Мобільний зв’язок, як і будь-яка сфера нашого життя, де замішані гроші, перебуває під прицілом шахраїв. Останнім часом ми стали свідками низки гучних афер, жертвами яких стали сотні абонентів стільникових мереж. Здавалося б, у сфері, що перебуває на вістрі технічного прогресу, діяльність новоявлених остапів бендерів повинна була б мати «цифрові» форми, перетворитися на маніпуляції з цифрами, даними, паролями й набрати інших атрибутів хакерської романтики. Так ні — засоби віднімання грошей у чесних користувачів практично не змінилися, і «слабкою ланкою» у системі безпеки оператора залишається людина, чиє прагнення до економії чи «халяви» штовхає її в обійми шахраїв.
Закон про безкоштовні вихідні
Хоч що говори, послуги мобільного зв’язку в Україні відносно дорогі, особливо порівняно з середнім рівнем заробітків. Це спонукає багатьох співвітчизників заощаджувати, всіляко обмежуючи свої потреби в розмовах. І від цього, і від звичайної жадібності з’являється спокуса вирішити питання радикально, позбувшись необхідності платити за зв’язок загалом. Тим паче якщо пропозиція про допомогу сама знаходить вас...
Як це виглядає. Певне, немає жодної людини, що користується електронною поштою, яка не одержала б листа приблизно такого змісту: «Добридень! Скільки ви витрачаєте щомісяця на мобільний зв’язок? $40? $50? Це здирство! У цивілізованих країнах абонент одержує необмежену кількість ефірного часу не більш як за $20». Далі для відновлення справедливості пропонується скористатися «зламаною» мікропрограмою для телефона, яка дозволяє дзвонити безплатно. Цю послугу автор листа пропонує надати за певну винагороду — зазвичай $50, які слід заплатити наперед і без особистого контакту з «продавцем» — нібито для збереження конфіденційності. Людина обережна й технічно грамотна легко відчує пастку, але далеко не всі в нас технічно грамотні, а надто — обережні...
Як це працює. Механізм афери простий: вициганити в жертви гроші у вигляді передоплати, а потім зникнути, залишивши її ні з чим або підсунувши «пустушку». У того, хто відповість на лист або завітає на вказаний у ньому Web-сайт, чемно попросять повідомити модель телефона, його IMEI (міжнародний ідентифікатор мобільного устаткування) чи інші дані — нібито для індивідуальної наладки зламаної «прошивки». Ясна річ, усе це — чистісінька «ширма», реально ніхто нічого робити й не збирається. Далі треба переказати «гонорар» шахраю поштою або телеграфом на вказане ім’я. Після цього події можуть розвиватися по-різному. Найімовірніше, просто нічого не відбудеться. Можливо, надішлють посилання на файл, який необхідно завантажити з Internet — скоріш за все, воно неробоче. У «найкращому» випадку жертва одержить програму, але та нічого не зробить. На гнівні листи, ясна річ, ніхто не відповідатиме — афера ввійшла в фінальну фазу під гаслом «Головне — вчасно зникнути». Потерпілому залишається лише з сумом згадувати про викинуті на вітер гроші.
Як уберегтися. Раз і назавжди запам’ятати: ніколи, ні за яких обставин, ніякі зміни в програмній частині GSM-телефона не можуть вплинути на оплату послуг зв’язку. Облік тривалості розмов та обсягу інших послуг виконується в мережі оператора, і мікропрограма «трубки» не має ніякого доступу до цих процесів. Стільникова мережа фіксує момент початку розмови, вимірює її тривалість і передає цю інформацію в білінгову систему, де комп’ютер вирішує, скільки грошей списати з рахунку, залежно від умов тарифного плану. Ідентифікація телефонуючого виконується за даними з SIM-карти. Теоретично їх можна підробити, але навіть якщо це вдасться, то аж ніяк не пересічному шахраю, котрий завалює непотрібними листами вашу поштову скриньку. І не заради вашого блага.
Переможець одержує... нічого
Акції та розіграші — улюблений прийом операторів, котрі приваблюють нових клієнтів і намагаються втримати старих. Більшість абонентів брали участь у них, багато хто опинився серед переможців і одержав цінні призи чи просто приємні сюрпризи. Але не всі акції доставляють радість — іноді люди, які приносять радісну звістку абоненту, не мають нічого спільного з компаніями-операторами. Потенційними жертвами цього виду шахрайства стають користувачі передоплачених послуг зв’язку, котрі поповнюють свої рахунки дистанційно, за допомогою скретч-карт і електронних ваучерів.
