Шевчук.
Рік тому Президент України Леонід Кучма доручив Кабінету міністрів розробити проект державної програми розвитку мережі Інтернет в Україні для включення її в якості складової до Національної програми інформатизації. Зокрема, було доручено забезпечити створення правових, організаційних, технічних й інших умов для здійснення підприємницької діяльності з використанням мережі Інтернет; до кінця 2000-го забезпечити оприлюднення інформації про діяльність органів державної влади і завершити створення веб-сторінок центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також провідних наукових і навчальних закладів в Інтернеті.
У числі доручень уряду — і створення національного реєстру українських інформаційних ресурсів, підключених до мережі Інтернет.
Зона росте і розширюється. Доменна
У даний момент в українській зоні Інтернету (домен .ua) зареєстровано близько 76 тис. доменів. За словами адміністратора доменних зон com.ua і kiev.ua Світлани Ткаченко, найкрупнішими доменними зонами є зони com.ua (17,1 тис. доменів третього рівня) і kiev.ua (16,7 тис.).
Усього в доменній зоні .ua існує 51 підзона, у тому числі п’ять — загального користування (com.ua, net.ua) і 46 — регіональних. Значними регіональними доменними зонами є dnepropetrovsk.ua (dp.ua), у якій зареєстровано 9,5 тис. доменів, donetsk.ua (3,1 тис.), kharkov.ua (2,5 тис.), dn.ua (1,9 тис.), crimea.ua (1,7 тис.), sumy.ua (1,3 тис.), lviv.ua (1,1 тис.) і odessa.ua (1 тис.). У інших доменних зонах зареєстровано менше тисячі доменів у кожній.
За інформацією С.Ткаченко, із зареєстрованих 76 тис. доменів делегованих доменних імен у зоні «.ua» зараз близько 37 тис. Втім, реально використовуються (тобто, мають унікальні Інтернет-сайти) менше половини з них. Неформально український сегмент Мережі почав розвиватися з кінця 1990 року, а офіційно домен .ua зареєстровано у грудні 1992-го.
Зараз вирішується проблема створення реєстратора доменних імен зони .ua. За словами голови Держкомітету зв’язку та інформатизації України Олега Шевчука, уряд найближчим часом визначить, хто буде представляти інтереси держави при створенні такого реєстратора. На думку Держкомзв’язку, «роль держави повинна бути дуже ліберальною, виходячи з тих існуючих напрацювань і розуміння, що сформувалося в більшості учасників ринку. Уряд не повинен нав’язувати, кому яку частку мати». Раніше інтереси держави в створенні Інтернет-реєстратора представляв департамент спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації Служби безпеки України.
В даний час бажання стати засновниками реєстратора висловили також Інтернет-асоціація України, Асоціація учасників ринку Інтернет України й Українська асоціація операторів зв’язку «Телас».
Наприкінці червня до Кабміну поступила пропозиція визначити державний орган, який уповноважений стати співзасновником спеціалізованого підприємства-реєстратора доменних імен. Проте виникли розбіжності щодо державної частки у створюваному реєстраторі. Так, відповідний департамент СБУ вважає, що за державою має залишитися контрольний пакет акцій. Тим часом раніше ІнАУ і департамент спеціальних телекомунікаційних систем підписали меморандум про те, що держава в особі департаменту отримає блокуючий пакет (25%+1) акцій.
За даними Держкомітету зв’язку та інформатизації, в Україні працюють 260 Інтернет-провайдерів, а послугами Інтернету користується близько 700—750 тис. чоловік.
«Укрпошта»: зв’язок буде й електронним
Українське держпідприємство поштового зв’язку «Укрпошта» запровадило в експлуатацію корпоративну комунікаційну мережу з метою підвищення ефективності управління на підприємстві і розширення номенклатури послуг.
Нова мережа дозволить збільшити надання таких послуг, як електронні перекази, електронна пошта і надання доступу до Інтернету безпосередньо в поштових відділеннях. У перспективі — такі послуги, як передоплата через Інтернет, електронна торгівля і деякі інші.
Корпоративна мережа «Укрпошти» об’єднує дирекції, що знаходяться у всіх обласних центрах України. Підключення районних відділень відбувається через комутовані телефонні канали. У даний момент у семи дирекціях «Укрпошти» діють пункти колективного доступу до мережі Інтернет (так звані «Інтернет-кафе»).
А з ліцензіями почекаємо...
Як повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна», Держкомітет зв’язку та інформатизації України не планує видавати нові ліцензії на міжнародний зв’язок до врегулювання правової бази. Як заявив його голова Олег Шевчук, нині проти видачі нових ліцензій до прийняття закону про телекомунікації висловлюються більшість учасників засідань «Телеком-клуба» і «круглих столів», на засіданнях яких періодично обговорюється питання про збільшення числа операторів міжнародного зв’язку. Пан Шевчук вважає, що якщо активізувати «цей процес тепер, до визначення правил гри на ринку, виникне величезна кількість конфліктів. Коли буде сформульовано правила гри, цей процес можна буде продовжити».
В даний час ліцензії на надання послуг міжнародного телефонного зв’язку мають дев’ять компаній. Ще шість — «Оптима», «УМЗ», «УкрСат», «Фарлеп», «Велтон Телеком» і Українська енергетична компанія — подали заявки на їхнє одержання.
Вартість ліцензії на міжнародний зв’язок становить 8,9 млн. грн.
В Україні основну частину ринку міжнародного телефонного зв’язку контролюють «Укртелеком» і «Утел».
«Алло!» у Дніпропетровську
Спільна українсько-американська компанія Golden Telecom почала надавати послуги міжнародної IP-телефонії (послуга «Алло!») у Дніпропетровську. Компанія надаватиме ці послуги за двома напрямами — за передоплаченими картками «Алло!» для приватних осіб і за контрактом для корпоративних клієнтів. Корпоративні клієнти зможуть укласти контракт на надання послуги «Алло!» у компанії «Інтертел Україна».
Послуги «Алло!» Golden Telecom почав надавати з початку грудня минулого року в Києві, а з лютого нинішнього року — в Одесі.
З червня Golden Telecom також надає в Одесі та Дніпропетровську послуги фіксованої телефонії й Інтернет.