Під прикриттям гасел про боротьбу з курінням ревні наповнювачі держбюджету і «грантоїди» взялися за методичне знищення галузі.
Ось уже близько року в парламент нескінченним потоком пливуть одноманітні законопроекти. Їх автори, попри все, наполягають на черговому — як правило, значному й негайному — збільшенні акцизів на тютюнові вироби. І, незалежно від того, прийнято їхній законопроект чи відхилено, вони тут-таки нав’язливо ініціюють наступний. Однак так не може тривати нескінченно. Усьому є своя межа. Розігріті громадськими організаціями, які «добросовісно» відробляють закордонні ґранти, народні депутати, схоже, втратили відчуття реальності. Хоча їм годилося б нарешті підвести голову й роззирнутися, аби зрозуміти, що ж реально відбувається й до чого насправді призведе ця дивна боротьба з галуззю, яка сьогодні забезпечує своїми податками близько 3% доходів державного бюджету. А що як ці гроші не надійдуть внаслідок таких популістських дій. Сумніваєтеся? Забули казку про рибалку та рибку? І стару біля розбитих ночов теж забули? Тоді згадайте хоча б, як років десять тому такі самі розумники хотіли одним махом відхреститися від наслідків кризи 1998 року за рахунок різкого підвищення ставок акцизів. Усього через кілька місяців ставки довелося терміново знижувати до рівня, нижчого від того, який був до підвищення. І навіть після цього знадобилося кілька років для відновлення обсягів виробництва. Якби тоді за експеримент хтось відповів, може, тепер іншим не кортіло б. У кожному разі, факти й цифри — штука вперта…
Ломовий кінь
Здавалося б, скільки можна? Ви тільки вдумайтеся, панове: на сьогодні сума зібраного акцизного податку від виробництва в країні тютюнових виробів майже втричі перевищує суму акцизу від виробництва вітчизняного спирту, вина та пива, разом узятих. Це, між іншим, офіційна статистика ДПАУ за 2008 рік. А за цим стоїть кругленька цифра. З урахуванням акцизу на імпорт, вона становить 3,58 млрд. грн. Причому цифра ця не стоїть на місці. Порівняно з 2007 роком, вона виросла в 1,5 разу, а в 2009 році очікується ще дворазовий приріст — до 7,3 млрд. Але вам хочеться більше — для початку 11 млрд. грн. Невже якісь 3—4 млрд. роблять погоду для людей, яких так занесло, що вони всього рік тому всерйоз обіцяли розплатитися — і навіть почали це робити — з боргами колись могутнього СРСР. Що з цього вийшло — відомо. Але що ж буде з галуззю, якщо віддати її на заклання популістам-економістам і псевдоборцям із тютюном? Повірте, спрогнозувати це нескладно, адже все це ми вже проходили.
Униз на санчатах
Реалії такі, що галузь уже пожинає перші плоди акцизної кампанії другої половини 2008 року. У січні—лютому Держкомстат зафіксував 8% спаду виробництва, порівняно з минулим роком. Залишків на складах нереалізованих тютюнових виробів побільшало втричі.
Додайте сюди ще наміри авторів проштовхнути через парламент черговий радикальний законопроект № 4202 від 16 березня 2009 року, з допомогою якого вони планують уже з 1 травня збільшити акцизний збір відразу в 2,5 разу. Додумалися до того, що тепер їм подай акцизний податок не тільки з готових тютюнових виробів, а й із сировини, тобто з самого тютюну. Якийсь акциз у квадраті виходить. Що тут заперечиш людям, котрі забули, що акциз — це податок, спрямований на кінцевого споживача. Як їм довести, що їхня пропозиція така ж абсурдна, як і намір стягувати акциз не тільки з автомобіля, а й з кожної його складової частини. Хоча ідея сама по собі могла б зацікавити тих, хто пропонував отримувати додатковий дохід — цього разу в столичну скарбницю — за рахунок стягування плати за встановлені кондиціонери й тарілки супутникового телебачення, засклені балкони...
Документ № 4202 уже зареєстрований і взятий за основу. Після чого тут-таки був прийнятий у першому читанні законопроект № 2110, який фактично забороняє випуск сигарет без фільтра і сигарет у м’якій пачці. Його вимога — забезпечити вкладки в кожну сигаретну пачку — жодним чином не узгоджується не тільки зі світовою практикою, а й з теорією. Але, що значно гірше, вона аж ніяк не узгоджується з технічними можливостями виробників. У жодного «небожителя», який голосує «за», не ворухнулася звивина у бік надання виробникам хоча б якогось перехідного періоду для практичного впровадження космічних ідей у реальне виробництво. Справді, навіщо? Адже це чужі проблеми. А справа депутатів — приймати закони.
Загалом, нічого надзвичайного, що аналітики тепер прогнозують зменшення виробництва сигарет як мінімум на третину. Песимісти наполягають на більш ніж дворазовому зменшенні. І тоді від легально вироблених 130 млрд.
шт. сигарет залишиться 60 млрд.