Як це виглядає. Потенційній жертві телефонують і повідомляють, що вона перемогла в акції, організованій її оператором, і може одержати цінний приз — як правило, новий телефон престижної моделі. Дзвінок робиться з мобільного тієї ж мережі, причому іноді використовуються номери навіть з діапазонів, зарезервованих для службових телефонів компанії-оператора. Побачивши на екрані своєї слухавки такий номер, багато хто вірить, що телефонують справді представники фірми. Далі пропонується повідомити свою поштову адресу, на яку обіцяють надіслати приз. Приємна розмова завершується пропозицією взяти участь у додатковій акції. За її умовами, якщо користувач негайно купить ваучер на певну суму, потім зателефонує організаторам акції та повідомить їм код поповнення, його рахунок збільшиться на, скажімо, втричі більшу суму.
Як це працює. Мета афери — одержати невикористаний код поповнення, про який можна дізнатися, лише купивши скретч-карту або отримавши роздруківку касового апарата в пункті продажів електронних ваучерів, а також виграти трішки часу, щоб поповнити рахунок, але, як неважко здогадатися, не жертви, а свій власний. Розмови про перемогу в акції — лише психологічний трюк: дізнавшись про значний виграш, людина впадає в стан легкого шоку, який притлумлює пильність. Для «організатора» головне — вдало «заговорити» клієнта, а вже комунікабельності, повірте, їм не позичати. Після того як код шахраям продиктовано, жертва залишається власником своїх грошей не більше хвилини, поки аферисти додзвонюються до служби поповнення рахунку та вводять дані...
Як уберегтися. Твердо запам’ятайте, що співробітникам оператора, причетним до вашого обслуговування, зокрема й при проведенні акцій, ніколи не потрібно самостійно одержувати від вас будь-які дані, особливо коди й паролі. Уся ця інформація доступна в електронній картотеці компанії, коли йдеться про контрактних клієнтів, або не потрібна за умовами акції для анонімних користувачів передоплачених послуг.
Служби безпеки операторів ведуть полювання на аферистів, котрі зловживають довірою клієнтів, і їхня справа далеко не безнадійна, оскільки «обчислити» навіть абонента передоплаченого сервісу можна за номерами, на які він телефонує. Тож якщо ви подзвоните оператору й повідомите про обман (причому що швидше, то краще), цілком можливо, надасте вагому допомогу слідству: з’ясувати, який саме рахунок було поповнено вкраденим кодом, цілком реально. Грошей вам, скоріш за все, не повернуть, але погані хлопці одержать по заслугах.
Операція «Корпорація»
У пошуках тарифного пакета, що забезпечує мінімальний рівень витрат на мобільний зв’язок, дуже багато хто звертається до так званих корпорацій. Корпоративні тарифні плани оператори пропонують юридичним особам: вони оформляються на ім’я компаній, які воліють забезпечити своїх співробітників мобільним зв’язком за рахунок фірми. Зазвичай такі абоненти говорять досить багато і приносять оператору непоганий дохід, отож їм і надають певні пільги. Стандартними умовами є менші тарифи на дзвінки по Україні й усередині стільникової мережі, знижки на всю суму рахунку і головне — дуже низький (2—5 центів США) тариф на розмови між абонентами однієї корпорації. Це чудові умови для того, щоб підключитися всією сім’єю або компанією друзів — саме в такому випадку виходить дуже серйозна економія, хоча й в інших випадках вона теж є. Але що робити, якщо керівництво вашої фірми не погоджується підключити до своєї корпоративної групи вашу дружину чи маму? Є попит — буде й пропозиція. І почали з’являтися фірми, реальні й фіктивні, готові підключати у свою мережу не тільки родичів і знайомих, а й усіх охочих.
Як це виглядає. Підключення в корпоративний тарифний план зазвичай пропонується за оголошеннями. Оператор, м’яко кажучи, дуже недолюблює фіктивні «корпорації», оскільки втрачає на цьому частину доходу, тож веде боротьбу з дилерами й навіть приватними компаніями, які підключають у свої абонентські групи всіх охочих. Тож бізнес корпоративних підключень ведеться напівлегально, із усіма «процедурними особливостями», що з цього випливають. Потенційному абоненту пропонують зустрітися з приватним агентом, який вручить йому вже підключену й активовану картку в обмін на готівку. Оплата досить довго проводилася за принципом «платиш 200 грн. — одержуєш 500 грн. на рахунок», проте велика популярність такого способу підключення й вигідні умови, що обіцяють подальшу економію, призвели до поступового подорожчання послуги, і тепер вона «продається» іноді навіть дорожче «номіналу» — скажімо, 600 грн. за 500-гривнєвий депозит.
