UA / RU
Підтримати ZN.ua

Кризові менеджери поза конкуренцією

У кризи, що охопила світ, багато назв і визначень. Починалася вона у найрозвиненішій економіці США як іпотечна, потім набула вигляду фондової та загальнофінансової...

Автор: Надія Гоцуєнко

У кризи, що охопила світ, багато назв і визначень. Починалася вона у найрозвиненішій економіці США як іпотечна, потім набула вигляду фондової та загальнофінансової. А після того, як негаразди поширилися на реальну економіку і спричинили паніку на ринку праці, підштовхнувши зростання безробіття, криза набула соціальних рис, які зачіпають не окремі країни та категорії людей, а всіх без винятку.

Де тонко, там і рветься

Недарма кажуть: де тонко, там і рветься. В Україні «найтоншою» ланкою реальної економіки виявився експортно-орієнтований гірничо-металургійний комплекс (ГМК). За умов зменшення попиту на вироблену продукцію, різкого (більш ніж удвічі) зниження світових цін підприємства комплексу виявилися неконкурентоспроможними. Не можна не згадати, що докризові надприбутки приватизованих гірничо-металургійних підприємств розходилися на багато проектів, у тому числі й на дороге утримання футбольних, баскетбольних та інших команд, укомплектованих іноземними легіонерами з чималими зар-
платами. А на промислову реконструкцію галузі грошей не вистачило. За оцінками фахівців, загальний знос основних фондів у ГМК становив 65%, а доменних і мартенівських печей — іще більше — 89 і 87% відповідно.

Погіршення світової кон’юнктури на метал і нерозвиненість внутрішнього ринку позначилися на діяльності підприємств галузі. Уже кілька місяців поспіль скорочуються обсяги виробництва. Так, у вересні чавуну було виплавлено 69% від колишніх показників, сталі — 66%, прокату — 67%. У жовтні, порівняно з літом, обсяги виробництва металургійної галузі з основних видів продукції становили лише 40—46%. Падіння в металургії продовжилося, зачепивши й інші галузі. Виробництво хімічної промисловості скоротилося на 9,1%, коксу та продукції нафтопереробки — на 4,9%. Загалом у всіх галузях промисловості спостерігається уповільнення зростання.

Падіння виробництва в ГМК, де зайнято близько півмільйона працівників, а також в інших галузях не могло не позначитися на стані ринку праці. Спад промислової діяльності супроводжується зростанням кількості незайнятих громадян. Звернень до центрів зайнятості дедалі більшає, а рівень їх задоволення — нижчає. За інформацією міністра праці та соціальної політики Людмили Денисової, оприлюдненою нею на брифінгу 14 листопада, на обліку в центрах зайнятості перебуває 614,5 тис. людей, рівень безробіття становить 4%. Проте зміна співвідношення тих, хто шукає роботу, та наявних вакансій свідчить про загострення ситуації на ринку праці. Якщо в жовтні нинішнього року центри зайнятості пропонували понад 170 тис. вакансій, і їх було не менше, ніж за той самий місяць торік, то вже в середині листопада кількість пропозицій центрів зайнятості зменшилася й становила 156,4 тис. вакансій. У жовтні кількість безробітних у країні порівняно з вереснем зросла, така ж тенденція збереглася й у листопаді.

Кадри посилають на сільгоспроботи

Роботодавці з того ж таки гірничо-металургійного комплексу, як з’ясувалося під час переговорів з урядом, навіть за умов скорочення виробництва (а іноді й за його повної зупинки) поки що утримуються від масових звільнень. Втрати коштів компенсуються скороченням робочого дня, переходом на чотири-, а то й триденний робочий тиждень, достроковим відправлянням персоналу у відпустки, зокрема й за свій кошт. Є приклади використання кадрів на інших роботах, у тому числі й сільськогосподарських. Скажімо, у Дніпропетровську з ініціативи міської влади та ряду керівників найбільших комбінатів йдуть на зміцнення економічних зв’язків між промисловими гігантами та підприємствами агропромислового комплексу, розвиток яких, зокрема, має привести до взаємовигідного обміну продукцією та послугами. У результаті такого обміну частина зарплати робітникам погашатиметься за рахунок поставок харчових продуктів. Актуалізується призабуте поняття «бартер»...

Проте такі заходи лише на якийсь час пом’якшують становище, проте не можуть вирішити проблеми, які роками накопичувалися в базових галузях. Ситуація ускладнюється ще й тому, що від виробничого спаду в базових галузях постраждає не тільки персонал. Це негативно позначиться й на дер-
жавних фінансах. Досить сказати, що 16 найбільших комбінатів і заводів країни приносять 12% бюджетних надходжень. І скорочення виробництва, а тим більше його повна зупинка, неминуче ускладнює виплату пенсій, зарплат бюджетникам, реалізацію соціальних програм.

З «білими комірцями» не церемоняться

Якщо в уражених кризою базових галузях скорочення відсувається на невизначений час, то в структурах, де зайняті «білі комірці», оптимізація складу персоналу — у повному розпалі. Роботодавці, готуючись до більш тяжких часів, урізають обсяги коштів, призначених для підбору та утримання персоналу. Скорочення працівників у банківському та страховому секторах стає звичайною практикою. Тільки в жовтні комерційні банки ліквідували кілька своїх філій. У зону ризику потрапили й страховики. Попри те що за дев’ять місяців небанківський фінансовий сектор демонстрував зростання, нині ситуація змінюється. За прогнозами фа-
хівців, цей ринок уже найближчими місяцями скоротиться на третину — з нього підуть найслабкіші гравці. Щоб убезпечити клієнтів від можливих збитків, на рівні державних структур розробляється і на початку наступного року буде ухвалений документ про банкрутство страхових структур і порядок передачі їхніх зобов’язань за договорами іншим учасникам ринку.

