Тижневик «Дзеркало тижня» 13.11.2010 року опублікував статтю Артема Святненка «Ведмежа послуга. Законодавці захищають банки від міжнародних платіжних систем і створюють вітчизняного монополіста-посередника. Банкіри проти», в якій аналізується законопроект №6465 та робляться деякі висновки.
Чому законопроект, розроблений автором цих рядків, викликав такий шалений інтерес і став причиною потужної і вельми брудної лобістської боротьби?
Протягом останнього року комітет ВР з питань фінансів та банківської діяльності спільно з НБУ і міжбанківськими асоціаціями проводив аналіз впливу на фінансову стабільність країни ситуації, що склалася в результаті домінування міжнародних платіжних систем (МПС) на українському ринку платіжних послуг.
Серед виявлених проблем найбільш критичними є:
1. Розбіжності між комерційними інтересами ПС і стратегічними державними інтересами у сфері розвитку безготівкових розрахунків.
2. Неможливість державного регулювання діяльності МПС за відсутності в Україні юридичних осіб, котрі представляють ПС.
3. Повна залежність внутрішнього платіжного ринку від каналів комунікацій та систем обробки розрахункових операцій, які перебувають поза межами України, повний контроль із боку ПС над трафіком операцій із платіжними картками, емітованими українськими банками.
Відтак, НБУ не має дійового механізму для забезпечення безперервного, надійного й ефективного функціонування платіжних систем на території України і тому не повною мірою виконує свої функції із забезпечення стабільності та надійності внутрішніх розрахунків.
Результатом багатомісячної роботи колективу українських та міжнародних експертів стали розробка і реєстрація 2.06.2010 р. законопроекту №6465.
Одним із популярних звинувачень лобістів є те, що автор нібито не врахував пропозицій самих ПС та учасників цього ринку, а розробив законопроект, виходячи з власних фантазій.
У процесі роботи над законопроектом...
Вересень—грудень 2009 р.: дві наради відбулися в Державному експортно-імпортному банку під головуванням НБУ та за участі ПС. У нарадах взяли участь понад 50 банків. Представники банків із першої двадцятки були присутні й висловили підтримку цій ініціативі.
Січень—липень 2010 р.: п’ять разів ПС та всі банки-члени платіжних систем отримують від автора текст законопроекту для обговорення і надання пропозицій. 2.03.2010 р. проведено відкриті слухання у парламентському комітеті, а 26.05.2010 р. — засідання робочої групи комітету, на якому проекти були підтримані більшістю присутніх.
«Останній» бій перед виходом законопроекту до залу відбувся 3.11.2010 р. на засіданні профільного комітету ВР. Попри ненормативну лексику та емоційні аргументи деяких диспутантів, обговорення по суті не відбулося («это нам не надо, потому что не надо»), а наведених автором фактів підтримки цього законопроекту керівництвом НБУ, АП, КМУ ніхто до уваги не взяв. Домовилися відкласти розгляд та продовжити «консультації».
На цьому тлі досі триває масштабна кампанія тиску на законодавця, суть якої полягає приблизно ось у чому: «Теперішня система — добра, бо нам у ній комфортно. Цей законопроект сирий і лобістський, він запроваджує експропріацію активів МПС в Україні. Якщо він стане законом, на ринок чекає повний колапс».
У цьому контексті, Visa та MasterCard масово апелюють до уряду й президента з вимогами не розглядати законопроекти і зняти це питання з порядку денного.
Набагато обережніше висловлювалися офіційні представники уряду США, які казали: «Ми не проти законопроекту. У нас самих є питання до шановних платіжних систем. Нас лише цікавить, щоб не було їх дискримінації в Україні та монополізму (!)».
Що ж таки наімпровізував у цьому бідолашному законопроекті законодавець? Чи справді пішов він проти світової практики та трендів?
…і по його суті
1. У законопроекті визначено основні засади здійснення Нацбанком оверсайту (нагляду) платіжних систем та основні права НБУ під час його здійснення в Україні. Передбачається ведення НБУ реєстру платіжних систем.
2. Для ведення бізнесу платіжні системи мають зареєструвати в Україні відповідні юридичні особи — клірингові установи — та сплачувати податки у встановленому законодавством порядку.
3. Пропонується зобов’язати Нацбанк проводити розрахунки за операціями, які здійснені в межах України на підставі інформації клірингових установ-резидентів, тобто установ, розміщених в Україні.
4. Запропоновано створити громадський орган — Платіжну раду — для розробки правил і стандартів діяльності платіжних систем, а також моніторингу за дотриманням вимог зазначених правил і стандартів.
Світова практика
Відбувається уточнення основних функцій ЦБ більшості країн світу у сфері функціонування платіжних систем.
