Коли отримуватимете ключі в акредитованому центрі сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби, вам видадуть брошуру "Інструкція користувача" зі змістовною фразою наприкінці: "Залишилися запитання?". Отож запитання у нас справді залишилися.
Перше - організаційне. З якого істотним чином випливає подальша доля платника податків. Акредитований центр сертифікації функціонує всередині податкової служби на правах автономної структури центрального підпорядкування. Така собі держава в державі. У самій цій обставині ще нічого поганого немає. Хлопці молоді, ввічливі, вимуштрувані. Не те що закоренілі ветерани фіскального фронту. Був несказанно здивований, коли "модератор" живої черги до цього закладу "за просто так" роздавав бланки заяв на отримання електронного ключа (для тих, хто не "скачав" їх заздалегідь - з інтернету). У живій розмові цей милий "модератор" навіть по секрету сказав, що коли люди похилого віку наполягатимуть, вони можуть зробити їм на своєму ксероксі і копію паспорта. "Але ж ви розумієте, ми не можемо про цю потенційну можливість публічно заявити, нам просто не виділяють на це коштів. Навіть звичайного паперу. Тому діємо так - за доброю згодою сторін. Задля загального блага".
За дивним збігом обставин, цей милий "модератор" вважав, що "тепер таким чином діє вся податкова. За необхідності ви можете попросити в адміністратора чистий бланк декларації". І тим засвідчив своє дрімучу необізнаність із життєвими реаліями того самого "Центру обслуговування платників податків", на території якого формально перебуває.
При цьому слід віддати належне - після реформи різного роду торговців "бланками", "копіями" та "методичними рекомендаціями" з податкового храму нарешті вигнали. Частково вони перемістилися "за ріг", а частково потреба в їхньому сприянні просто відпала. У зв'язку з вільним електронним доступом до потрібної інформації.
Але ми поки що - про акредитований центр. Його управлінська автономія привела до того, що керівникам податкових інспекцій на місцях поставлено глобальне завдання - "стимулювати перехід на електронну звітність усіма можливими способами". Наприклад, шляхом відкритого (і зовсім незаконного) неприйняття декларацій у письмовій формі. Добре коли б справа стосувалася декларацій, що супроводжуються значним обсягом деталізованих даних, як, скажімо, звіти з Єдиного соціального внеску або Реєстр податкових накладних із ПДВ. Однак у чергу зганяють приватних підприємців із єдиною цифрою обороту за квартал. Поруч стояла бабуся й скромно нарікала: "Це що ж таке коїться? Торік оформляла електронний підпис, тепер у мене один звіт на рік, і після цього знову його оформляти?". Зрозуміло, що реальну господарську діяльність веде, наприклад, її син. Але саму бабусю-приватного підприємця з приводу проставляння електронного підпису на єдиний звіт за рік безмірно хвилювало запитання, чи можна буде черговий сертифікат записати на той самий компакт-диск, щоб нового не купувати? Уся черга похмуро посміхнулася. А молоді хлопці з "акредитованого центру" розійшлися в розумінні проблеми: один сказав - "ні", другий сказав - "спробуємо". Спасибі їм за терпимість. Але, з погляду податкової бюрократії, це не смішно. Бувають дуже різні випадки подання звітності, а гуртом заганяти всіх у щасливе майбутнє ми якось уже пробували.
Побачивши живу "безплатну" чергу години на чотири (правда, не в усі часи, а тільки в період здачі звітності або керівних вказівок "не приймати в друкованому вигляді"), багато хто з радістю погоджується на платне оформлення того ж електронного підпису. Як маленький доважок до купівлі ліцензії на комерційну програму. І тут постають інші запитання. Повноваження безкоштовного акредитованого центру податкової служби закінчуються на проблемі видачі ключів. Як супутній програмний продукт вам запропонують "Надійний засіб електронного цифрового підпису "IIT Користувач-1", написаний програмістами для програмістів, що дозволяє "перевірити цілісність електронного підпису", "накласти електронний підпис", "зашифрувати звіт", "розшифрувати звіт". Глобальна мета "здати звіт" у ньому не простежується. Навіть для того, щоб укласти стартову угоду про взаємне визнання електронних документів, вам запропонують скористатися іншими засобами. Причому до повноважень "акредитованого центру" це вже не входить.
