Головне питання трьох зареєстрованих у ВР законопроектів, що регулюють електронний бізнес – захист прав споживача товарів і послуг електронної комерції, розповіли в коментарі для «ДТ» співавтори цих законопроектів Андрій Бірюков, Юрій Гончарук і Сергій Колобов.
«Якщо не торкатися підгрунтя появи кількох законопроектів, то скажу, що ми справді часто-густо стикаємося з недобросовісною, — говорить співавтор законопроекту Юрія Полунєєва Андрій Бірюков. — Лазівок для нечесних комерсантів у цьому виді бізнесу значно більше, ніж при торгівлі у звичайних магазинах»
На думку експертів, контроль за електронною комерцією набагато менш продуманий, ніж у випадку з традиційними магазинами.
«Щоб продавати товар в електронному вигляді, досить зареєструвати сайт і викласти на ньому інформацію про якісь товари. Нерідко це товари невідомого походження, невідомої якості, а самі інтернет-магазини виявляються «одноденками», які навіть не відкривають рахунку в банку», - розповів експерт.
Про захист прав споживачів йде мова і в законопроекті депутатів Віталія Коржа і Юрія Мороко.
«Законопроекти передбачають регулювання не тільки безпосередньо комерції — вони регулюють відносини, які виникають з допомогою електронних засобів зв’язку, — розповів співавтор даного законопроекту Юрій Гончарук. - Законопроектом встановлюється, як має відбуватися електронний обмін, що можна вважати засобом або прийомом акцептування (згоди покупця придбати товар) і що після укладення договору вже не можуть бути змінені ціни або умови без згоди обох сторін».
«Ми також говоримо про те, яким чином мають здійснюватися розрахунки, що вважати місцем операції (місце розташування сервера чи юридична адреса суб’єкта підприємницької діяльності, який запропонував товар на сайті, чи фактичне місце діяльності підприємця) і часом операції. У законопроекті закладено достатньо ознак, за якими можна визначити, що угода потрапляє під юрисдикцію України: це або покупець в Україні, або ідентифікатори українські, або продавець в Україні», - додав Гончарук.
На думку члена НКРЗ Сергія Колобова (представники Нацкомісії беруть участь в підготовці зкаонопроектов) необхідно створити довірчі відносини між суб'єктами ринку — тими, хто продає товари і послуги, і хто їх купує.
«Ці довірчі стосунки створюються технічними засобами або з допомогою інформаційно-технічних комплексів, використовується електронний цифровий підпис.Такі механізми існують у всьому світі. Паралельно існує й система акредитованих і неакредитованих центрів сертифікації ключів і система довірчих центрів. Ці центри слугують лише одній меті: допомогти двом сторонам встановити довірчі стосунки», - розповів Колобов.
«Я повинен мати можливість розраховуватися з допомогою певних засобів, щоб ці засоби сприймав мій партнер, щоб вони однозначно ідентифікувалися моїми, а не іншої людини, і при цьому всі мої платіжні реквізити зберігалися в конфіденційному стані, щоб шахраї їх не могли перехопити, вкрасти, і я не зазнав від цього збитків», - додав експерт.
На думку голови Української асоціації учасників електронного бізнесу Павла Сидельова, підготовлені документи багато в чому схожі і навіть частково копіюють один одного, проте потребують серйозного доопрацювання, починаючи з вироблення єдиної термінології і закінчуючи проблемою електронного підпису.
Докладніше про це читайте в статті Тетяни Галковськой «Всі пішли в онлайн! «Дикий» ринок електронної комерції планують поставити в чіткі законодавчі рамки» в свіжому номері «ДТ»