Відчуйте різницю
Найбільш прикро, що горезвісні законопроекти ллють воду на млин сусідніх держав, які сплять і бачать 90-ті роки минулого століття, коли мало не кожна третя сигарета в Україні була завезена з їхньої території. Причина банальна — значна різниця у ставках акцизного оподаткування. До речі, одним із основних аргументів ініціаторів нинішньої акцизної кампанії в Україні було твердження про нижчі, ніж у сусідів, ставки акцизного податку. Якщо й тоді можна було успішно з ними посперечатися з цього питання, то сьогодні їхня карта бита: між ставками акцизу в Україні та Молдові чи Росії — безодня (див. табл.). Проте ініціативи антитютюнників стали навіть більш безкомпромісними. Схоже, їх не цікавить доля галузі, їх навіть не цікавлять держбюджет і здоров’я нації. На кону — суто особисті інтереси, які реалізовуються комсомольськими методами. Головне — вибрати потрібне гасло, а всі, хто його не підтримує, — вороги народу та прогресу.
Хоч би як заперечували це автори законопроекту та їхні союзники, але у разі ухвалення документа № 4202 різниця між акцизними ставками в Україні і Росії з Молдовою стане критичною (див. табл.). Якщо нині специфічна (береться у твердих сумах з одиниці реалізованого товару) складова акцизного податку в Україні для сигарет із фільтром становить 37,5 грн. за 1000 шт. (у РФ — 33,2 грн., у Молдові — 6,6 грн.), то з прийняттям чергових змін вона підскочить до 60 грн. Але це ще не все, тому що ефективна адвалорна складова акцизу (у відсотках від максимальної роздрібної ціни) збільшиться з 16 до 35%. Мінімальне акцизне навантаження сягне 100 грн. за 1000 шт. (у РФ — 39 грн.).
Ще гірші справи в сегменті сигарет без фільтра. Нововведення збільшать специфічну ставку до 35 грн., що в 2,2 разу більше, ніж у РФ, і в 10 разів більше, ніж у Молдові.
Тепер про конкретні ціни. Вже тепер у ціні найдешевших вітчизняних сигарет по 1,60 грн. за пачку закладено 50 коп. акцизного збору, і акцизне навантаження перевищує 31% від максимальної роздрібної ціни (МРЦ). Якщо ж депутати підтримають законопроект № 4202 (проігнорувавши ними ж прийняті Бюджетний кодекс, Закони «Про систему оподаткування», «Про акцизний збір на алкогольні напої й тютюнові вироби»), акцизний збір із такої самої пачки сигарет перевищить 1 грн., а акцизне навантаження впритул наблизиться до 64% від МРЦ.
Подумати тільки: для пачки, яка зараз коштує 3 грн., акциз зросте з 1 грн. до 2 грн.? Ось такі апетити в борців за швидке вирішення бюджетних проблем. А починали ж із копієчок. Мовляв, копійка-друга нічого не вирішують для споживача, а держбюджету — підмога.
Жадібність призводить до бідності
Здається, що пропозиції викачування грошей із галузі перейшли межу припустимого. За цією межею аналітики бачать не тільки скорочення обсягів легального виробництва, а й зростання собівартості продукції. Останнє викличе втрату конкурентоспроможності сигарет вітчизняного виробництва на зовнішньому ринку, втрату експортних контрактів і валютних надходжень від них. Певна річ, не обійдеться без скорочення робочих місць у галузі та в її суміжників, де сьогодні працюють близько чверті мільйона чоловік. Природним видається у зв’язку з цим зменшення податкових надходжень у державний бюджет. Коло замкнулося.
Може, хоча б здоров’я нації буде у виграші? Ціна — ефективний метод впливу на споживача, але поганий стимул для курця кинути курити. Не секрет, що так просто пристрасті до куріння не позбудешся. Зате різке подорожчання примусить багатьох курців переорієнтуватися на нелегальні сигарети, а це навряд чи додасть населенню здоров’я. Тепер уже сумнівів немає — низьку ціну їм забезпечить та ж таки різниця в рівнях оподаткування в нас і в суміжних країнах. А ще — місцеві умільці. (Про це читайте також у сусідньому матеріалі тематичної добірки.) До речі, дуже прибуткова контрабандна й контрафактна діяльність почала розгортатися, не чекаючи чергового рішення Ради...
Коментар
Валентина Хоменко, генеральний директор Асоціації «Укртютюн»:
— Про стабільність і прогнозованість українського законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів, оператори ринку вже давно не мріють, але останнім часом політика щодо оподаткування тютюнових виробів акцизним збором уже навіть не дивує, а шокує інвесторів.
Так, минулого року — з порушенням вимог Закону «Про систему оподаткування» та Бюджетного кодексу щодо термінів запровадження податків — ставки акцизного збору на тютюнові вироби підвищувалися двічі — з 1 січня та 1 вересня 2008 року, а в поточному році їх змінено з 1 лютого. Крім того, цього року передбачено ще одне підвищення — з 1 липня. Незважаючи на це, проектом закону «Про внесення змін до Закону України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» №4202 пропонується знову їх збільшити — з 1 травня 2009 року.
Реалізація зазначеного законопроекту в умовах кризових явищ в економіці України, падіння купівельної спроможності населення зруйнує тютюновий ринок України, але аж ніяк не скоротить споживання тютюнових виробів.
Розрахунки ж авторів законопроекту щодо надходжень до Державного бюджету України від акцизного збору є доволі спрощеними. До того ж істотне скорочення обсягів виробництва тютюнових виробів матиме наслідком зменшення надходжень до бюджету від податку на додану вартість, податку на прибуток та інших податків.
Положення законопроекту спрямовані скоріше на підтримку економічних інтересів Російської Федерації та Молдови і до того ж створюють підстави для нелегального виробництва тютюнових виробів в Україні, що призведе до криміналізації вітчизняного ринку тютюнових виробів.