Не секрет, що через заплутаність, недосконалість і туманність перспектив розвитку земельного законодавства зацікавлені особи можуть маніпулювати земельним ресурсом на власний корисливий розсуд, чимдалі збільшуючи свої апетити. Проте держава не надто переймається з цього приводу. Країна як була, так і залишилася неготовою впровадити ринок землі навіть на законодавчому рівні. Рішення про подовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік народні обранці ухвалили за десять днів до святкування Нового року. А про якість змін, унесених цим рішенням до Земельного кодексу й говорити годі. Адже поправки до важливого документа ухвалювали з голосу. Так би мовити, експромтом.
Земельний пай не продається
З огляду на те, що на момент верстки номера Верховна Рада не оприлюднила остаточної версії тексту закону, який було ухвалено 19 грудня, аналізувати зміни до Земельного кодексу доведеться за стенограмою пленарного засідання, текстом законопроекту «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів)», підготовленого до другого повторного читання, та іншою інформацією, розміщеною на сайті ВРУ.
За основу було взято законопроект депутата-соціаліста Василя Цушка. Цей документ під час другого читання презентував парламентарям народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Валерій Бевзенко.
Законопроектом пропонувалося внести зміни до пунктів 14 і 15 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Зокрема до п. 14 пропонувалося додати: «До 1 січня 2008 року забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств», а до п. 15 — низку заборон щодо відчуження та купівлі-продажу сільськогосподарських земель, а саме: «До 1 січня 2008 року не допускається:
а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності;
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб».
Законопроект передбачає дозвіл із 1 січня 2008 року на купівлю-продаж або інший спосіб відчуження зазначених вище земель лише «за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель» і після визначення особливостей «обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва».
Угоди, які є недійсними з моменту їх укладення
Впадає в око ще одна актуальна деталь у цьому законопроекті: у ньому визнається, що «угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження зазначених вище земельних ділянок та земельних часток (паїв), у частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв), ... є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)».
Прикінцеві положення законопроекту зобов’язують Кабінет міністрів у шестимісячний строк подати до Верховної Ради України на розгляд проекти законів про внесення змін до законів України «Про іпотеку» та «Про оренду землі» щодо можливості отримати кредити, у тому числі довгострокові, під заставу майнових прав на земельні ділянки; а також розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо вдосконалення методики оцінки земель товарного сільськогосподарського виробництва.
Це те, що пропонувалося парламенту ухвалити. А що ж було ухвалено?
До закону ввійшли всі пропозиції, озвучені доповідачем Валерієм Бевзенком. Крім того, за інформацією, розміщеною на сайті ВРУ, було враховано таку поправку: «до 1 січня 2008 року не допустити купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміни цільового призначення земельних ділянок, які передано у власність громадянам та юридичним особам для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва».
Не підтримали народні депутати пропозицію БЮТ, висловлену її лідером Юлією Тимошенко, щодо заборони змінювати цільове призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.
Також парламентарі проігнорували вимоги опозиції поширити мораторій на землі резерву та запасу.
Плюси і мінуси
До позитиву можна віднести сам факт подовження мораторію, оскільки за відсутності законодавчої бази, що регулює ринкові відносини у випадках, коли йдеться про сільськогосподарські землі, скасування мораторію призвело б до катастрофічних наслідків. Проте тут криється і мінус — немає жодних гарантій, що за рік ВР спроможеться запустити в дію закон про ринок сільгоспземлі та про земельний кадастр, і що, власне, такий кадастр буде створено. А отже, є небезпека, що тіньова зміна власників землі триватиме ще не один рік.
Ще один позитив полягає в тому, що заборонено купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. А негатив — у тому, що нічого не сказано про інші форми відчуження цієї землі, хоча стосовно власників — юридичних та фізичних осіб — така норма міститься.
Напевно, плюсом є і те, що заборона на відчуження стосується також і земельних часток (паїв), виділених для ведення особистого селянського господарства.
Проте, як здається, великим негативом є те, що даний закон нічого не говорить про заборону змінювати цільове призначення сільгоспземель і не унормовує статусу земель запасу та резерву, залишаючи шпарини для спекуляції ними. Звісно, Валерій Бевзенко заявляв з трибуни Верховної Ради, що зміна цільового призначення регулюється іншими законами, проте практика показує, що зацікавлені особи з великими грошима напрочуд легко обходять ці закони, будуючи на колишніх городах і полях свої «хатинки».
Конституція проти мораторію
Найцікавіше в цій історії те, що чергове подовження мораторію вкотре порушує конституційне право громадян володіти приватною власністю, обмежуючи його. А саме: володіючи землею, приватний власник обмежений у цьому своєму праві забороною продати свою власність.
Звичайно, право тлумачити Конституцію належить виключно Конституційному суду, але, вочевидь, така ситуація є ненормальною, тож як тільки суб’єкт, що має повноваження звернутися до КС, попросить розглянути цю колізію, інститут мораторію може посипатися. Наслідки ж будуть непередбачувані.