В ЄС у лютому 2009 р. затверджено Основи політики оверсайту Євросистеми, які передбачають, що карткові платіжні системи повинні: базуватися на належній правовій основі; забезпечити адекватний ступінь операційної надійності та безперервного функціонування і локалізувати ризики, що стосуються процесів клірингу та розрахунків.
Положення російського законопроекту, схваленого президією уряду 11 листопада 2010 р., написані у відповідності до законодавства ЄС, включно з наявністю у платіжних систем клірингових центрів, заснованих на території РФ.
У США законом про реформу фінансового регулювання (від 21.07.2010 р.) передбачено: 1) надання Раді з нагляду за фінансовою стабільністю права визначення системно-значущих клірингових, платіжних і розрахункових систем для більш жорсткого регулювання Федеральною резервною системою; 2) надання ФРС повноважень із регулювання комісій платіжних систем.
Таким чином, основна тенденція з державного регулювання платіжних систем передбачає, як мінімум:
— реєстрацію та оверсайт системно важливих платіжних систем, їх правил відповідно до вимог національного законодавства;
— здійснення клірингу через власну інфраструктуру платіжної системи у країні надання послуг та під регуляторним контролем центрального банку.
Про міфи
Стверджується, що законопроект встановлює державну монополію на клірингову послугу для банків та платіжних систем. Насправді — передбачено, щоб кожна ПС використовувала власний кліринговий центр безпосередньо в Україні. Це дозволить НБУ, не втручаючись у бізнес-діяльність ПС, забезпечувати управління та локалізувати фінансові ризики, що стосуються процесів клірингу і розрахунків.
Звучить теза про те, що створення «клірингового монополіста» потребує багатомільярдних інвестицій. Тим часом законопроект не передбачає будь-якого фінансування з держбюджету або за рахунок українських банків чи споживачів фінансових послуг — бо воно не потрібне.
Стверджується, що законопроект призведе до істотного обмеження конкуренції на ринку і не відповідає зобов’язанням України перед СОТ. Це абсолютний міф, тому що законопроект передбачає рівні умови ведення бізнесу для іноземних та українських компаній і такий самий рівний принцип нагляду та регулювання з боку НБУ.
Стверджується, що законопроектом передбачено передачу регуляторних повноважень щодо «правил гри» у картковому бізнесі від НБУ до Платіжної ради, де інтереси всіх не буде враховано. Проектом передбачено, що НБУ має визначати обсяги делегування своїх повноважень, а ПС замовчують інформацію про свою активну участь в аналогічних платіжних радах у Європі.
Що законодавець має проти МПС?..
Полунєєв — нічого особистого. Але світовий тренд сьогодні — не тільки у запровадженні багатьма країнами державного регулювання діяльності платіжних систем, а й в активній діяльності антимонопольних та судових органів щодо припинення антиконкурентної практики у діяльності МПС. Ці питання розслідуються регуляторами у понад 30 країнах, включно з ЄС та США.
Довідка
Антимонопольний комітет України 16.11.2010 р. офіційно рекомендував компанії VISA привести вартість послуг для українських банків до економічно обґрунтованого рівня.
У сухому залишку...
Міжнародні платіжні системи, які в інших країнах співпрацюють із регуляторами з питань оверсайту, протягом останніх 15 місяців намагаються активно протидіяти впровадженню в Україні регуляторного середовища, яке відповідає світовим стандартам.
Адміністрація президента, уряд, АМКУ та НБУ надали підтримку основним положенням законопроекту. Незважаючи на це, ПС не припиняють деструктивного лобізму і навіть заявляють, що в разі його прийняття «підуть з українського ринку».
Тоді як інакше, як не окозамилювання, можна трактувати відповідь автору законопроекту від одного з очільників компанії VISA, David Cox, голови підрозділу з урядових зв’язків VISA Inc.: «Visa вітає: вдосконалення законодавства в напрямі підвищення ролі НБУ, включно з правом НБУ проводити розрахунки за результатами клірингу в гривнях; здійснення регулювання платежів в Україні на підставі найкращої європейської практики; стимулювання розвитку соціальних проектів та захисту прав споживачів фінансових послуг; підтримку в цілому розвитку платіжної індустрії в Україні. Visa візьме активну участь у формулюванні законодавчих положень і надаватиме пропозиції через створену комітетом відповідну робочу групу».
No comment. Оскільки всі дії та заяви місцевих представників цієї компанії були прямо протилежними заяві її керівництва.
Сподіваюся, що найближчим часом Верховна Рада розгляне й ухвалить у першому читанні законопроекти, які регулюють діяльність платіжних систем в Україні. Законопроекти — не ідеальні, проте для вдосконалення є друге читання та відповідні поправки. Самі ці законодавчі ініціативи — вимога часу та світових тенденцій.
Момент істини настав. «Гурток карткових лобістів» має зрозуміти, де межа між цивілізованим законотворчим тиском і «чорним» лобізмом, яку не варто переступати. Оскільки, врешті-решт, навіть козирна карта перестає такою бути...