Коли 6 вересня на бізнес-сніданку з представниками Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) тоді ще глава секретаріату президента Олег Рибачук настійно рекомендував суддям Верховного суду України не зрівнювати в правах акціонерів «Київстару» — компанії «Сторм» і Telenor, він, певне, уже знав, що через тиждень піде у відставку. Не знав про це виконавчий віце-президент Telenor у Центральній і Східній Європі Ян Едвард Тігесен, котрий перебував тоді з візитом в Україні. Тому заява Рибачука потрапила в прес-пакет разом із відкритим листом Telenor президентові України, парламенту та прем’єр-міністру, в якому компанія також недвозначно погрожувала, що рішення суду не на користь норвежців спричинить погіршення інвестиційного клімату в Україні.
Нагадаємо: 3 жовтня у Верховному суді України має відбутися слухання касаційної скарги компанії «Сторм» (яка володіє 43,5% акцій «Київстару») на постанову Вищого господарського суду України від 27 червня про скасування його ж власної постанови від 22 грудня, що скасовує рішення Київського апеляційного суду про незадоволення позову «Сторму» про визнання недійсним низки пунктів статуту «Київстару». Зокрема тих, якими встановлюється: рада директорів і президент компанії призначаються практично монопольно одним акціонером — норвезькою Telenor. «Сторм» вважає, що ВГСУ не мав права скасовувати власне ж рішення вже після того, як воно набуло чинності. Хай там як, прерогатива ухвалення остаточного рішення лягла на Верховний суд, а він у нашій країні незалежний. Тиск же на суд є кримінальним злочином.
Однак як заяву Рибачука, так і сам відкритий лист Telenor українській владі можна розцінити саме як тиск на суд. Представники Telenor трохи утрирували ситуацію, розказавши, що в результаті судового рішення на користь «Сторму» акціонери, у яких є 10% акцій, отримають ті самі права, що й акціонери, у котрих 90%.
Насправді у «Сторму» в «Київстарі» не 10%, а 43,5% — пакет, який лише трохи не дотягує до контрольного та вдвічі перевищує блокуючий. «Сторм» не претендує на контроль над «Київстаром», проте не може погодитися і з ситуацією, коли статут оператора відводить йому роль статиста, від якого потрібно лише сплачувати за рахунками та отримувати дивіденди, скільки дадуть. Акціонери «Сторму» обгрунтовано вважають, що ці положення статуту не відповідають українському закону.
В умовах, коли Україна прагне створити надійну та справедливу правову систему, обидва інвестори — і норвезький Telenor, і російський Altimo, котрий стоїть за «Стормом», повинні мати однакове право на захист своїх інвестицій. Як зазначав в інтерв’ю «ДТ» (№35 за 2006 рік) юрист Михайло Ільяшев, захист інвестицій має забезпечуватися не підтримкою уряду, а чітким і стабільним виконанням норм законодавства.
Спроби Telenor апелювати до урядових структур можна пояснити тим, що в самій компанії 53,9% акцій належать норвезькому уряду. Один із адвокатів, які беруть участь в українських судах, розказав у неофіційній розмові: коли в Норвегії намагалися знайти юристів, що погодилися б захищати в суді інтереси опонентів Telenor, зробити це було неможливо, бо всі відмовлялися.
Чи допоможе Telenor відкритий лист президентові України з товаришами? Експерти схиляються до думки, що навряд чи. Пішов у відставку Олег Рибачук, котрий відкрито підтримав норвежців. «Telenor намагається активізувати український уряд. Це крик потопаючого», — вважає керуючий партнер консалтингово-дослідної компанії UBL Дмитро Шоломко. «Це лише відображення їхніх відносин. Хронологію подій можна простежити за прес-релізами то від одного учасника конфлікту, то від іншого», — коментує ситуацію аналітик ACM-Consulting Антон Погребинський.
На думку експертів, такими діями компанії не вдасться привернути увагу уряду. «Малоймовірно, що після заяви позиція «Альфа-Групп» зміниться», — наводить агентство ComNews слова заступника глави представництва Telenor в Україні Олега Якимчука. «Ми не готові тиснути на суд, подібно до Telenor», — відповідає на заяву Яна Едварда Тігесена віце-президент із зовнішніх зв’язків Altimo Кирило Бабаєв. «Практика судів у цьому разі поки що себе не виправдала. Компаніям саме час сідати за стіл і знаходити компроміси», — резюмує Наталя Арістова.
Головне — у пошуку цих компромісів не порушувати законів України.