Здавалося б, є в Україні сегмент у галузі машинобудування, який цілком дасть фору будь-яким іноземним розробкам і яким можна не тільки пишатися, а й гроші заробляти.
Приміром, ракетно-космічна галузь України з її флагманом - ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.Янгеля". Переконливим підтвердженням нашому припущенню міг би стати "Топ-100" Мінекономрозвитку - огляд найбільших підприємств України. У документі прямо сказано (с. 16): "Чистий фінансовий результат портфеля держпідприємств у секторі машинобудування збільшився з 1 млрд до 5 млрд грн за 2016 р. Це, насамперед, пов'язано зі збільшенням прибутковості ДП КБ "Південне", чистий прибуток якого за 2016 р. становив 4,3 млрд грн". Виходить, що КБ, будучи невиробничим підприємством, тягне на собі машинобудування всієї країни.
Однак вивчивши питання, розумієш, що дива не буває, і розраховувати на острівець слави в оточенні тотальної безславності не доводиться. Корозія роз'їдає не тільки метал…
Ракетно-космічні реалії
Запуски в 1991 р. понад 150 ракет, розроблених за участі українських конструкторів, і навіть визнання на міжнародному конгресі космонавтики в Південній Кореї в 2009-му вітчизняного комплексу "Зеніт-3SL" науково-технічним проривом залишилися далеко позаду і погоди, на жаль, уже не роблять. А реалії нинішнього дня навіть не сумні. Вони скандальні.
Досить лише згадати, що КБ "Південне" і держбюджет України в 2016 р. недоодержали 800 млн дол. через відмову Бразилії від спільного з Україною проекту з випуску ракети-носія "Циклон-4" (за кількаразовий зрив українським КБ поетапних термінів реалізації проекту), що був передбачений Загальнодержавною цільовою науково-технічною космічною програмою країни на 2013-2017 рр. Репутаційні втрати від таких "успіхів" не порівняти з фінансовими. Україна може втратити статус ракетно-космічної держави.
Як можна було і в 2016 р. не завершити розробку "Циклону-4", якщо на папері її було завершено ще в 2009-му?! Ба більше, десятки тисяч змін у конструкторській документації, які отримані від розробників підприємством-виготовлювачем ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.Макарова" (не плутати з КБ "Південне") і які все ще продовжують надходити, дають усі підстави стверджувати, що поточна версія РН "Циклон-4" має мало спільного зі зразком 2009 р.
Для повної картини треба додати до цього повну відсутність нових конкурентоспроможних ракетно-космічних комплексів і навіть можливості самостійно виробляти й комерційно експлуатувати те, що вже розроблено: РН "Зеніт-3SL", "Зеніт-2Slб", "Зеніт-3Slб", "Дніпро", які вироблялися в кооперації з РФ. А ще - відсутність Науково-технічної космічної програми України, якої ніяк не замінити проектом Концепції реалізації державної політики у сфері космічної діяльності до 2032 р., що передбачає реалізацію власних космічних проектів лише до 2027 р., до настання якого потрібно постійно виділяти бюджетні кошти.
От і доводиться вітчизняним ракетобудівникам бути на підхваті в чужих проектах, забезпечуючи їм першу або четверту сходинку ракетоносіїв, що має бути принизливим для лідера - КБ "Південне", але він видає це за видатні досягнення.
Фінансові міфи
Але ж фінансування ракетно-космічної галузі зводиться до постійних держдотацій (часто непродуктивних) і субвенцій для погашення заборгованості з заробітної плати й інших заборгованостей, утилізації ракетного палива та боргових зобов'язань найбільших підприємств галузі. Тобто попри кризу в економіці й війну на Сході країни, держава продовжує витрачати чималі кошти на перспективну галузь. За 2004-2016 рр. самі лише втрати держави через платежі за кредитами, залученими для нереалізованих проектів ("Циклон-4" і "Створення Національної супутникової системи зв'язку"), становили понад 7,3 млрд грн, при цьому у фінансовій звітності підприємств галузі ці суми зазначено як їхній прибуток.
І флагман галузі КБ "Південне" не виняток. Понад те, державні вливання створюють міф про його надприбутковість. Адже ті 4,3 млрд грн чистого прибутку підприємства за 2016 р. (про які ми згадували на початку статті) є не що інше, як результат банального списання Мінфіном з КБ заборгованості перед "Сбербанком России" в сумі 260 млн дол. Про це прямо написано в Аудиторських висновках до річної фінансової звітності за 2016 р., розміщених на офіційному сайті КБ "Південне" (пункти 12 і 18). Ці гроші позичали під держгарантії для фінансування проекту "Циклон-4".
За даними Мінекономрозвитку, в 2015 р. КБ "Південне" зазнало збитків на 1,1 млрд грн. А за даними сайту "Еспресо", за 2013-2015 рр. КБ "Південне" відзвітувалося про 4,1 млрд грн збитків.
