UA / RU
Підтримати ZN.ua

«Кришталь і шампанське»*

Ми вже пропагували варіант вирішення проблеми відшкодування від’ємного ПДВ шляхом експорту продукції не безпосередньо, а через інше вітчизняне підприємство, яке має значні обороти ПДВ для сплати до бюджету.

Автор: Олександр Кірш

Ми вже пропагували варіант вирішення проблеми відшкодування від’ємного ПДВ шляхом експорту продукції не безпосередньо, а через інше вітчизняне підприємство, яке має значні обороти ПДВ для сплати до бюджету (див. DT.UA №5 за 2011 рік). Колишній експортер тоді отримує ПДВ від цього нового партнера, що надійніше, ніж отримувати його з бюджету (перераховувати при цьому державі він нічого не повинен, а просто гасить отриманим ПДВ колишні борги держави з відшкодування). Ну, а експортер новий, що розрахувався цим ПДВ не за свій кошт, а за рахунок зменшення власного ПДВ для сплати, свій навар отримує за рахунок цінової знижки, одержаної від колишнього, якому це все одно вигідно.

Однак такий шлях ускладнюється тим, що однопрофільному підприємству не завжди зручно раптом починати показувати абсолютно новий вид діяльності, у зв’язку із чим ми до цієї теми й повернулися.

Уявімо собі два підприємства: одне - реалізує на експорт (мабуть, до Папуа-Нової Гвінеї) український кришталь (у наших покупців немає на нього грошей), а інше - виробляє шампанське, яке продається, звісна річ, усередині України, бо робити в нас його ну майже ніде не вміють, адже використовують, як правило, радянську технологію замість нормальної. Та й називати це шампанським теж немає жодних прав.

При цьому, зрозуміло, заводу шампанських вин украй незручно ні сіло ні впало диверсифікувати свою діяльність, несподівано доповнивши її експортом папуасам того, куди можна було б налити його профільну продукцію, якби ті не погребували купити її на доважок до посуду.

Значно краще виглядає створення шампаністами та виробниками кришталю на паях АТ/Ltd «Торговий дім «Кришталь і шампанське», через яке і слід реалізовувати за стандартними договорами купівлі-продажу свою продукцію: кришталь - папуасам (з усіма подальшими експортними формальностями), а вино (за радянською технологією прискореної шампанізації в акратофорах) - тільки своїм.

Податкові зобов’язання за внутрішнім продажем перекриваються податковим кредитом за експортом, і за розрахунками з державою в торгового дому виходить приблизний баланс.

Жодної необхідності відшкодування немає і у виробника кришталю: у нього - звичайні внутрішньоукраїнські операції (ПДВ за якими не сплачується, а потихеньку гасить старі борги держави з відшкодування).

Прибуток же шампаністів від усієї завареної каші, яка від початку потрібна - заради відшкодування - лише експортерам, забезпечується:

або за рахунок більшої частки виноробів у статутному фонді торгового дому, ніж питома вага шампанського у винокришталевих оборотах цього ТД,

або за рахунок того, що вони, шампаністи, продають торговому дому свій товар із меншою знижкою, ніж папуасоорієнтовані виробники кришталю продають свій, тоді як дохід від діяльності ТД ділиться пропорційно повному обороту кожного із двох видів продукції - без урахування різного відсотка «знижкового прибутку».

Так чи інакше, свої люди - розрахуються. Між іншим, учасників ТД може бути набагато більше, ніж двоє.

Отака виходить об’єднана кашка внаслідок «стимулювання» експорту. Ніхто вже й не знає, куди цей експорт, так чудово застимульований, вибачте, запхнути...

* Пісня з репертуару О. Буйнова.