Одним з визнаних показників цивілізованості держави є високий рейтинг легкості ведення бізнесу - Dоing Business.
І тут з гордістю можна констатувати, що в Dоing Business-2019 Україна піднялася на п'ять позицій і посіла 71-ше місце в списку зі 190 країн. На майбутній рік Кабмін поставив мету підняти країну в рейтингу щонайменше ще на 10 пунктів. Тож за формальними ознаками з легкістю відкриття й ведення бізнесу в нас усе в порядку. Та тільки закрити бізнес в Україні вдається не так швидко. Напевно, зокрема, й тому, що показника, який характеризує швидкість і легкість закриття бізнесу, в міжнародних рейтингах немає. Хоча важливість цього питання для тих, хто займається реальним бізнесом (а не прилаштувався до державної годівниці) в Україні, доводити немає потреби.
Простий приклад. Здавалося б, що простіше, ніж закрити нескладну бізнес-діяльність фізичної особи-підприємця (ФОП), яка була на спрощеній системі оподаткування. Може, хтось здивується, але на практиці, щоб здійснити цю останню операцію у своїй бізнес-діяльності в державі, яка посідає 71-ше місце в рейтингу легкості ведення бізнесу Dоing Business, ФОПу знадобиться п'ять–сім, а іноді, страшно подумати, й більше років. Ні, річ не в повільності підприємця або складності перевірки. Більше скидається на те, що проводити її ніхто не зацікавлений, а граничних термінів не встановлено.
Адже зазвичай особа, яка вистраждала рішення закрити свою бізнес-діяльність, робить усе дуже швидко - нині відсутність діяльності не звільняє її від необхідності сплачувати податки. Щоб не платити податків з неотриманих доходів, підприємець поспішає: закрити свої рахунки в банку, подати дві заяви до районної податкової адміністрації (першу - про своє рішення закритися, другу - про вихід з єдиного податку). Одночасно вирішує питання з Пенсійним фондом, збирає документи і передає їх державному реєстратору для держреєстрації припинення підприємницької діяльності. Отримує на руки Опис документів, поданих держреєстратору, і чекає виклику та перевірки податкової інспекції… Роками. Вплинути на процес і його тривалість екс-підприємець можливості не має.
Жаданий документ, який свідчить про те, що все гаразд (бізнес закрито), - довідка ДФС про результати документальної позапланової перевірки підприємця стосовно "своєчасності, вірогідності та повноти нарахування і сплати податкових зборів".
Ну, а поки податкової перевірки не проводилося і довідки немає, колишній ФОП - уже не підприємець (адже він не має ні рахунку в банку, ні права, ні можливості вести будь-яку діяльність), але ще й не вільна людина. Приміром, якщо він улаштується на роботу і надумає попросити субсидію, то при формальному підході до своєї роботи в районному управлінні праці та соціального захисту населення йому можуть порахувати в дохід, крім зарплати, ще до трьох "мінімалок" (згідно з Положенням про порядок надання житлових субсидій для ФОП III категорії в дохід зараховуються три мінімальні зарплати). Адже в нього немає документа, що на 100% підтверджує припинення підприємницької діяльності. От і виходить, що людина повинна просити зглянутися на її становище, оскільки податковий інспектор з якоїсь причини роками не може виконати свою роботу. Інакше субсидії не бачити. На довгі роки.
Одного разу спіймавшись на такий гачок, далеко не кожен погодиться знову зайнятися бізнесом, навіть з урахуванням тієї швидкості відкриття своєї справи й легкості ведення бізнесу в Україні, яку йому обіцяє рідна держава й підтверджує рейтинг Dоing Business. Але ж, за класикою, бізнес - це ніша, яку виявляють, освоюють, а після вичерпання її можливостей з неї ідуть, закриваючи справу, щоб шукати нову… Тому легкість ведення бізнесу має передбачати також нескладну й нетривалу процедуру його припинення.