Боротьба з контрабандою повинна охоплювати не лише силові заходи, вона має бути комплексною і включати цілу низку заходів, покликаних системно змінити роботу митних органів, аби унеможливити контрабанду, яка призводить не тільки до зменшення надходжень до державного бюджету, а й викривляє конкуренцію, веде до втрати Україною свого економічного потенціалу…
За оцінками експертів Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) прямі збитки державного бюджету України від контрабанди та порушень митних правил становлять від 25 до 70 млрд грн і є другими після офшорних схем за розміром прямих збитків для державного бюджету. Непрямими збитками від контрабанди є викривлення конкурентного середовища, коли собівартість товару, що виробляється в Україні істотно вища за ціну імпортного товару, який ввозиться без сплати або із суттєвим заниженням відповідних податків, мита та митних платежів. Наслідки від усього цього такі.
1. Зупинка українського виробництва. Ті, підприємства, що продовжують працювати, заради забезпечення конкурентної ціни змушені знижувати собівартість шляхом зниження оплати праці своїх працівників, "мінімізації" податкових платежів (використання фіктивного податкового кредиту, завищення витрат, виплата заробітних плат у "конверті", реалізація товарів без використання касових апаратів тощо).
2. Посилення трудової міграції. Складається парадоксальна ситуація, коли українці їдуть до Польщі працювати на завод і виготовляти продукцію, яка потім контрабандою поставляється в Україну.
3. Викривлення товарної структури зовнішньої торгівлі України. Зокрема в експорті починає домінувати сировинна продукція або продукція з низькою доданою вартістю (продукція металургійного сектора) та продукція сільського господарства, коли конкуренція досягається завдяки сприятливим кліматичним умовам, низькій вартості оренди землі і низькому рівню оподаткування.
4. Девальвація національної валюти через від'ємний торговельний баланс, що створює тиск на українську гривню. Наслідок - держава змушена постійно брати кредити у міжнародних організацій для недопущення девальвації національної валюти.
Основними причинами контрабанди та напівлегальних способів ввезення імпорту з ухиленням від оподаткування є:
• корупція на митниці та відсутність з боку держави політичної волі, а подеколи і належних інструментів притягнення до відповідальності митників, які використовують своє службове становище для особистого збагачення;
• зловживання передбаченими чинним законодавством пільговими режимами під час перетину кордону як фізичними, так і юридичними особами;
• зловживання спрощеною системою оподаткування, зокрема відсутністю законодавчої вимоги ведення обліку надходження і вибуття товарів та відсутністю належного контролю під час реалізації товарів.
20 червня 2018 р. прем'єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду оголосив нещадну боротьбу з контрабандою і проголосив тези, на яких наголошували бізнес і експерти та оприлюднив суми втрат державного бюджету від цього негативного явища в розмірі 100 млрд грн. Утім, це вже не перша спроба, адже 11 травня 2016 р. вже було засідання уряду з подібним порядком денним, і тоді основний акцент був зроблений на силовому заході, а саме використанні так званої чорної сотні. Незважаючи на те, що результативність цієї "чорної сотні" виявилася нульовою, прем'єр-міністр знову основним заходом боротьби з контрабандою обирає силовий сценарій, а саме надання дозволу поліції на доступ до зони митного контролю, контроль за проведенням митних процедур та доступ до автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006".
Проте таке рішення суперечить низці статей Митного кодексу, зокрема ст. 332, що прямо забороняє особам, допущеним у зону митного контролю, втручатися у дії посадових осіб митниці (митного поста), які здійснюють митний контроль та митне оформлення, а також ст. 8 Закону України "Про національну поліцію", яка визначає вичерпний перелік повноважень поліції. Також залишається відкритим питання щодо наявності у поліції належних компетенцій у сфері митного законодавства і специфіки роботи митниці, знання міжнародних вимог та зобов'язань у цій галузі. Тому такий підхід є не тільки однобічним і некомплексним, а з огляду на результати попереднього експерименту з "чорними сотнями", присутність поліції на митниці матиме сумнівний результат.
Водночас слід зазначити, що у прем'єр-міністра є інші, більш ефективні, важелі боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил. Адже митниця безпосередньо підпорядкована голові ДФС Мирославу Продану, якого пов'язують з Володимиром Гройсманом, що дає можливість здійснювати всі заходи, спрямовані на боротьбу з контрабандою. Проте такий підхід не використовується, а ініціатива В.Гройсмана, скоріше за все, пов'язана зі змістом тих законодавчих ініціатив, що були подані прем'єром, і які у вівторок Верховна Рада відмовилася включити до порядку денного. А саме: передати підслідність статті Кримінального кодексу України 201 "Контрабанда" від Служби безпеки України до Національної поліції. Іншими словами, замінити одних силовиків, що не підконтрольні Кабінету міністрів, на інших, очевидно, більш лояльних. Звичайно, такі кроки з перерозподілу контролю за фінансовими потоками не є реформою, і швидше схожі на профанацію.
Справжню реформу митниці, що має мінімізувати корупцію і контрабанду на митниці, Кабінет міністрів України розпочав ще 29 березня 2017 р., коли схвалив Концепцію реформування ДФС, що охоплювала і митний напрям. У ній були враховані рекомендації міжнародних партнерів України, зокрема Міжнародного валютного фонду, Митно-прикордонної служби США, Міністерства фінансів США та Європейської Комісії. Відповідно до цієї Концепції Міністерство фінансів розробило проект Плану дій з реформування митниці, який містив 19 напрямів удосконалення роботи митниці, що не тільки мало поліпшити її роботу, а й зменшити можливості контрабанди та знизити корупційні можливості з боку митних органів. Цей комплексний і ґрунтовний документ по кожному напряму мав конкретну мету, визначені стратегічні завдання, які були конкретизовані у чіткому переліку завдань, заходів, виконавців, строків виконання і мав конкретний індикатор виконання за результатами реалізації кожного заходу. Міжнародні партнери, українські експерти високо оцінили цей документ як такий, що давав змогу комплексно розв'язати проблеми неефективності митниці, корупції митних працівників, контрабанди та порушення митних правил.
