У країні, що воює, цементу забагато не буває. Це і потреби ЗСУ, і відновлення інфраструктури, і будівництво житла. Але війна не заважає різним ділкам підробляти цей важливий будівельний матеріал. Боротьбі ж із підробками заважають міфи, які міцно, ще з довоєнних часів, вкоренилися навіть у свідомості фахівців. Недивно, що серед будівельників найбільше дискусій виникає навколо якості цементу та його застосування. Кожен будівельник має свої індикатори якості цементу в бетоні, що можуть відрізнятися від методів, визначених національними стандартами. І саме ці індикатори лягли в основу найпоширеніших серед споживачів цементу міфів.
Міф 1. Якісний цемент завжди сірого кольору
Портландцемент, відомий усім як просто цемент, — сухий порошок сірого кольору. Сірий колір, як і будь-який інший, має велику кількість відтінків, і кожна людина сприймає ці відтінки індивідуально. Колір цементу залежить від хімічного та мінералогічного складу сировинних матеріалів, що входять до портландцементного клінкеру — основного компонента портландцементу, а також від типу й кількості активних мінеральних добавок. Проте за кольором неможливо визначити, якісний цемент чи ні, адже ця характеристика сама собою не впливає на основні фізико-механічні характеристики цементу і, як наслідок, бетону.
Ба більше, для декоративних цілей може використовуватися білий цемент. Основна відмінність білого цементу від сірого й полягає в хімічному та мінералогічному складі портландцементного клінкеру, точніше, в обмеженні використання залізовмісних компонентів у сировинній суміші.
Міф 2. Якщо цемент запакований у паперовий мішок, це означає, що він заводський
Традиційно цемент пакують у паперові мішки вагою 25 кг. Це зумовлено тим, що папір поглинає атмосферну вологу, перешкоджаючи її контакту з цементом, і здатний пропускати повітря.
Однак навіть на ринку тарованого цементу в Україні зустрічається фальсифікат. За даними Асоціації виробників цементу «Укрцемент», кожен четвертий придбаний мішок цементу в Україні — підробка. Недобросовісні виробники тарованого цементу купують навальний цемент, вводять у нього різні домішки в неконтрольованих кількостях і пакують такий продукт у мішки, дуже схожі за дизайном до мішків, які використовують заводи-виробники, не дотримуючись при цьому стандартів якості.
Використання фальсифікованого цементу призводить до низької міцності, утворення тріщин і недовговічності будівель і споруд. Усе це може спричинити руйнування конструкцій і травмування людей.
Міф 3. Будь-які добавки в цементі негативно впливають на його якість
На ринку цементу України закріпилася думка, що тільки бездобавочний цемент є гарантією високої якості та довговічності бетону. В народі його ще називають за класифікацією радянських ГОСТів — Д0. Проте активні мінеральні добавки, що їх виробники цементу вводять до складу своїх продуктів, не тільки не погіршують якості, а й покращують її.
Наприклад, доменний гранульований шлак — найпоширеніша активна мінеральна добавка в цементі на ринку України. Цей матеріал є продуктом металургійної промисловості, а значить, за походженням це випалений залишок пустої породи залізної руди, що містить сполуки, близькі за хімічним складом до мінералів портландцементного клінкеру. Один із вагомих аргументів на користь застосування доменного гранульованого шлаку для виробництва цементу — його гідравлічні властивості, подібні до тих, які має і сам цемент.
Нарівні зі шлаком використовують вапняк і золу, які так само, як і шлак, жодним чином не знижують марочної міцності, а тільки поліпшують фізико-механічні характеристики бетону.
Якість і дозування активних мінеральних добавок у цементі не є хаотичними, вони чітко регламентовані вимогами національних стандартів. А добросовісний виробник перевіряє стабільність якості всіх компонентів та їхню «поведінку» в готовій суміші, що може вплинути на якість кінцевого продукту.
Переваг застосування цементу з активними мінеральними добавками багато, оскільки це дає змогу:
— знизити рівень появи тріщин при зведенні масивних конструкцій;
— знизити ризик появи висолів (неохайних плям чи соляних розводів, що проступають на поверхні);
— отримати вищу морозостійкість, водонепроникність і довговічність бетонів;
— отримати вищу міцність із роками. Ця властивість більше стосується цементів із доменним гранульованим шлаком, які здатні наростити до 50% заявленої марочної міцності (залежно від кількісного вмісту такого шлаку в цементі);
— підвищити зручність укладання бетону;
— підвищити стійкість бетону до впливу агресивних середовищ;
— заощадити кошти, адже собівартість виробництва цементу з добавками нижча, тож і ціна такого цементу менша;
— подбати про екологію.
Міф 4. Власний рецепт бетонної суміші
Часто при передачі знань від зодчого до зодчого може зустрічатися теза: «Я працюю за власним рецептом, за яким ще мій батько бетон робив». Зрозуміло, що на будівництві важко забезпечити точне дозування матеріалів для приготування бетонної суміші, тож будівельники міряють компоненти найчастіше лопатами чи відрами. Однак кожен компонент бетонної суміші має свої властивості, особливо потрібно зважати на тип і чистоту заповнювачів, їхній гранулометричний склад і насипну густину, тип і марку за міцністю цементу, бо від цих факторів і залежить, за яким саме рецептом буде приготовлено бетонну суміш.
Приміром, у нашому технічному центрі (лабораторії бетону) ми розробили сітку рецептів бетонних сумішей на основі наших цементів, а на звороті мішка є QR-код, за яким можна перейти на калькулятор розрахунку бетонних сумішей залежно від кінцевого призначення бетону з рекомендаціями технічних спеціалістів. Це сучасний підхід, який практикується в багатьох провідних країнах світу, адже від правильного дозування і поєднання інгредієнтів залежатиме в тому числі довговічність будівлі.
Міф 5. Догляд за бетоном не такий важливий, як якість цементу
Багато будівельників нехтують доглядом за бетоном з різних причин: хтось вважає, що догляд за бетоном не такий уже й важливий, проте трудомісткий процес, на який бракує часу; дехто упевнений, що при використанні якісного цементу нічого з бетоном не станеться; а хтось думає, що важливі тільки кліматичні умови в день заливки, а не в усі наступні, поки бетон набирає міцності.
Усі ці твердження хибні, адже догляд за бетоном є одним із визначальних факторів впливу на його довговічність. Твердіння цементу — складний фізико-хімічний процес, який супроводжується утворенням нових структур за належних умов температури й вологи. Тож догляд за бетоном і полягає в забезпеченні оптимального температурно-вологісного режиму в процесі тверднення.
У літній період бетон необхідно захищати від пересихання через швидке випаровування води внаслідок підвищених температур, натомість узимку всі зусилля з догляду за бетоном потрібно спрямувати на те, щоб запобігти його замерзанню. Сам догляд за бетоном забезпечують доти, доки він не досягне 80% марочної міцності від проєктної (зазвичай це до семи діб).
Лише після цього можна вести мову про експлуатацію міцної бетонної споруди.