Як це працює. Підгрунтям усіх можливих шахрайств із корпоративними підключеннями є той факт, що право розпоряджатися всіма коштами на рахунках усіх абонентів корпоративної групи належить одній людині — менеджеру (координатору) корпорації, а самі абоненти управляти ними не можуть. Навіть більшість додаткових послуг замовляється не напряму, а через менеджера. Відповідно, корпоративне підключення в незнайомих людей із високою імовірністю означає обман із подальшим відніманням грошей. Робиться це так: менеджер переводить гроші з рахунку, на який підключилася жертва, на інший, яким користується, приміром, він сам, а карта ошуканого абонента блокується оператором через обнуління депозиту. Гроші повернути дуже складно, оскільки для цього потрібно знайти агента, котрий продав картку, і довести його зв’язок із несумлінним координатором. Після великих афер Internet-форуми користувачів мобільного зв’язку зазвичай рясніють повідомленнями на кшталт: «Допоможіть знайти менеджера такої чи такої корпорації». Прямо як у кіно: «Дайте його хоч за горло потримати»...
Як уберегтися. Дуже просто — не підключатися до корпоративних тарифних планів у незнайомих людей. Добре, що останнім часом оператори активно вводять тарифні плани й додаткові послуги для індивідуальних клієнтів, які передбачають суттєві знижки для дзвінків на кілька номерів. Тож проблему дешевого зв’язку з дружиною чи батьками цілком можна розв’язати без ризику. Якщо ж у вас багато хороших знайомих і в одного з них є можливість оформити корпоративне підключення на свою фірму, — це досить надійний спосіб, скористайтеся ним. Якщо ви вже «прогоріли» на фіктивній «корпорації» — не бійтеся звертатися в правоохоронні органи. Хоча підключення було здійснено неофіційно, цим ви порушили тільки правила, встановлені оператором, а перед українською Фемідою ви чисті, тож не слід боятися переслідувань. Зате органи внутрішніх справ, а надто служби безпеки операторів зацікавлені в тому, щоб припинити діяльність «корпоративних» шахраїв.
Без документів, без контракту,.. без права голосу
Контрактне підключення завжди передбачає відповідальність сторін одна перед одною. Пропонуючи бонуси при входженні в мережу, оператор обов’язково попросить щось натомість. Зазвичай це «щось» є зобов’язанням не відключатися протягом певного часу, оплачуючи при цьому абонплату або певний мінімальний обсяг послуг. Якщо знехтувати цим зобов’язанням, можна потрапити в «чорний список» і зіштовхнутися з проблемами при наступному підключенні або навіть узяти участь у юридичному з’ясуванні стосунків у ролі відповідача. Здавалося б, усього цього можна уникнути, підключившись під чужим ім’ям і не підписуючи контракт. Проте саме тут спритні ділки одержують усі карти в руки...
Як це виглядає. Ви знаходите приватне оголошення, у якому пропонується контрактне підключення за принципом «платиш 200 грн. — одержуєш 500 грн. на рахунок»; при цьому пред’являти або підписувати якісь документи не потрібно. Як і в попередньому випадку, має бути приватна зустріч з агентом і передача грошей і картки з рук у руки. Картку справді вже активовано, і на рахунку лежить обумовлена сума. Щасливий покупець іде у своїх справах...
Як це працює. Щасливий продавець тим часом іде прямісінько в центр обслуговування абонентів в офісі оператора. Формально він усе ще є власником номера, рахунку, а отже й картки. Жертва, знов-таки формально, не має до всього цього ніякого стосунку, оскільки факт продажу номера документально не зафіксовано. Користуючись цим, шахрай пише заяву: «У мене вкрали телефон і SIM-карту, прошу заблокувати мій номер і видати мені дублікат картки». Щойно куплена жертвою SIM-карта раптом перестає працювати, а шахраю видають нову, із тим самим номером і тією самою сумою на рахунку, яка була до «продажу».
Як уберегтися. Здолати прагнення до «халяви» й оформляти підключення тільки на своє ім’я, із заповненням усіх необхідних документів. «Покарати» кривдника в суді практично нереально, оскільки факт купівлі-продажу депозиту нічим не підтверджується — хіба що ви підете на зустріч із кількома вірними друзями, котрі виступатимуть свідками.
* * *
Як бачите, шахраї від мобільного зв’язку хитрі й винахідливі. Сьогодні ми розповіли вам про найпоширеніші схеми «розведення» довірливих громадян, але завтра злочинці неодмінно придумають щось новеньке. Тож на закінчення можемо тільки повторити відому приказку: «Злодія треба бачити». Здорового глузду вам, дорогі читачі.