Проте 11 січня 2018 р. уряд скасував раніше прийняті постанови про реформування органів податкового і митного контролю та територіальних органів Державної фіскальної служби. Це викликало негативну реакцію як з боку бізнесу, так і експертного середовища.
Тому для реальної комплексної боротьби з корупцією на митниці, контрабандою та іншими порушеннями митних правил, що призводять до втрат державного бюджету на десятки мільярдів гривень, першим кроком має бути затверджена Концепція і План дій з реформування митниці та прийняті рішення щодо забезпечення її імплементації. Крім заходів, передбачених цим Планом дій, мають бути реалізовані такі заходи:
1. Повноцінний обмін інформацією з іншими країнами і створення дієвого механізму автоматизованого зіставлення відповідних документів та митної вартості товарів, яка в них зазначена.
2. Відкриття бази даних розмитнення без зазначення назви юридичної або фізичної особи для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності.
3. Зменшення митного навантаження та уніфікація митних ставок, аби зменшити можливості маніпулювання ними.
4. Впровадження/вдосконалення ризик орієнтованих систем, впровадження прозорих механізмів формування профілів ризиків (для митниці і всіх супутніх служб).
5. Унеможливлення зловживання з боку бізнесу правом безмитного переміщення товарів (передбаченим законодавством) при поштових відправленнях та перевезеннях через кордон.
Щодо останнього пункту, то законодавчі зміни, що були ухвалені парламентом наприкінці минулого року, а саме зменшення безмитного ввезення товарів з 500 до 50 евро у разі перебування за кордоном менш ніж 24 години або його перетину частіше, ніж один раз на 72 години істотно зменшили можливості зловживання. Проте народний депутат Андрій Антонищак вже зареєстрував законопроект 7484, яким намагається зняти часове обмеження "24 години", що сприятиме контрабандному ввезенню товару.
Слід також зазначити, що боротьба з контрабандою та порушенням митних правил на митниці це лише частина проблеми надходження й реалізації в Україні нелегального імпорту. Для ефективної роботи має бути забезпечений повноцінний контроль ланцюжка поставки, який включає такі етапи:
1) ввезення імпортних товарів в Україну (контроль на митниці);
2) рух імпортних товарів від кордону до місця кінцевої реалізації (контроль ланцюжка поставки);
3) реалізація імпортних товарів споживачу (контроль реалізації).
Експертами ІСЕТ був досліджений міжнародний досвід та різні пропозиції, спрямовані на недопущення спотворення конкуренції на внутрішньому ринку України через реалізацію контрабанди та інших товарів з ухилянням від оподаткування. Зокрема вивчення міжнародного досвіду засвідчило, що основними формами контролю, які використовують податкові органи, є проведення контрольних закупівель та подальший контроль повноти внесення господарської операції до відповідних журналів. Проте, зважаючи на високий рівень корупції у вітчизняних податкових органах, такий підхід в Україні нині не є доцільним, адже не дасть очікуваного ефекту, а лише призведе до збільшення поборів з представників малого бізнесу. Тому були запропоновані такі заходи, що передбачають використання сучасних електронних сервісів і зменшують можливість впливу людського фактора:
1. Запровадження електронних товаро-транспортних накладних (еТТН), які повинні реєструватися при переміщенні транспортних засобів з товаром. Досвід Грузії свідчить про ефективність такого заходу, що унеможливив переміщення контрабанди грузинськими дорогами.
2. Впроваджена в Україні СЕА ПДВ дає змогу запровадити систему Tax Invoice, за допомогою якої з одного боку можна відмовитися від оформлення первинних документів, а з другого також забезпечити належний контроль ланцюжка реалізації імпортних товарів.
3. Для боротьби з невидачею фіскального чека ефективним механізмом є фінансове стимулювання покупця, зокрема через "кешбеки". Він передбачає можливість кожному покупцеві на спеціальному фіскальному сервері перевірити виданий фіскальний чек і у разі його відсутності отримати повернення коштів, сплачених за придбаний товар.
Слід зазначити, що повноцінно реалізувати контроль ланцюжка поставок на територію України неможливо без супутніх реформ, найважливішою з яких є перезавантаження ДФС та митниці, зокрема набір їх співробітників на прозорих конкурсах з належним рівнем оцінки їхньої професійності і доброчесності; забезпечення громадського контролю за результатами їхньої діяльності; встановлення для нових співробітників гідних заробітних плат; впровадження відповідальності за неправомірні рішення, що призвели до збитків бізнесу; запровадження чітких KPI та реалізація перманентного контролю за їх виконанням; впровадження ризик орієнтованих систем моніторингу та виявлення фактів податкових правопорушень.
Отже, щоб боротьба з контрабандою не стала профанацією і перерозподілом фінансових потоків, вона повинна бути комплексною і включати цілу низку заходів, які мають системно змінити роботу митних органів, щоб унеможливити проходження контрабанди, яка не тільки призводить до зменшення надходжень до державного бюджету, а й викривлює конкуренцію і призводить до втрати Україною свого економічного потенціалу.