Чи варто дивуватися, що на тлі таких "успіхів" 17 лютого 2016 р. з'явився наказ Державного космічного агентства України (ДКАУ) про припинення трудового договору з генеральним конструктором - генеральним директором ДП КБ "Південне" Олександром Дегтярьовим (керував КБ із 2011 р.). В обґрунтуванні до наказу йдеться про виявлені порушення фінансового законодавства при використанні грошових ресурсів у проектах "Циклон-4" і "Створення Національної супутникової системи зв'язку".
Кримінальні справи і космічні проекти
Але навіть після звільнення з посади О.Дегтярьов залишився в КБ і фактично керував ним. Ба більше, уже в травні 2016-го він виграв суд, а в липні, підписавши наказ №1935, став до роботи на колишній посаді. І це неважко було вгадати, тим більше що в ДКАУ в серпні 2017-го теж помінялося керівництво.
Правда, у вересні 2017 р. він відмовився від участі у відкритому конкурсі на посаду гендиректора КБ "Південне" і в результаті отримав приставку в.о. до посади, оскільки новий гендиректор так і не з'явився. Його активності, судячи з усього, завадила Генпрокуратура - там усерйоз зацікавилися фінансуванням провалених проектів.
Зокрема, Головна військова прокуратура здійснює кримінальне провадження у кримінальній справі №42015000000002433 за фактом розтрати бюджетних коштів, а також неналежного виконання службових обов'язків службовими особами ДКАУ і КБ "Південне" при виконанні міжнародної програми створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4" на пусковому центрі "Алкантара" (Бразилія). Вона отримала дозвіл у суді на проведення позапланової виїзної ревізії Мінфіну з приводу фінансування цього проекту. Серед питань, на які мають відповісти перевіряльники, є і законність укладання договору від 12.02.2016 р. щодо переведення боргу за кредитними зобов'язаннями на суму 260 млн дол. з ДП КБ "Південне" на державу в особі Мінфіну.
Сімейний банк у сімейному бізнесі?
У полі зору Генпрокуратури також банк "Новий", у якому генеральний конструктор усесвітньо відомого КБ О.Дегтярьов з 2007 р. був головою наглядової ради. І не дивно, адже через цей недержавний банк текли мільярди фінресурсів ракетно-космічної галузі, а основним його акціонером було КБ "Південне" з часткою 18,33%. Тим більше що з 1 вересня 2017 р. почалася процедура ліквідації ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Новий".
Причина ліквідації фінансової структури формальна - акціонери не знайшли коштів для виконання вимог НБУ щодо мінімального акціонерного капіталу в 200 млн грн. Не знайшли або не схотіли? Адже ще в січні 2013 р. розмір статутного капіталу банку становив 150 млн грн. Крім того, хорошу можливість зберегти банк отримав керівник КБ "Південне", коли в березні 2017 р. Антимонопольний комітет дозволив довести частку КБ у банку до контрольної.
Схоже, власники вирішили, що настав час закінчувати з банком на 25-му році його існування. Кому ж сподобається, що Генпрокуратура вже порушила кримінальну справу №42014040670000034 і розслідує надання міжбанківського кредиту в 1 млн дол. банку "Таврика" за чотири місяці до його ліквідації! Про це повідомляє "Еспресо", акцентуючи увагу на тому, що "позичені кошти належали КБ "Південне" і були надані урядом для реалізації проекту створення ракетно-космічного комплексу".
Тим більше що серед впливових акціонерів банку є або представники сім'ї п. Дегтярьова, або люди, тісно з ними пов'язані. Станом на 01.01.2017 р. під контролем особисто Дегтярьова фактично були 18,33% банку. Його невістка Ольга Дегтярьова контролювала частку в 9,46% через ТОВ "Індустріально-фінансова група".
"Крім того, Ольга - колишня директорка ТОВ "Азимут М", якій належало 9,88%, - констатує Олександр Гончаров у матеріалі "Конструктор фінансових схем. Хто перетворив КБ "Південне" на чорну діру космічної галузі" в "Еспресо". - "Азимут М" зареєстровано за однією адресою і того ж дня, що й ТОВ "Бізнес Інвест М" (частка 9,9933%) і ТОВ "Клуб здоров'я" (9,9865%) - також акціонери банку "Новий". О.Дегтярьова - серед друзів власників цих компаній у соцмережах".
Активно займаються бізнесом дружина і син Дегтярьова Михайло. Причому останнього, який дивним чином поєднує посаду головного конструктора КБ і бізнес у трьох ТОВ, будучи далеко не в академічному віці, обрали в 2017 р. дійсним членом Міжнародної академії астронавтики.
Якщо збиткова діяльність КБ "Південне" для багатьох уже не секрет, то витрачання коштів, зокрема державних, -питання, яке дуже цікавить суспільство, і відповідь на нього мають дати компетентні органи. Щоб славна діяльність космічної галузі не перетворилася на банальний "розпил" бюджетних грошей під прикриттям колишніх заслуг.
Редакція готова вислухати думку фігурантів статті, якщо вони матимуть таке бажання.