Канули в Лету часи, коли споживачу по суті не було з чого вибирати, оскільки асортимент харчових продуктів обмежувався однією або кількома торговими марками. Нині торговельна мережа пропонує широке розмаїття продуктів харчування. Від зростаючої кількості виробників, кожен з яких пропонує свої рецепти й особливості виготовлення того самого продукту, очі розбігаються. Такій великій можливості вибору можна було б радіти. Коли б не недоліки процесу, який відбувається. Біда в тому, що розмаїття асортименту не завжди супроводжується підвищенням якості товару, а межі визначення якості звичних продуктів розмиваються настільки, що найчастіше покупець отримує зовсім не те, чого йому хотілося.
Перевірка, проведена Науково-дослідним центром незалежних споживчих експертиз «Тест», зокрема показала, що під єдиною назвою «томатна паста» покупцям пропонуються різні продукти, вагома частина яких не відповідає встановленим нормативам. (Про це журналістам розповіли на прес-конференції в агентстві «Укрінформ».) Насамперед — за рівнем концентрації корисних речовин. Вимоги ГОСТ3343-89 цілком конкретні. Якщо продукт із томатів містить від 25 до 40% сухих речовин, то це томатна паста, якщо 12 —20% — пюре, 4,5% — томатний сік. Проте тестування виявило: лише в томатних пастах «Чумак» і «Дари ланів» наявність сухих речовин (27,1 і 24,6%) відповідає стандарту. А в пастах українських виробників «Руна», «Помідора», «Синьйор помідор», російського — «Помидор Помидорыч» корисного вмісту виявилося на 3—4% менше, ніж потрібно. Особливо «відзначилася» марка «Рідний край», де сухих речовин у пасті виявилося усього 14,4%, тобто майже вдвічі менше, ніж треба.
Що означає такий розкид показників для споживача, розглянемо на такому прикладі. Для приготування літра томатного соку в нормативній концентрації вистачить 166 грамів томатної пасти «Чумак», а продукту з маркою «Рідний край» на те саме знадобиться 312,5 грама, тобто майже вдвічі більше. Приготування борщу з якого продукту виявиться дешевшим? Запитання риторичне. Несумлінність виробників, котрі будь-що намагаються знизити витрати, обертається обманом, матеріальними втратами споживачів. І така практика стає масовим явищем. Адже лише у двох з восьми перевірених зразків за рівнем концентрації вміст відповідав поняттю «томатна паста».
На цьому маніпуляції зі споживчими властивостями продукту, без якого борщ не приготуєш, не закінчуються. Держстандарт не тільки регламентує наявність певної кількості сухої речовини, а й вимагає, щоб вони обов’язково були помідорного походження. Проте тестування показало: в чотирьох зразках із восьми перевірених для надання більшої густоти застосовується крохмаль, що ще більше віддаляє реалізовуваний продукт від його назви. З урахуванням усіх даних тестування, зокрема органолептичних показників, тільки одна паста визнана відмінною. Загальна оцінка чотирьох інших зразків — «погано», а три взагалі не відповідають поняттю «томатна паста».
Президент центру «Тест» Валентин Безрукий, котрий провів прес-конференцію в «Укрінформі», робить висновок, що проблем на ринку помідорної продукції чимало. Здебільшого вони викликані егоїзмом виробників, які прагнуть одержати додатковий прибуток, зекономивши кошти на сировині і надавши невірогідну інформацію споживачеві.
Не кращі справи й на ринку ковбас. Фахівці «Тест» вирішили перевірити якість варених ковбас, що їх ідентифікують як «Лікарська». Виявилося, популярність цього найменування, відомого ще з 1936 року, використовують чимало виробників. При цьому багато хто забуває, що «лікувальна» назва цього виду ковбас потребує високого рівня якості. Та ба. Тестування показало, що за пишними доповненнями до і так високого звання «Лікарська» — «Супер», «Класика», «Нова», «Преміум» — ховається звичайна халтура. У ковбаси виробника «Ідекс» заявлена жирність у 42,2% виявилася майже втричі нижчою. А в зразку «Поліса» під час біологічної перевірки виявлено... кишкову паличку. Головний недолік, характерний для більшості варених ковбас, — наявність інгредієнтів, яких у їхньому складі взагалі бути не повинно. Відповідно до ГОСТ26670-79, «Лікарська» повинна містити 70% свинини жилованої (тобто очищеної від хрящів, кровоносних судин і дрібних кісток) і 25% яловичини вищого сорту, і ще яйця курячі або меланж, сухе молоко, сіль. Проте в низці зразків замість високоякісної свіжої свинини й яловичини була виявлена дешевша курятина, використовувалося також заморожене м’ясо невідомого походження, що теж неприпустимо. У ковбасах від «Ювілейна» і «Колоса» курятина взагалі не повинна бути, але виявлено її чимало. А ще фальсифікатори використовують крохмаль. У ковбасі виробника «Фомич» його виявилося 6%, у «Русанко» — 5, у «Європродукті» — 3,9%. І це при тому, що його в складі «Лікарської» узагалі не повинно бути.
За словами керівника науково-дослідного центру «Тест» Валентина Безрукого, така підміна понять, коли томатне пюре видається за томатну пасту, а суміш свинини й яловичини з дешевшою курятиною і крохмалем — за «Лікарську» ковбасу, стає можливою через недостатній контроль за якістю продуктів, що потрапляють на ринок. Вони мають бути не тільки безпечними для життя і здоров’я, а й цілком відповідати своїй назві і призначенню. А для цього як мінімум потрібна докладна інформація — якої якості продукцію виробляє той чи інший виробник, чи відповідає вона стандартам. Потрібні також заходи для підвищення відповідальності виробників. Це важливо, оскільки законодавство в цьому плані досить ліберальне. Скажімо, підприємства на власний розсуд можуть керуватися Держстандартом або технічними умовами власної розробки. Таке послаблення зроблене, здавалося б, з добрих намірів — щоб не сковувати ініціативу товаровиробників, дати їм можливість діяти не за шаблоном, створювати більш якісні, оригінальні продукти. При цьому для попередження зловживань впроваджене правило, відповідно до якого якість продуктів, виготовлених за власними технічними умовами, повинна бути не нижче якості, передбаченої Держстандартом. От тільки державний контроль за виконанням поставленої умови, не налагоджений. А «самодіяльність», спрямована на заощадження коштів за чужий рахунок, не припиняється. Як показали дослідження «Тест», зловживання довірою набуло масового масштабу. Тільки три з восьми перевірених зразків томатної пасти і один із десяти «Лікарської» ковбаси виготовлені за Держстандартом, решта — за власними технічними умовами. Проте, як бачимо, переважна більшість останніх не лише не перевершують якісні показники Держстандарту, а й виявилися помітно нижчими від них.
Невтішні результати тестування передані в Держстандарт України. Та великих надій на те, що до бракоробів і халтурників вживатимуться жорсткі заходи, аж до припинення виробництва недоброякісної продукції, у фахівців «Тесту» немає. Тому й зосереджують увагу на тому, щоб озброїти споживачів потрібними знаннями і даними, завдяки яким вони могли б робити усвідомлений вибір — купувати запропоноване чи відмовлятися від нього.