Найцікавіше, що в січні, у період масового силового стимулювання платників податків до переходу на електронну звітність (!), ніякого власного безкоштовного програмного продукту, пристосованого до нового формату криптографічних повідомлень із використанням двох сертифікатів, у податкової служби не виявилося. На офіційному сайті всіх зустрічало повідомлення: "Увага! У зв'язку із закінченням технічної підтримки і переходом АЦСК ІДД Міндоходів на нові формати криптографічних повідомлень, програмне забезпечення "ДПС захист звітності" не використовується для укладення договорів "Про визнання електронних документів" і підписання електронної звітності. Просимо використовувати інше програмне забезпечення". А в "акредитованих центрах" податкової служби по закінченні процесу видавали методичку із зазначенням цілком комерційних програм, доступних до використання в рамках "Меморандуму з поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів і розвитку електронного документообігу".
У цьому сенсі склалося враження, що сама суть "Меморандуму…" між ревнителем державних інтересів (Міндоходів) і розробниками комерційного ПЗ полягає приблизно в такому: ви не ображайтеся на нас, що ми підірвали ваш бізнес із платного надання ключів, але ми залишаємо в себе деякі внутрішні складнощі у використанні безкоштовного програмного забезпечення, завдяки чому до вас добровільно прибіжить безліч зневірених платників податків. Вам - безплатна реклама, нам - здача звітності.
Власне, рекламний слоган на титульній сторінці відповідних комерційних сайтів починається так: "У вас виник страх перед офіційним програмним забезпеченням? Тоді ласкаво просимо до нас. Ми дозволимо вам "одним кличем" зробити все й відразу…". І справді ж дозволяють. Інформаційні технології (взаємодії з користувачем і захисту) у них різні, але, врешті-решт, справді - "одним кліком"…
А ось під час видання "супутніх методичних матеріалів" в уповноважених центрах податкової служби чомусь забувають вказати, що все це - умовно-безкоштовні програми. Тобто ви можете користуватися якимось набором функцій на безплатній основі, але самому власнику програми на безплатній основі ви не цікаві. Будьте готові - якщо у вас виникнуть труднощі і ви звернетеся на лінію консультацій - почути формально-спантеличуючу відповідь на кшталт: "Перевірте свої електронні ключі в тому місці, де ви їх отримували". А сам АЦСК ІДД Міндоходів порадить вам перевірити цілісність ключів із допомогою своєї заумної програми "IIT Користувач-1" і скаже, що його функції цим обмежуються. Тобто до виходу в лютому і в тестовому режимі (!) безкоштовного ПЗ "Єдине вікно подання електронної звітності" усім пропонували по черзі спробувати комерційні ifin Zvit, Sonata і так далі за списком. Дай Боже, у якоїсь на безплатній основі все це й вийде... "Ой, ви знаєте, ось у цій програмі вчора все це на безплатній основі працювало, але сьогодні спробуйте іншу…". Зате комерційні розробники за окремо заплачені гроші завжди готові розбиратися у стикуванні всіх етапів, аж до кінцевого результату.
І якоюсь дивною видається абсолютна рекламна мовчанка з приводу "Електронного кабінету платника податків", здатного, за закладеними у нього принципами, вбити раз і назавжди все супутнє програмне забезпечення. Можливо, тому, що справжні цінності, до того ж створювані на кошти Світового банку, реклами не потребують. Бо "Кабінет платника податків" надає прямий доступ до бази даних податкової служби практично на рівні інспектора. З єдиним обмеженням - по своєму підприємству. На вході вас попросять відрекомендуватися своїм електронним ключем. Далі - вільний перегляд і здача своїх звітів, а в перспективі - такий самий вільний перегляд своїх розрахунків із бюджетом. Жодної необхідності зберігати електронні бланки, копії звітів або квитанцій про їх прийом. Про все це подбає любимий сервер податкової служби. На який у будь-який момент можна увійти й переконатися в статусі та схоронності документів. Навіть нічого додати.
Хоча ні, є що. Чомусь пропоновані бланки документів, за давньою бюрократичною традицією, прив'язуються до їх паперового вигляду. А "паперова логіка" в компонуванні рядків і колонок у нас завжди була "приголомшливою". Чи розумно все це успадковувати при електронному заповненні документа? Є думка, що саме в цьому випадку логіку слід віддати програмістам. Які формуватимуть бланк з "інформаційних полів", а не дизайнерських елементів.
Ось таке вийшло доповнення до "Інструкції користувача". В тому самому розділі "Залишилися запитання?".