Як бачимо, процес, у ході якого з ринку ідуть слабкі, неспроможні гравці, а компанії, що залишилися, прагнуть позбутися неспроможних працівників, набирає темпи. Відповідно до інформації менеджера порталу із працевлаштування JOB.ukr.net Віктора Закотія, серед скорочених і звільнених найбільше офісних працівників — секретарів, менеджерів, маркетологів, бухгалтерів, юристів. На думку нашого експерта, у світлі останніх подій роботодавці, згадавши про призабутий за час економічного підйому метод економії коштів — взаємозамінність кадрів, ідуть на те, щоб обов’язки скорочених перекласти на тих, хто залишається. Зрозуміло, що збільшення числа людей, які втрачають роботу, посилює тиск на ринок праці. За даними порталу з працевлаштування JOB.ukr.net, у листопаді вперше за кілька років число опублікованих на ресурсі резюме перевищило число розміщених вакансій. Фінансова криза спровокувала звільнення насамперед у фінансовій сфері, і процес може посилитися, оскільки багато роботодавців поки що не наважилися скорочувати персонал.

Те, що пік скорочень «білих комірців» ще попереду, підтверджують дані всіх порталів із працевлаштування. Навіть представники такої затребуваної професії, як менеджер з продажу, відчувають останнім часом певні труднощі при влаштуванні на роботу. Якщо в жовтні на порталі JOB.ukr.net на 8146 вакансій для менеджерів з продажу випало 7046 опублікованих та оновлених резюме, то вже в листопаді ситуація з працевлаштуванням цих фахівців змінилася з точністю до навпаки. Число вакансій зменшилося до 6626, а число резюме зросло до 9034. Уперше за багато років у роботодавців є можливість вибирати кращих із представників найбільш затребуваного фаху. Внаслідок того, що криза в першу чергу і найбільшою мірою вдарила по банках, компаніях з управління активами, — фінансистам, бухгалтерам знайти роботу набагато складніше, ніж завжди затребуваним менеджерам з продажу.

Одним із наслідків кризових явищ, що зачепили ринок праці, є зниження заробітних плат. Здобувачам посад пропонують середньомісячні зарплати значно менші, ніж раніше. Системним адміністраторам — на 150 доларів, юристам — на 125, бухгалтерам — на 200, дизайнерам і секретарям — на 100, менеджерам з персоналу — на 50 доларів. І якщо зниження зарплат стосується переважно здобувачів, а не раніше працевлаштованих спеціалістів, то зменшення соціальних пакетів і різних персональних виплат часто стосується всіх.

Корекція штату

Криза породила чимало негативних тенденцій на трудовому ринку. Однак, трохи оговтавшись від ударів, його учасники схильні вбачати й низку позитивних моментів, які необхідно використовувати. Ряд фірм, користуючись ситуацією, переглядають штати з метою їх оптимізації, підвищення ефективності бізнесу, при цьому не тільки й не стільки скорочують персонал, скільки шукають висококваліфікованих професіоналів. При цьому знайти хорошого фахівця не так просто, адже роботодавці позбуваються тих, хто не дотягує до необхідного рівня, і утримують цінні кадри.

Утім, ситуації на трудовому ринку складаються різні. Намагаючись зберегти хоча б налагоджений уже бізнес, чимало компаній і фірм «заморожують» проекти, під які вже набрано персонал. І, попри достатню кваліфікацію, фахівці опиняються, так би мовити, на узбіччі. Проте менеджери з персоналу, коментуючи ці ситуації, стверджують, що такі кадри навряд чи опиняться на ринку праці. Адже вони, як правило, стають цінною знахідкою для перспективних комерційних структур, які в період економічного підйому в силу різних обставин невстигли наростити кадрові м’язи й тепер активізують пошук золотих рук і світлих голів.

Попит на послуги рекрутингових агентств, що добре зарекомендували себе, не падає. Адже під час змін, переоцінки цінностей хороші НR-фахівці потрібні, як ніколи. Хто краще за них може розібратися в гармонізації складу персоналу та реалізації поставлених перед ним завдань, допомогти визначитися, кого з підлеглих залишити, а без кого можна обійтися?

Кваліфікація не знецінюється

Про попит на здібних керівників розмова особлива. Більшою мірою, ніж за спокійних часів, триває пошук кризових менеджерів різного рівня, спроможних за найкоротші терміни знайти відповіді на посталі запитання, оцінити ситуацію, скорегувати бізнес у потрібному напрямі.

Зрозуміло одне — навіть у непевні часи кризи надлишок робочої сили на ринку праці анітрохи не зменшив попиту на працівників різних спеціальностей, яких по праву називають майстрами своєї справи. Сьогоднішній трудовий ринок виявляє прихильність не тільки до роботодавців, які розширили можливості для укомплектування персоналу кадрами високої кваліфікації. Певні шанси дістають і здобувачі, особливо ті, що спроможні переучуватися, здобувати затребувані професії, шукати й знаходити роботу по душі й за здібностями.